Шари
Дипломная работа - Компьютеры, программирование
Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
УПРАВЛРЖННЯ ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ
ДОНЕЦЬКОРЗ ОБЛАСНОРЗ ДЕРЖАВНОРЗ АДМРЖНРЖСТРАЦРЖРЗ
ДОНЕЦЬКИЙ ПРОФЕСРЖЙНИЙ
ПОЛРЖГРАФРЖЧНИЙ ЛРЖЦЕЙ
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему Шари
ученицi групи КО-8
Вiдлоги Ольги Сергiiвни
Керiвник роботи: УДОВРЖК А.В.
м. Донецьк
р.
1.Теоретична частина
1.1 РЖсторiя друку
РЖсторiя виникнення друкарськоi справи йде своiм корiнням глибоко в iсторiю нашого людства. Три основнi системи листа виникли в державах РДгипту, Вавiлона i Китаю. РДгиптяни 4 000 рокiв тому вирiзували iсторичнi оповiдання i легенди на каменi своiх пiрамiд. Письмовi знаки збереглися на цеглi розвалин Вавiлона. Писали на глиняних дощечках, i цi записи складали суспiльнi книгосховища та бiблiотеки стародавньоi знатi.
Пiзнiше у СФгиптян, грекiв i римлян рiзного роду звiстки, оповiдання й офiцiйнi документи вирiзалися на кам'яних i бронзових пластинках.
Звичай писати на покритих воском дерев'яних дощечках виник в давнину та перейшов у середнi вiки. Очевидно, що камiнь, глина, метал i дерево були незручним матерiалом для писання. Величезним кроком вперед стало вживання папiрусу, введене СФгиптянами. Найбiльш древнiй папiрусний сувiй вiдноситься до XXV столiття до нашоi ери. Греки i римляни перейняли вiд СФгиптян лист на папiрусi.
Обмеженiсть географiчного розповсюдження папiрусу та труднiсть його отримання викликали появу нового матерiалу для листа - пергаменту. Уперше вiн був введений в Пергамi в другому столiттi нашоi ери царем Евнiмом II, який для створення великоi бiблiотеки органiзував вичинку шкiри.
Пергамент поступався папiрусу в дешевизнi, але зате був набагато мiцнiше i мiг списуватися з обох сторiн, але дорожнеча пергаменту спричинила за собою численнi випадки витравлювання старих текстiв для нового вживання, особливо середньовiчними ченцями - переписувачами.
Але все це не годилося для масового виготовлення книг, - книгодрукування, як полiграфiя вимагало попереднього створення нового дешевого матерiалу.
Поширення паперу в РДвропi обiгнало книгодрукування майже на сторiччя. До цього часу виробництво паперу пройшло вже тривалий шлях i було випробувано в рядi краiн земноi кулi.
Винахiд паперу вiдноситься до 153 року до нашоi ери, iм'я винахiдника - Небесна РЖмперiя-Китай. Сировиною для виготовлення паперу, як говорить переказ, слугували волокна бамбука та шовковичного дерева. Процес був дуже простий: винахiдник розварював цi компоненти в гарячiй водi, подрiбнював iх i з рiдкоi маси формував паперовi листи. Вже тодi папiр отримав у Китаi рiзноманiтне та широке застосування.
Народжене в Китаi паперове виробництво повiльно просуваСФться на Захiд, поступово проникаючи в матерiальну культуру iнших народiв: бiля IV столiття китайцi заносять виготовлення паперу в Туркестан, звiдси воно потрапляСФ до Персii, Сирii, до арабiв з Аравii та РДгипту.
На РДвропейському континентi паперове виробництво заснували араби в завойованiй ними РЖспанii в XI столiттi. Паперова промисловiсть в XII - XV столiттi, швидко аклiматизуСФться в СФвропейських краiнах - спочатку в РЖталii, Францii, а потiм, i в Нiмеччинi.
Ще в IV столiттi блаженний РЖСФронiм писав у Про виховання тiСФi дiвчини: Потрiбно зробити iй букви або буковi, або зi слоновоi кiстки i назвати iх iй. Нехай граСФ ними i, граючись, навчаСФться i нехай вона запам'ятовуСФ не тiльки порядок букв, але й по вигляду .
Легенда про винахiд друкарства була написана в 1568 роцi голландським iсториком Адрiаном ЮнiСФм i з'явилася в пресi в 1588 роцi в iсторii Голландii Батавiя. Я стверджую, що честь вiдкриття друкарства належить нашому мiсту Гарлему i що ми повиннi з повним правом вимагати вiдновлення цiСФi честi.... РозповiдаСФться, що в 1440 роцi навчаючи читати онукiв, Лауренс Янсзон Багаття (церковний сторож) став вирiзати лiтери з дерева та робити ними вiдбитки на паперi: так вiн здогадався, що можна друкувати книги - спочатку з дерев'яних дощок, потiм вiдливаючи лiтери зi свинцю, потiм - з олова. РЖ його пiдмайстер, якийсь Йохайм Фауст чи iнший у рiздвяну нiч того ж року втiк, вкравши весь його запас лiтер, i надрукував ними в 1442 роцi в мiстi Майнц.
Безсумнiвний внесок до iсторii друкарства внiс нiмецький вчений Гутенберг. Певнi бiографiчнi данi про життя Гутенберга починаються лише з 1434 року. Достовiрний документ свiдчить, що в цей час Гутенберг проживав у Страсбурзi. Там вiн займався справою, близьким до традицiй його сiм'i: вiн був золотим справ майстром. Оскiльки вiн був обдарований видатними технiчними здiбностями, Гутенберг з'СФднав з цим основним заняттям i iншi, як наприклад шлiфування каменiв, що застосовувалися для ювелiрних робiт.
Безсумнiвно, вiн був знавцем своСФi справи, тому що два страсбурзьких городянина, Андрiй Дрiтцен та Андрiй Хейльман, побажали вступити до нього в навчання та створити разом з ним товариство, заплативши при цьому грошi. До них приСФднався ще четвертий, Ганс Рiффе, який фiнансуСФ пiдприСФмство. Утворення цього пiдприСФмства сталося, ймовiрно, близько 1436.
Одночасно з ювелiрними роботами Гутенберг виробляв ще якiсь дослiди, про якi нiчого не повiдомляв своiм компаньйонам. Для цих дослiдiв було потрiбно виготовлення дерев'яного преса, закуповувалися свинець та iншi матерiали; зберiгалися цi предмети в будинку Андрiя Дрiтцена.