Цiноутворення на продукцiю сiльського господарства в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни
Харкiвський державний технiчний унiверситет
сiльського господарства
Кафедра економiки
бiзнесу i маркетингу
Реферат
На тему: Цiноутворення на продукцiю сiльського
господарства в Украiнi.
Виконав: Студент гр. 43 ЕП
Боровий В.В.
Перевiрила: ЛСФвкiна Р.В.
Харкiв 2001
Головна причина, що обумовила кризовий стан в АПК Украiни, це тривала вiдсутнiсть еквiвалентностi обмiну мiж продукцiСФю сiльського господарства та товарами i послугами що надаються йому. Вона зумовила величезну заборгованiсть сiльськогосподарських товаровиробникiв, хронiчну збитковiсть сiльськогосподарського виробництва, економiчну базу бартеризацii, ускладнення кредитноi системи та товарно-грошових вiдносин.
Аналогiчна кризова ситуацiя в АПК була в США в тридцятi роки нинiшнього столiття. У звязку з цим у 1933 р. в США був введений закон про регулювання сiльського господарства, яким концепцiя паритету цiн i доходiв була визначена як нарiжний камiнь сiльськогосподарськоi полiтики. Концепцiя паритету була представлена в реальному та номiнальному виразi. Сутнiсть реального паритету вдало висловив колишнiй президент США Дж. Рузвельт: "Якщо в 1912 р. фермер мiг вiдвезти в мiсто бушель зерна, продати його i купити собi сорочку, то i сьогоднi вiн повинен бути в змозi вiдвезти в мiсто бушель зерна i купити сорочку". Тобто президент краiни проголосив, що реальний паритет в тридцятi роки повинен бути таким, як у 1912 р., який на той час вважався найкращим роком в сiльському господарствi краiни.
Нашi розрахунки показують, що за реалiзовану продукцiю в 1998 р. проти 1990 р. украiнський сiльськогосподарський товаровиробник, користуючись порiвнянням Дж. Рузвельта, може купити лише рукави вiд сорочки. Наприклад, щоб купити комбайн "ДОН-РЖ5ОО" у 1998 р. (девять мiсяцiв) проти 1990 р. потрiбно продати: пшеницi РЖРЖРЖ класу в 14,7 рази, молока в 16,2, великоi рогатоi худоби в 21,2, свиней в 13,4 рази бiльше; за 1 т бензину А-7б вiдповiдно: пшеницi РЖРЖРЖ класу в 4,6 рази, молока в 4,4, великоi рогатоi худоби в 6,3, свиней в 4 рази бiльше; за 1 т амiачноi селiтри вiдповiдно: пшеницi РЖРЖРЖ класу в 7,6 рази, молока в 8,7, великоi рогатоi худоби в 11,2, свиней в 7,1 рази бiльше.
Пiд номiнальним паритетом розумiють спiввiдношення iндексiв змiни цiн на сiльськогосподарську продукцiю до iндексiв змiни цiн на продукцiю, що споживаСФться сiльським господарством. Отже, виходячи iз сутностi реального паритету, номiнальний паритет передбачав у вказаних спiввiдношеннях одиницю.
Аналiз показав, що у США в 1988 р. порiвняно з 1912 р. цiни на сiльськогосподарську продукцiю зросли в 6 разiв, а цiни на товари i послуги, що надавались йому, майже в 12 разiв. Тобто номiнальний показник паритету в США становив 0,54.
В Украiнi в листопадi 1998 р. до 1990 р. iндекiiн на сiльськогосподарську продукцiю склав 0,72, а на засоби виробництва i послуги, що надавалися сiльському господарству 3,52. Тобто у нас номiнальний показник паритету становив лише 0,20.
Противники обСФктивноi необхiдностi дотримання номiнального паритету в АПК Украiни посилаються на те, що навiть в США з 70-х рокiв вiн був порушений. При цьому не береться до уваги саме головне, що в США у сiльське господарство за роки дотримання номiнального паритету був закладений такий виробничий потенцiал, який забезпечив темпи росту продуктивностi працi у два рази бiльшi, нiж в iнших галузях народного господарства. Це i компенсувало американським фермерам недостаючий до одиницi номiнальний показник паритету.
Для украiнського сiльськогосподарського товаровиробника, як зазначалося, показник номiнального паритету в 1990-1998 рр. становив 0,20 при надзвичайно великих темпах зниження продуктивностi працi. ОстаннСФ зумовлено тим, що капiталовкладення у виробничу сферу сiльського господарства в 1997 р. проти 1990 р. скоротилося в 14,7 рази. У звязку з цим жива праця почала витiсняти уречевлену. Так, у багатьох господарствах цукровi буряки через дорожнечу технiчних засобiв збирали вручну.
Отже, проводити аналогiю в недотриманнi номiнального паритету у США i в нашiй краiнi абсолютно невiрно. Це зумовлено i тим, що сiльськогосподарськi пiдприСФмства краiни з розвинутою ринковою економiкою вузькоспецiалiзованi, а нашi багатогалузевi i значна частина матерiальних ресурсiв (насiння, корми тощо) виробляСФться безпосередньо у господарствах i здорожчення iх через екоефект не враховуСФться при традицiйному дотриманнi паритету цiн. Без усунення надвеликого диспаритету у вiтчизняному АПК неможливi нормальнi товарно-грошовi вiдносини, адекватнi ринковим умовам якi б сприяли ефективному функцiонуванню товаровиробникiв будь-яких форм господарювання.
Цiнова полiтика повинна здiйснюватися на основi вiльного цiноутворення у поСФднаннi з державним регулюванням та посиленням антимонопольного контролю за цiнами на матерiально-технiчнi ресурси, енергоносii i послуги, що надаються товаровиробникам за умов запровадження СФдиноi методологii цiноутворення на основi концепцii цiни виробництва.
Основним механiзмом системи державног