Шлунково-кишковi захворювання кролiв. Поiдання плодiв. Хвороби органiв дихання у кролiв
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
великоi кiлькостi кормiв), використання кормiв, що бродять, заплiснявiлих i пiдгнилих, давання кормiв, багатих на бiлки, наприклад вики, люцерни i бобових.
Як вторинне явище, гостре розширення шлунка спостерiгаСФться при закупорцi кишки каловими масами, грижах (часто пупкових) у пiдсисних кроленят i молодняка.
Клiнiчнi ознаки. Надмiрне збiльшення обСФму живота внаслiдок наповнення шлунка газами. Кролi пригнiченi, втрачають апетит, при оглядi легко прощупуСФться напруженiсть черевноi стiнки, а при легких ударах пальцями по напруженiй стiнцi чути звуки, що нагадують барабаннi. Хворi кролi звичайно лежать на животi.
Хвороба триваСФ кiлька днiв, нерiдко закiнчуСФться смертю, якщо не вжито заходiв лiкування. Смерть настаСФ вiд задушення внаслiдок тиску на легенi або вiд перитонiту (внаслiдок розриву стiнки шлунка).
Дiагноз. Наявнiсть типових клiнiчних ознак даСФ змогу правильно поставити дiагноз.
Лiкування. Дають всередину у водному розчинi 0,30,5 г молочноi кислоти, яка зменшуСФ утворення газу i сприяСФ розширенню кардiального вiддiлу шлунка i звiльненню його вiд газiв, що скупчилися.
При тяжких випадках можна застосувати прокол троакаром, використовуючи товсту голку, якою беруть кров у великих тварин. Гази слiд випускати поступово.
Зазначенi причини гострого розширення шлунка можуть спричинити здуття кишечника.
Мукоiдний (слизовий) ентерит, або здуття, повязане з розладом травлення i звичайно зумовлюСФться недоброякiснiстю кормiв.
Це захворювання, особливо серед молодняка до 4-мiсячного вiку, може iнодi дуже поширитись.
Клiнiчна картина. При мукоiдному ентеритi вiдмiчають втрату апетиту, появу сильноi спраги. Такi кролi часто сидять у позi пиття води, що СФ характерною ознакою при цьому захворюваннi (рис. 42).
У хворих тварин спостерiгають тьмянi неблискучi очi, деякi здаються косоокими, шерсть скуйовджена i матова.
У деяких хворих кролiв спостерiгають здуття вiд газiв живота, запор або пронос, з випорожненнями видiляСФться значна кiлькiсть драглистоi маси.
У кролiв 58-тижневого вiку цi симптоми можуть тривати вiд 24 до 72 год i звичайно закiнчуються смертю тварини. Однак хвороба може тривати значно довше i не закiнчуватись смертю.
При розтинi молодих тварин не завжди можна поставити дiагноз, особливо у кроленят до 3-тижневого вiку. Ця хвороба подiбна до будь-якоi неспецифiчноi дiареi.
При мукоiдному ентеритi шлунок i передня частина тонкого кишечника наповненi водянистим вмiстом, а iнодi розтягнутi газами; iнколи тут виявляють частково розкладений корм. У деяких випадках слизова оболонка тонкого кишечника здаСФться гiперемiйованою.
На стiнцi слiпоi кишки часто спостерiгаються геморагii, вмiст ii часто позбавлений нормальноi кiлькостi рiдини i в той же час поблизу вершини слiпоi кишки вмiст цього вiддiлу кишечника дуже зневоднений. У деяких кролiв при розтинi виявляють кров у просвiтi тонкого вiддiлу кишечника. В ободовiй кишцi часто збираСФться велика кiлькiсть свiтлоi, вязкоi слизовоi маси.
У кролiв старшого вiку хворобливi явища при достатнiй тривалостi процесу можуть призводити до значних змiн. У цьому разi слизова оболонка тонкого кишечника може набувати сирнистого характеру i мати рiзного розмiру виразки, що нерiдко зумовлюють перфорацiю кишечника.
В iнших випадках хворобливi змiни дуже невиразнi i не дають змоги диференцiювати мукоiдний ентерит вiд iнших розладiв травлення, в тому числi i вiд деяких видiв дизентерii.
При цьому немаСФ змiя у легенях, печiнцi або селезiнцi, за винятком випадкiв, коли вони зявляються як наслiдок вторинних змiн.
Лiкування. Хворим кролям не дають корму протягом доби. При проносi i запорi iм призначають проносне: глауберове або карлобадську сiль молодняку 34 г, дорослим кролям 56 г.
При проносi через 810 год пiсля проносного дають 0,20,5 г салолу i одну-двi чайнi ложечки дубового вiдвару. Надалi застосовують таке лiкування: до повного видужання дають один раз на день салол 0,20,5 г i 23 рази на день вiдвар дубовоi кори або 1-процентний розчин танiну (12 чайнi ложечки); згодовуваний овес пiдсмажують, дають пити вiвсяний вiдвар.
Добрий ефект при проносах даСФ також застосування синтомiцину в дозi 0,10,2 г на день. При здуттi хворим кролям дають 5-8 мл 10-процентiного розчину iхтiолу або 35 мл 5-процент-ного розчину молочноi кислоти.
Хворим кролям треба давати невеликими порцiями свiжу зелену траву. Пiсля 4-денного утримання кролiв на такому рацiонi iм можна давати i воду, але тiльки один раз на день i в дуже невеликiй кiлькостi; починаючи з 8-го дня можна давати невелику кiлькiсть доброго сiна, найкраще люцернового, але при цьому не треба перегодовувати тварин; з 1011-го дня можна почати добавляти до рацiону невелику кiлькiсть зернового корму, поступово збiльшуючи його до норми.
Профiлактика та заходи боротьби. У кролiвницьких господарствах необхiдно додержувати правильного режиму годiвлi i згодовувати кролям тiльки доброякiснi корми. Не можна також рiзко змiнювати кормовi рацiони.
Хворих кролiв видаляють iз стада, клiтки та iнвентар дезинфiкують. Провадять загальнi протиепiзоотичнi заходи.
Тушки забитих хворих i загиблих кролiв знищують, шкурки використовують без обмежень.
Дiарея (пронос) порушення роботи кишкового тракту, що супроводжуСФться видiленням з незначними промiжками ненормально рiдких випорожнень. Вона може виникати у кролiв будь-якого вiку.
Причина. Дiарея у свiйських кролiв часто виникаСФ внаслiдок iнфекцiйних, пар