Шлунково-кишковi захворювання кролiв. Поiдання плодiв. Хвороби органiв дихання у кролiв
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
азитарних та iнших захворювань. Вона може також виникати i вiд ненормальноi годiвлi, наприклад вiд раптовоi змiни рацiону.
Клiнiчна картина. У захворiлих кролiв настаСФ слабiсть, зявляються рiдкi водянистi випорожнення, останнi часто мають неприСФмний запах. Хворi швидко худнуть, настаСФ сильне виснаження. Шерсть тварини буваСФ забруднена випорожненнями. Сильний проноiасто закiнчуСФться смертю протягом 24 год.
Лiкування. Хворим кролям потрiбно давати кипячене молоко i призначати сухий кормовий рацiон, до складу якого повиннi обовязково вводити люцернове сiно i суху зернову сумiш. У разi гостроi дiареi рекомендують застосовувати азотнокислий окис вiсмуту з слизовим вiдваром у дозi 0,10,25 г на один прийом.
Профiлактика та заходи боротьби. Кролiв потрiбно годувати тiльки свiжою зеленою травою. Корм давати щодня невеликими порцiями. Не можна годувати кролiв зiпсованим i заплiснявiлим кормом.
Гострий шлунково-кишковий катар пiдсисних кроленят. Захворювання спостерiгають дуже часто у пiдсисних кроленят. Основними причинами хвороби СФ змiна молока матерi внаслiдок ii неправильноi годiвлi або при захворюваннi вимя, а також порушення правил вiдлучення.
Клiнiчна картина. Вiдсутнiсть апетиту, кроленята сидять згорбившись i нерухомо. Захворювання майже завжди супроводжуСФться проносом. Хвороба триваСФ вiд кiлькох днiв до тижня, у тяжких випадках 23 днi i закiнчуСФться смертю при явищах судорог.
Лiкування. При захворюваннi призначають вiдповiдну дiСФту. Якщо це не допомагаСФ, дають проносне. Кроленятам рекомендують 0,7-процентну кухонну сiль з 3-процентним виноградним цукром.
Профiлактика. Слiд систематично оглядати вимя кролиць, якi годують, i в разi виявлення захворювання, лiкувати iх.
Вiдлучення молодняка необхiдно проводити поступово протягом 35 днiв, причому у першi днi кроленят слiд вiдлучати вiд матерi на нiч, а потiм пiдсаджувати вдень 2 рази (вранцi та увечерi) на 23 год, а потiм 1 раз на день i, нарештi, зовсiм вiдлучати.
Виразково-геморагiчний ентерит. Хвороба характеризуСФться утворенням виразок на слизовiй оболонцi шлунка та кишечника.
Етiологiя. Причина захворювання точно не встановлена. Вважають, що хвороба повязана з якiстю кормiв.
С. В. Леонтюк спостерiгав цю хворобу у кролiв при згодовуваннi iм рiзних кормiв i вважаСФ, що вона повязана з тим, що в органiзм тварини потрапляють разом iз кормом подразнюючi та отруйнi речовини (крупна сiль, протруСФне зерно, добрива, отруйнi трави тощо), якi при зiткненнi iз слизовою оболонкою спричиняють пошкодження та загибель ii клiтин, виникнення геморагiй та виразок.
Хворi тварини звичайно швидко гинуть.
Клiнiчна картина. Ознаки хвороби нехарактернi: спостерiгають дiарею, запор, тимпанiю, метеоризм.
Дiагноз за життя тварини встановити дуже важко. Звичайно хворобу виявляють при розтинi.
При розтинi вiдзначають досить характернi патологоанатомiчнi змiни; крiзь стiнку шлунка (рiдше кишечника) видно чорнi плями (геморагii, виразки) завбiльшки вiд просини до горошини. Слизова оболонка шлунка та кишечника мiiями гiперемiйована i вiдшаровуСФться. В окремих мiiях вона вкрита виразками (чорнi плями). Виразки можуть бути поверховими i бiльш глибокими, такими, що перфорують мязовий шар. У шлунку (рiдше в кишечнику) часто спостерiгають скупчення великоi кiлькостi газiв.
Лiкування. Застосувати систематичне лiкування неможливо, оскiльки хворобу виявляють посмертно.
Профiлактика та заходи боротьби. Провадять загальнi для всiх шлунково-кишкових захворювань заходи, основну увагу придiляють якостi кормiв, iх пiдготовцi до згодовування, а також рацiону. Запобiгають iх забрудненню домiшками та отруйними травами.
2 ПОРЗДАННЯ ПЛОДРЖВ
У практицi часто спостерiгають випадки, коли самка поiдаСФ своiх новонароджених кроленят.
Причини поiдання плодiв бувають найрiзноманiтнiшi. Самка пiсля окролу вiдчуваСФ велику спрагу i при вiдсутностi води в клiтцi може загризати i навiть зiдати свiй плiд. Недостатнiсть у рацiонi вiтамiнiв та мiнеральних речовин також може стати причиною поiдання плодiв. РЖнодi самки не годують кроленят, заминають i навiть загризають iх з iнших причин: важкi пологи, хворобливе загрубiння соскiв, трiщини на сосках, наявнiсть у клiтцi мертвого кроленяти.
Пiсля окролу у деяких кролиць настаСФ тiчка, i вони, перебуваючи у станi сильного збудження, також можуть зiдати свiй приплiд. Якщо таку кролицю вчасно покрити, вона заспокоiться i добре вигодуСФ молодняк.
Пiд час окролу самки звичайно поiдають послiд, облизуючи своiх кроленят, i при цьому можуть iх зiсти, оскiльки на тiлi кроленят СФ слиз i кров.
Поiдання плодiв можна розглядати як успадкований iнстинкт. Так, усi дикi тварини при родах поiдають послiд i навколоплiднi води, а також мертвi плоди, щоб врятувати потомство вiд хижакiв.
Проте не завжди зникнення приплоду з гнiзда варто розглядати як поiдання його кролицями. Трапляються випадки, коли новонароджених кроленят зiдають криси.
Профiлактика. Забезпечення повноцiнного i збалансованого щодо вiтамiнiв та мiнеральних речовин рацiону, постiйна наявнiсть, особливо до i пiсля окролу, води в клiтках.
Пiд час окролу необхiдно стежити за тим, щоб кролицi не розкидали кроленят i щоб тi не виповзали з гнiзда, iнакше в холодку пору року (при утриманнi надворi) вони можуть замерзнути.
Якщо самка окролилася на пiдлозi, то окрiл треба перекласти в маточник (гнiздо). Роблять це звичайн?/p>