Чорнобильська катастрофа та ii наслiдки для Украiни
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
? наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи i соцiального захисту населення. Починаючи з 1992 року вказанi роботи фiнансуються з цього фонду.
У груднi 1991 року розпався СРСР. Закони про соцiальний захист, якi приймали в УРСР, треба було виконувати в незалежнiй Украiнi. Аварiя сталася в однiй державi, а розплачуватись мусила iнша. Настав час за все платити самим.
Ще шiсть рокiв (1992-1997) звикання до самостiйностi i пошуку шляхiв розбудови держави. Радiсть першим успiхам, а в усьому, що завдавало клопоту, продовжували звинувачувати Радянський Союз, соцiалiстичну систему, вiдсутнiсть кадрiв i технологiй в Украiнi, мовляв все це залишилося в Росii. Прийшло розумiння, що Украiна залишилася сам на сам з усiм спектром чорнобильських проблем вiд фiнансування соцiального захисту постраждалих до пiдбору рiшучих i енергiйних керiвникiв, здатних приймати стратегiчнi, але непопулярнi сьогоднi рiшення в iмя дiйсного подолання наслiдкiв аварii, доки вона не перетворилася в катастрофу. РЖ радiоактивне забруднення мiльйонiв гектарiв родючих земель i лiсiв, i примусове вiдселення десяткiв тисяч людей, i продовження експлуатацii ЧАЕС, - все це лягло на плечi новостворених органiв державного управлiння молодоi держави. Спецiалiсти з Росii покидали зону вiдчуження i поступово вiдходили вiд наших проблем. У них зявилися власнi проблеми. Прийшов час шукати вiдповiдь на питання тАЬщо робити?тАЭ. Серед технiчних проблем абсолютно не вирiшеною i найбiльш очевидною проблемою залишався саркофаг, або обСФкт тАЬУкриттятАЭ. Науковцi та iнженери всього свiту сприймали iснування обСФкту тАЬУкриттятАЭ як виклик, як можливiсть демонстрацii сучасних технологiй для остаточноi лiквiдацii небезпеки для сучасного поколiння i прийдешнiх поколiнь. Що стосуСФться життя населення на забруднених радiацiСФю землях, то проблеми захисту населення вiд наслiдкiв катастрофи вирiшував Мiнчорнобиль. Це мiнiстерство продовжувало фiнансувати всi роботи в Украiнi щодо подолання наслiдкiв аварii на ЧАЕС, в тому числi всi роботи на обСФктi тАЬУкриттятАЭ. Проблеми експлуатацii ЧАЕС вирiшував Держкоматом. Зявилися першi ознаки мiжвiдомчих воСФн. Почалася битва за саркофаг, за радiоактивнi вiдходи, за Чорнобильський фонд, за мiжнародну допомогу. Почалася битва за великi грошi. Свiт нарештi зрозумiв, що Чорнобильська АЕС знаходиться в Украiнi. В Украiну пiшла гуманiтарна допомога, а з 1993 року мiжнародна технiчна допомога. Молода держава оголосила i провела мiжнародний конкурс iдей i проектiв на перетворення обСФкту тАЬУкриттятАЭ в екологiчно безпечну систему. На пiдставi аналiзу була розроблена чiтка i ясна концепцiя остаточного вирiшення проблеми нерозповсюдження радiацii за межi саркофагу. Наприкiнцi 1996 року Уряд Украiни визначив, що мету потрiбно досягнути протягом життя одного поколiння шляхом вилучення з обСФкту тАЬУкриттятАЭ залишкiв пошкодженого ядерного палива колишнього реактору №4 ЧАЕС.
Таким чином, було сформульоване завдання i час на його виконання. Краiни великоi сiмки затвердили восьмирiчний План Забезпечення Заходiв на обСФктi тАЬУкриттятАЭ, а Верховна Рада Украiни ратифiкувала вiдповiдну угоду. Здавалося, що вже у 2005 роцi буде значною мiрою гарантована екологiчна безпека тАЬУкриттятАЭ i будуть створенi умови для вилучення всiх небезпечних радiоактивних матерiалiв iз саркофагу для майбутньоi iх надiйноi iзоляцii в спецiальних сховищах. Та нажаль загальнонацiональна концепцiя подолання наслiдкiв Чорнобильськоi катастрофи не була розроблена а нi в той час, а нi тепер. Не дивлячись на економiчну кризу, страшенну iнфляцiю i приховане безробiття грошей на подолання Чорнобильськоi катастрофи не жалiли. В Украiнi зявилася нова професiя лiквiдатор i постiйне мiiе роботи зона вiдчуження навколо ЧАЕС. Фiнансування подолання наслiдкiв було всенародним, бо всi пiдприСФмства вiдраховували 12 вiдсоткiв вiд фонду заробiтноi плати в Чорнобильський фонд. В постраждалих мiстах i селах побудували асфальтовi шляхи, провели газ i воду, побудували новi будинки для переселенцiв. Виселили ще десятки тисяч мешканцiв з 35 населених пунктiв. Фактично перестав iснувати ще один районний центр Полiське. До зони вiдчуження приСФднали зону безумовного (обовязкового) вiдселення. Територiя площею понад 2500 квадратних кiлометрiв в центрi РДвропи стала безлюдною.
Економiчна криза призвела до енергетичноi кризи через зменшення виробництва вугiлля в Украiнi i вiдсутнiсть коштiв на придбання палива за рубежем. Перестала працювати майже половина теплових електростанцiй. Почалося масове вiдключення населення i промислових пiдприСФмств вiд електромереж. Але атомнi електростанцii, в тому числi два енергоблоки ЧАЕС, продовжували працювати на повну потужнiсть, виробляючи майже половину всiСФi електричноi енергii в державi, бо отримували ядерне паливо з Росii безкоштовно. Справа в тому, що США вiдповiдно до програми американських сенаторiв Нанна i Луггара зобовязалися компенсувати вартiсть ядерного палива для украiнських АЕС в обмiн на ядерне роззброСФння Украiни: ядернi боСФприпаси, якi залишилися в Украiнi пiсля розпаду СРСР передавалися в Росiю, а росiйське ядерне паливо поступало в Украiну. За все платила Америка. Цiкаво, що в цей же перiод почало змiнюватися вiдношення населення Украiни до атомноi енергетики. Пiд тиском громадськостi Верховна Рада вiдмiнила мораторiй на розвиток атомноi енергетики i перестала вимагати негайного закриття Чорнобильськоi АЕС.
Але було вже пiзно. Украiна не набула економiчноi незалежностi i в