Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
? без достатнього обліку потреб ринку. У таких товарів швидко наступає занепад, неприйняття їхнім ринком. Ціни таких товарів не витримують конкуренції іноді навіть не забезпечуючи підприємству планованих прибутків. У цих випадках доводиться визнати помилковість у виборі нового товару й шукати більше життєві рішення.
У визначенні граничної норми заміщення товарів практичну допомогу працівникам підприємств можуть зробити використовувані й раніше в нашій практиці ціноутворення нормативно-параметричні методи.
У цих методах присутня відома спрощеність, у деяких випадках вона може приводити до істотних прорахунків. Тим часом, як і завжди в практичній діяльності, потрібна реальна оцінка здатності реалізувати товар з найбільшою вигодою для підприємства. Цьому можуть сприяти при вмілому їхньому використанні нормативно-параметричні методи ціноутворення.
Вони включають таки прості порівняння товару підприємства з аналогічними товарами конкурентів з різними заміщатися товарами, що, самого підприємства. Їхнє використання здебільшого може наочно переконати споживача в перевазі того або іншого товару в порівнянні з іншим товаром, що задовольняє аналогічну потребу.
Зрозуміло, що в практичній роботі можуть використовуватися й інші методи нормативно-параметричного ціноутворення, які часом одержують назву залежно від специфіки застосовуваного математичного апарата, методів експертної оцінки, вивчення споживчого ринку й т.д.
Метод питомих показників використовується для порівняння споживчої цінності товарів, що заміщаються, гранична корисність яких може характеризуватися одним головним споживчим параметром.
Для відбору техніко-економічних параметрів, що істотно впливають на ціну, обчислюється матриця коефіцієнтів парної кореляції. По величині коефіцієнтів кореляції між параметрами можна судити про те, на скільки тісно вони звязані один з одним. При цьому близька до нуля абсолютна величина коефіцієнта кореляції показує незначний вплив цього параметра на ціну. Остаточний відбір техніко-економічних параметрів виробляється в процесі покрокового регресійного аналізу з використанням ЕОМ і стандартних програм.
Агрегатний метод полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин параметричного ряду продукції з додаванням вартості оригінальних вузлів. Цей метод застосовується, коли нова продукція складається з різних сполучень основних конструктивних елементів, ціни яких відомі, а сукупна ціна продукції обчислюється як сума окремих конструктивних елементів або визначається шляхом підсумовування цін що додаються або змінюваних елементів.
Бальний метод складається в той, що на основі експертних оцінок значимості параметрів виробів для споживачів кожному параметру привласнюється певне число балів, підсумовування яких дає свого роду інтегральну оцінку техніко-економічного рівня виробу. Множенням суми балів по новому виді продукції на вартісну оцінку одного бала визначається загальна орієнтовна оцінка нового виробу. Ціна на новий виріб розраховується по формулі:
,
деN - кількість оцінюваних параметрів;
- розрахункова ціна нового виробу;
Вні - бальна ціна і- го параметра нового виробу;
Vі - питома вага і- го параметра нового виробу;
Руд- середня оцінка одного бала.
Середня оцінка бала Руд визначається по формулі:
,
деРб- ціна базового виробу- еталона;
Вбі - бальна ціна і- го параметра базового виробу-еталона.
Ціна на новий виріб розраховується по формулі:
Бальний метод застосовується для порівняльної оцінки продукції, коли відсутній або сильно обмежена інформація про конюнктуру ринку, і зводиться до вирівнювання цін на виріб з різним рівнем тих самих основних параметрів залежно від суми привласнених балів. При бальному методі кожний виріб параметричного ряду зіставляється з виробом- еталоном по показниках, зафіксованим у діючих стандартах і технічних умовах і имеющим найбільш важливе значення для споживача.
По кожному конкретному технічному показнику, що піддається оцінці, установлюються його припустимі межі. Вони можуть бути задані різними методами: за даними стандартів і технічних умов, по кращих і гірших зразках, по оцінці реально досяжного в найближчій перспективі й по мінімально обовязковому в цей час рівням. Якщо всі показники продукції, що піддаються бальній оцінці, уважаються рівнозначними по питомій вазі, то комплексний рівень якості кожного виробу ряду визначається шляхом простого додавання балів, а ціна - наступним множенням вартості одного бала на суму балів. Оцінки виставляються по кожному показнику якості, потім виводиться среднеарифметическое значення по кожному показнику, що множиться на відповідний коефіцієнт вагомості. Отримані бали підсумуються. Середня оцінка бала обчислюється як частка від розподілу ціни базового виробу- еталона на суму його балів.
Метод експертної оцінки споживчої цінності товару й ціни на нього засновані на результатах опитування або колективного судження експертів про можливу ринкову цінність товару, розмірах попиту на нього й виробленню пропозицій про ціну товару.
Методи експертної оцінки, як правило, вимагають уважної підготовки й продуманої організації роботи з експертами, що полягає в наступному:
1)чітка постановка цілей і завдань експертної оцінки, іноді розробка експертних висновків;
2)підбор експертів, незалежних у свої?/p>