Будова, функції та методи дослідження мітохондрій
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
»і. Одним з основних переваг фазово-контрастної, інтерференційної і темнопольной мікроскопії є можливість спостерігати рух клітин у процесі мітозу і міграції.
Високий контраст, який досягається за допомогою компютерної інтерференційної мікроскопії, дозволяє спостерігати навіть дуже дрібні обєкти.
За допомогою мікроманіпулятора було встановлено, що мітохондрії являють собою відносно стабільні утворення, які можна, неушкоджуючи, переміщати мікроголкою усередині клітини. Їх питома вага вище питомої ваги цитоплазми. Під час ультрацентрифугування живих клітин при 200000-400 000 g мітохондрії накопичуються у відцентрового полюса в неушкодженому виді.
Зміна обєму і форми in vivo. Прижиттєві спостереження становлять особливий інтерес тоді, коли вони доповнюються цейтраферною мікрокінозйомкою. У культурі фібробластів можна спостерігати безперервні і часом ритмічні зміни обєму, форми і розподілу мітохондрій. У русі мітохондрій розрізняють два основних типи: коливальні рухи і переміщення з однієї частини клітини в іншу, причому під час інтерфази вони значно більш активні, чим протягом мітозу. Іноді ці органоїди прикріплюються до оболонки ядра найближче до ядерця. Нитковидні мітохондрії можуть розпадатися на гранули, які здатні знову обєднуватися в нитки. У деяких випадках рух мітохондрій зовсім пасивний й обумовлюється плином цитоплазми.
Різкі зміни обєму і форми мітохондрій можуть викликатися хімічними, осмотичними і механо-хімічними реакціями. У живих клітинах спостерігаються цикли скорочень з малою амплітудою, які повязані з процесом окисного фосфорилювання. Відомо, що ціаністі сполуки, динітрофенол і інші інгібітори окислювання викликають набрякання, а надлишок АТФ - скорочення мітохондрій. Ці явища відбуваються і при зміні осмотичного тиску середовища. Неорганічний фосфат, відновлений глутатіон, Са2+ і жирні кислоти викликають набрякання, а дія АТФ запобігає цьому. Явище скорочення обумовлюється наявністю в мітохондріях скорочувального білка, аналогічного актоміозину мязів. Більшої амплітуди змін обєму можна досягти шляхом одночасного застосування декількох факторів (найбільш ефективними є Са2+ і тироксин) . Можливо, що набряканням мітохондрій, яке приводять до розєднання процесів окислювання і фосфорилювання, пояснюється фізіологічна дія цього гормону при гіперфункції щитовидної залози. Інші гормони, у тому числі гормон росту, окситоцин, вазопресин, інсулін і деякі кортикостероїди, також викликають набрякання мітохондрій. Крім того, це явище спостерігається і при патологічних станах організму, обумовлених, наприклад, впливом канцерогенів і токсинів.
Фіксація і фарбування. Вітальне і суправітальне дослідження мітохондрій значно полегшується при фарбуванні їх слабкими розчинами януса зеленого, у якому вони набувають зеленувато-синього кольору. Таке фарбування пояснюється присутністю в мітохондріях цитохромоксидазної системи, яка підтримує барвник в окисленій (зафарбованій) формі. У навколишній цитоплазмі барвник відновлюється до безбарвної лейкоформи.
Уже давно відомо, що мітохондрії досить лабільні і легко ушкоджуються під дією фіксаторів. Тому всі методи фіксації мітохондрій засновані на стабілізації їх ліпопротеїдної структури шляхом тривалої дії окисних агентів (оксид осмію(IV), хромова кислота і біхромат калію). Як барвник застосовують залізний гематоксилін або кислий фуксин Серед цитохімічних методів фарбування мітохондрій, слід виділити такі, як реакція наді на цитохромоксидазу або застосування різних сполук тетразолію, які утворють за участю дегідрогеназ мітохондрій нерозчинні хромогени (формазан). Подібні цитохімічні дослідження проводилися і з використанням електронного мікроскопа, причому для виявлення сукцинатдегідрогенази застосовувався телурит калію, а для виявлення сукцинат- і НАД-Н2-дегідрогеназ - нітросиній тетразолій і тетранітро-синий тетразолій. Виявилося, що локалізація продуктів реакції в мітохондріях тісно звязана з локалізацією крист.
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІТОХОНДРІЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Таблиця 3.1
№ п/пРік виданняНазва та номер журналу Автор та назва статтіСторінка11998„Цитологія і генетика” № 2И.В. Твердохлебов „Гетерогенность митохондриального аппарата миокарда и механизмы ее формирования в раннем онтогенезе крыс”
С.8-1221999„Цитологія і генетика” № 6А.Ф. Попова „Ультраструктура митохондрий и интенсивность дыхания клеток Chlorella vulgaris Beijer. При различных сроках клиностатирования”С.8-1332001„Цитологія і генетика” № 2Д.О. Климчук ”Варіації ультраструктурної організації мітохондрій і клітинах гороху in vitro”.С. 36-4142002„Цитологія і генетика” № 1Б.А. Насибуллин ”Особенности реакции популяции митохондрий в нейронах сенсорной коры при длительном воздействии низкочастотной вибрации на организм крыс”.С. 40-45№ п/пРік виданняНазва та номер журналу Автор та назва статтіСторінка52002„Цитологія і генетика” № 5А.Я. Литошенко ”Эволюция митохондрий”С.49-5762003„Цитологія і генетика” № 5Е.С. Сытник, А.Ф. Парий, И.К. Комарницкий, Ю.Ю. Глеба, Н.В, Кучук ”Анализ ядерного и митохондрияльного геномов у транспластомных растений Salpiglossis sinuata, полученных путем переноса трансформированных пластид от гибрида N. Tabacum (+S. Sinuate).С.3-8
У 1999 році приділялась увага кількісним морфологічним характеристикам трьох типів мітохондрій у зрілих кардіоміоцитах крис. Встановлено існування двох режимів роботи мітохондріального апарату в залежності