Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП "Кіцманський хлібокомбінат")
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Економічний факультет
Кафедра економіки підприємства
ІНДЗ
Ціноутворення у харчовій галузі (на базі ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”)
Виконав:
студент 431 групи
Матейчук Дмитро
Чернівці 2010
Зміст
Вступ
Ціноутворення в харчовій галузі
Цінотворення на ВЗП “Кіцманський хлібокомбінат”
Висновки
Вступ
За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя населення, є ціна.
Ціна це грошовий вираз вартості товару. В умовах товарного виробництва й обігу продукти праці виробляються і реалізуються як товари. Ціна кожного окремого товару не обовязково співпадає з вартістю: вона може відхилятися вгору і вниз від вартості залежно від попиту і пропозиції на даний товар.
Ціна повинна відображати інтереси як виробників, так і споживачів товарів: виробнику відшкодування витрат із певною прибутковістю, а споживачу економічну вигоду від експлуатації даного товару.
Ціна виконує різні економічні функції: облікову, розподільчу, стимулюючу і регулюючу.
Облікова функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво й реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє вдосконалювати й розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень працівників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, в що обходиться та чи інша продукція, можна за допомогою цін порівнювати різні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції та послуг.
Розподільча (або перерозподільна) функція полягає в розподілі доходу між виробниками й споживачами. Якщо ціна товару вища за його вартість, то виробник відшкодовує свої витрати й отримує прибуток. Якщо ж ціна нижча за вартість, то виробник працює собі в збиток. Споживач, використовуючи продукцію, також має різну економічну вигоду.
Отже, розподільча функція ціни виражає напрямок розподілу на користь виробника чи споживача. Іншими словами, в результаті відхилення цін від вартості національний дохід перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Завдання перерозподілу національного доходу в певних економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішувати податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.
Стимулююча функція. Суть її полягає в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені до зняття з виробництва застарілої продукції.
Регулююча функція виражається в балансуванні попиту й пропозиції. Якщо немає можливості досягти відповідності попиту й пропозиції зміною обєму виробництва або це недоцільно, використовується інструмент ціни. В машинобудуванні він застосовується як по відношенню до засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і по відношенню до споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).
Функції цін взаємоповязані й утворюють єдину систему, хоч їх дія багато в чому взаємна перекривається, чим пояснюються труднощі практичного ціноутворення.
Ціноутворення в харчовій галузі
Визначення цін на підприємстві залежить від декількох особливостей діяльності підприємств. І однією з цих особливостей є галузева приналежність. Тобто можна стверджувати, що цінова політика підприємств різних галузей можуть суттєво відрізнятися одна від одної.
Виділимо та охарактеризуємо такі особливості ціноутворення на підприємствах харчової промисловості:
соціальний характер продукції галузі;
масштаб державного регулювання;
залежність цін на продукцію харчової промисловості від витрат та цін постачальників сировини;
інтенсивність конкуренції на продукти харчування на світовому та національному ринках.
З метою зясування інтенсивності впливу особливостей ціноутворення на ціну на підприємствах харчової промисловості ці особливості проаналізуємо як в теоретичному аспекті, так і з точки зору практичної діяльності певного підприємства харчової промисловості.
Соціальний характер харчової промисловості пояснюється ґрунтовним впливом рівня цін на життєдіяльність населення. Виходячи з визначення характеристики структури харчової промисловості, ролі галузі та переліку функцій, які виконує галузь в житті країни, визначальною стає така особливість як соціальний характер галузі.
Харчова промисловість має соціальне значення, забезпечує здоровя нації та соціально-економічну безпеку країни. Соціальний характер галузі проявляється також у гарантуванні продовольчої безпеки країни. Оскільки розвиток харчової промисловості нерозривно повязаний з продовольчою безпекою держави, наявність продуктів харчування впливає на фізичний та психічний стан людей, від чого змінюється рівень соціального, політичного та економічного спокою в державі. Найбільш соціально важливими галузями харчової промисловості є хлібопекарська, мясна, молокопереробна. П