Шевченкове кредо i сучасне вiдродження Украiни
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
Октябрська загальноосвiтня школа РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв
ШЕВЧЕНКОВЕ КРЕДО РЖ СУЧАСНЕ ВРЖДРОДЖЕННЯ УКРАРЗНИ
Робота
Учня 9 класу
Мiсюка Олександра
2009 рiк
Шевченкове кредо i сучасне вiдродження Украiни
Варто пригадати, як дивилися i розцiнювали нашого нацiонального Пророка його глибоко вiдданi послiдовники, деякi визначнiшi представники поетичного слова шiстдесятникiв, що стали головними iнiцiаторами сучасного вiдродження Украiни, для яких Шевченкове безкомпромiсне Кредо, пiдсилене огненним словом, обiзвалося з усiСФю його пророчою та непереможною силою.
ДумаСФться, на окрему i особливу увагу заслуговуСФ не лише Василь Симоненко, який безповоротно, ступивши в Шевченкiв слiд, нам усiм нагадав, що Тарас, Шевченко живе не у величавих монументах, споруджених майже по всiх континентах, "... а в людських наболiлих душах", але також i Алла Горська, яка за особливу характеристику Шевченка заплатила своiм життям, та велика поетеса Лiна Костенко - одна З найвизначнiших наступниць безсмертного Шевченка.
Полумяна патрiотка i визначна художниця Алла Горська, задивлена у свого безсмертного Кобзаря, з твердою вiрою в його пророче пiсланництво створила рiдкiсний та багатомовний вiтраж для Киiвського унiверситету з грiзним Шевченком та такими його вогненними словами: "Возвеличу отих рабiв нiмих! Я на сторожi коло iх поставлю слово". А Лiна Костенко у своiй поезii "Кобзаревi", перекликаючись з Шевченковими принципами i кредо, говорить: "Кобзарю! Знов до тебе я приходжу, бо ти для мене совiсть i закон. А може, це i не зовсiм дрiбниця. Ти ж бачиш сам, якi складнi часи: великi струси, перелом традицiй. Переосмислення краси. РЖ вiчний рух - у всесвiтi, у свiтi. Лише могили з мiiя - анi руш... О, скiльки стало в нашому столiттi скалiчених i безнадiйних душ!" Або знову: "Кобзарю мiй! Поете мiй високий! А як же ти поезii писав? - Я не писав. Я плакав i смiявся. Благословив i проклинав. Сказати правду, мало турбувався, як я при цьому збоку виглядав". Далi, занепокоСФна невiдрадними та майже безнадiйними обставинами, серед яких опинився украiнський нарiд, вона скаржиться своСФму улюбленому поетовi: "Кобзарю, знаСФш, нелегка епоха: - оцей двадцятий невгамовний вiк. Завихрень безлiч. Тишi - анiтрохи. А струсам рiзним утрачаСФш лiк".
Лiна Костенко, звертаючись до своiх задушевних друзiв - поетiв-шiстдесятникiв, щоби ВОНИ, йдучи послiдовно за Шевченковим могутнiм i непереможним духом, сталили й свого приспаного та замореного Духа, вiдкривались у своiх творах глибиною нацiонально виразноi та вiдвертоi мислi, гордим, вольним i могутнiм словом.
Свiтла постать Тараса Григоровича Шевченка, яка перетворилася на всенародну святиню, займаСФ в iсторичному життi нашого народу, як i серед великих та генiальних мислителiв цiлого людства, окреме i виняткове мiiе. Це, можна сказати, перший випадок в iсторii людства, що одну i ту саму постать, хоч i з рiзними пiдходами та рiзною iнтерпретацiСФю, майже рiвнозначно звеличують два дiаметрально протилежнi свiти, якi в принципових iдеологiчних та полiтичних заложеннях повнiстю себе заперечують.
Такоi великоi та подиву гiдноi пошани, якою втiшаСФться сьогоднi Тарас Григорович Шевченко, ще не удостоiвся анi один iз свiтових поетiв, анi один з людських мислителiв. Велич i сила Шевченкового огненного слова не лише в його генiальному розумiннi людськоi психiки, в чому вiн перевищував таких велетнiв свiтовоi лiтератури, як Данте, Гете, Пушкiн чи ДостоСФвський, але головно в тому, що вiн був неперевершеним спiвцем новiтньоi епохи в iсторичному життi нашого народу i аж до сьогоднiшнього часу, зокрема в процесi поновного вiдродження Украiни, залишився Пророком наших нацiональних устремлiнь.
З перспективи часу, як слушно зауважуСФ один з сучасних визначнiших психологiв у дiаспорi, можемо смiливо твердити, що Шевченко найкраще з усiх наших письменникiв зумiв передати iнтелектуально i емоцiйно "нашу нацiональну мудрiсть". РЖ саме ця постiйна живучiсть його високих iдей СФ незаперечним доказом його генiальностi.
Без всякого перебiльшення можна сказати, що нi один поет у свiтi ще не вiдбив у своiй творчостi так глибоко i всебiчно життСФвих та культурно-релiгiй-них процесiв свого народу - його духовних та нацiональних прагнень, як наш невмирущий генiй - Тарас Шевченко.
Безмежна любов Шевченка до скривавленоi Украiни змусила його збагнути й розкрити майже повнiстю ii славне та подиву гiдне iсторичне минуле, всебiчно висвiтлити жахливе i нелюдське сучасне та чiтко накреслити основнi полiтичнi напрямнi на майбутнСФ, якi стали б не лише рушiйною силою в II визвольних змаганнях, але й за лишили ся б головним дороговказом в II дальших життСФвих та iсторичних прямуваннях на всi часи... Будучи живим свiдком жорстокоi дiйсностi - тих жахливих i невiдрадних обставин, в яких опинився украiнський народ пiсля страшноi полтавськоi катастрофи, й перенiсши на своiх власних плечах тяжкi крiпацькi часи, Тарас Шевченко не тiльки всiма струнами своСФi наболiлоi душi ненавидiв страшне пониження людськоi гiдностi, але й став усiм своiм СФством завзято дошукуватися основних причин такого страшного нацiонального. поневолення й звироднiлого свавiлля, йому хотiлося за всяку цiну знати, що саме допровадило до того, що:
Кругом непра