Цiноутворення на продукцiю сiльського господарства в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
о цiнового регулювання повинна стати участь товаровиробникiв у державних цiльових i регiональних програмах.
Удосконалення цiновоi полiтики повинно спрямовуватися:
на першому етапi на створення, як мiнiмум, умов простого вiдтворення виробництва продукцii в основних галузях сiльського господарства на основi запровадження цiн пiдтримки (заставних цiн) на квотовану в межах продовольчоi безпеки краiни сiльськогосподарську продукцiю;
на другому етапi на стабiлiзацiю i створення економiчних передумов для розширеного вiдтворення на основi дотримання цiнового паритету шляхом вiльного цiноутворення та, при необхiдностi, введення еквiвалентних цiн (цiн розширеного вiдтворення).
Державними програмами щорiчно визначатимуться види та обсяги (квоти) продукцii, рiвнi цiн пiдтримки та еквiвалентних цiн. Визначенi обсяги необхiдноi продукцii розподiлятимуться мiж товаровиробниками шляхом квотування на конкурснiй основi. Решта продукцii реалiзовуватиметься за ринковими цiнами.
Цiни пiдтримки визначаються на основi нормативноi галузевоi собiвартостi та мiнiмального прибутку.
Для забезпечення цiнового паритету запроваджуватимуться еквiвалентнi цiни, що формуватимуться на основi галузевих нормативних витрат i середньоi норми прибутку (в галузях, якi обслуговують агропромисловий комплекс) на авансований у виробництво капiтал. 3 цiСФю метою створюватиметься фонд державноi пiдтримки цiн i доходiв в агропромисловому комплексi та передбачаються вiдповiднi кошти в державному i мiiевих бюджетах для регулювання цiн пiдтримки та еквiвалентних цiн i доходiв сiльськогосподарських товаровиробникiв.
При наявностi протягом року значних темпiв iнфляцii необхiдно здiйснювати щомiсячну iндексацiю цiн пiдтримки та еквiвалентних цiн на рiвень iнфляцiйного зростання сукупних витрат виробництва.
Регулятивну функцiю забезпечення ринковоi рiвноваги попиту i пропозицii, а також стабiлiзацii продовольчих фондiв та споживчих цiн повинна виконувати товарно-кредитна корпорацiя (ТКК) iз необхiдними запасами сiльськогосподарськоi продукцii, продовольчих товарiв i коштiв.
Для дотримання еквiвалентностi мiжгалузевих вiдносин мiж сiльським господарством i переробними галузями АПК слiд розширити мережу узгоджувальних комiсiй по цiнах i доходах у сировинних зонах iнтегрованих формувань. До складу узгоджувальних комiсiй по цiнах i доходах включити представникiв вiд виробникiв сировини, переробних пiдприСФмств та торговельних органiзацiй, професiйних спiлок, органiзацiй по захисту прав споживачiв та незалежних експертiв.
Кожний сiльськогосподарський товаровиробник, виходячи з цiни реалiзацii продукцii, маСФ визначити для себе порiг продуктивностi беззбиткового виробництва. За розрахунками, у сучасних умовах в середньому в Украiнi беззбиткове виробництво молока в сiльськогосподарських пiдприСФмствах можна мати при надоях близько 7 тис. кг, великоi рогатоi худоби при середньодобових приростах понад 1 кг, свиней при приростах 450-500 г.
Нинi в АПК краiни iснуСФ надзвичайно важлива проблема iнфраструктури ринку. У нас повнiстю зруйнована так звана адмiнiстративно-командна система реалiзацii продукцii (яка передбачала визначення рiвня закупiвельних цiн, обсягiв реалiзацii продукцii через систему договорiв контрактацii, доставку продукцii на заготiвельнi пункти, авансування тощо) без своСФчасноi замiни ii бажаною ринковою системою.
Цiни на сiльськогосподарську продукцiю в даний час переважно визначаються, як це передбачено ринковими умовами, згiдно з попитом i пропозицiями. Загальновизнано, що iндикатором цiн маСФ стати бiржова торгiвля. В Украiнi у 1998 р. зареСФстровано 223 бiржi, що бiльше нiж у РДвропi та США. Проте обсяги бiржовоi торгiвлi у 1997 р. в загальних обсягах реалiзацii вiдповiдноi продукцii сiльськогосподарськими товаровиробниками Украiни становили по зерну лише 1,3 %, соняшнику 3,1 %, цукру 5,6 %. За цих умов вiтчизнянi бiржi не СФ iндикатором цiн на сiльськогосподарську продукцiю. У багатьох випадках вони нижче рiвня цiн позабiржовоi торгiвлi. Цi незначнi обсяги реалiзацii продукцii на умовах спот та форвард не репре-зентативнi генеральнiй сукупностi товарiв.
Потрiбно чiтко визначитися, що iндикатором цiн СФ бiржова торгiвля на умовах фючерсу, якого у нас на аграрному ринку ще немаСФ. За умов фючерсу кiлькiсть продукцii за контрактами (торгiвля здiйснюСФться не реальним товаром) продаСФться i купуСФться в десятки, сотнi разiв бiльше, нiж виробляСФться в краiнi конкретного виду товару. Крiм того, фючерс передбачаСФ часткове перенесення ризику з товаровиробника на покупця шляхом залучення спекулятивного капiталу та здiйснення процесу хеджування.
У процесi створення новоi ринковоi iнфраструктури необхiдно органiзовувати торговi доми, продовольчi оптовi ринки; розробити вiтчизнянi стандарти, гармонiзованi iз свiтовими, налагодити систему сертифiкацii продукцii; аналiтико-iнформацiйне забезпечення субСФктiв ринку (органiзацiя служби цiнового монiторингу, забезпечення прогнозно-аналiтичною iнформацiСФю). Вiддiлення цiноутворення та iнфраструктури ринку тривалий час два рази на рiк розробляСФ прогнози по 13 ринках агропродукцii.
Вiддiленням цiноутворення та iнфраструктури ринку РЖнституту аграрноi економiки УААН розробленi методичнi пiдходи на основi концепцii цiни виробництва та щоквартально розраховуються на нормативнiй базi конкретнi рiвнi заставних i еквiвалентних цiн.
Прот?/p>