Ціноутворення на ВАТ "Тера" в економічно-господарському та правовому контексті
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ідно до Закону № 507 особи, винні в порушенні порядку встановлення й застосування цін і тарифів, залучаються до адміністративної або кримінальної відповідальності. За непредставлення декларації посадовим особам загрожує адміністративний штраф. У відповідності зі статтею 1652 Коап порушення порядку формування, установлення й застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них спричиняє накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 нмдг* (85-170 грн.). Ті ж дії, зроблені особами, які протягом року вже були оштрафовані за даний вид порушень, спричиняють накладення штрафу в розмірі від 10 до 15 нмдг (170-255 грн.).
Невиконання ж посадовими особами підприємства законних вимог органів госценинспекции по усуненню порушень порядку формування й застосування цін загрожує їм штрафом у розмірі від 9 до 18 нмдг (153-306 грн.).
25 лютого 2010 р. Держінспекцією з контролю за цінами на підприємстві було завершено перевірку з дотримання порядку застосування цін і тарифів. Порушень виявлено не було.
5. Напрямки перетворень у системі ціноутворення на ВАТ "Тера"
5.1 Основні рекомендації по вдосконаленню ціноутворення на підприємстві
Стратегія обґрунтування цін на підприємствах базується на різних принципах.
1. Забезпечення відповідності напрямків і змісту цінової політики напрямкам і змісту економічної політики підприємства загалом. Цінова політика є складовою загальної економічної політики підприємства, тому мета та завдання їх мають бути однакові, причому цінова політика залежить від економічної політики підприємства. Крім того, цінова політика має доповнювати і конкретизувати економічну політику підприємства з урахуванням насамперед життєвого циклу товару та підприємства.
2. Цінова політика має формуватись з урахуванням конюнктури ринку відповідних товарів і змін, що відбуваються. Це дає змогу визначити відповідний сегмент ринку, на якому діє виробник, характер зміни цього сегмента та цін, що йому відповідають.
З. Цінова політика має розроблятись виходячи з видів і форм збуту, кількості каналів збуту, форми реалізації товарів кінцевим споживачам. При різних формах і напрямках реалізації цінової політики необхідно враховувати як споживачів (оптових посередників, роздрібні торговельні підприємства, населення), так і форми розрахунку за товар (попередня оплата, кінцева оплата, надання товарного кредиту), а також якість виробу.
4. Гнучкість політики ціноутворення. В умовах насиченості ринку, особливо споживчих товарів, виробник повинен швидко реагувати на зміни конюнктури ринку. Це досягається застосуванням різних знижок ш товару для різних споживачів. А це, у свою чергу, дає змогу знижувати ціну й підвищувати її стимулюючу роль в умовах ринкової економіці.
5. Розробка цінової політики залежно від якості товару та ступеня його новизни для споживача. Це досягається використанням нових технології, нового обладнання. Але при цьому слід ураховувати обєктивні причини, що призвели до збільшення собівартості та витрат виробництві зазначимо, що загальна тенденція має розвиватися в бік зменшення ціни.
6. Урахування різних чинників, передусім зовнішніх, що не залежать від підприємства і впливають на його цінову політику. У цьому разі важливо визначити ці чинники і спрогнозувати їх зміни в майбутньому.
В умовах ринкової економіки ціна є одним з найбільш важливих синтетичних показників, що істотно впливають на фінансове становище підприємства. Тому, розраховуючи ціну виробу, підприємці прагнуть до того, щоб вона була оптимальної з погляду відповідності інтересам власника й ринку.
Рівень установлюваної підприємством ціни на продукцію багато в чому визначається тим, які цілі ставить підприємство на найближчий час і перспективу. Найпоширенішими є наступні цінові стратегії підприємства:
- збереження стабільного положення на ринку при помірній рентабельності;
- одержання надприбутку шляхом "зняття вершків" з ринку;
- витиснення конкурентів;
- забезпечення виживаності в умовах ринку й запобігання банкрутства;
- впровадження на ринку нової продукції;
- завоювання лідерства по показниках якості й інші.
Вибір політики цін заснований на оцінці пріоритетів діяльності підприємства. Кожна цінова стратегія має сукупність як позитивних, так і негативних характеристик. Тому, наприклад, прийняття однієї з них веде до заперечення переваг іншої. У результаті реальна оцінка дійсності приводить до необхідності орієнтації в діяльності підприємства на змішані стратегії ціноутворення.
Процес ціноутворення на підприємстві можна представити наступними основними етапами:
- постановка мети (завдання) ціноутворення;
- визначення рівня попиту на даний вид продукції;
- оцінка витрат виробництва й ступені регулювання цін на продукцію;
- аналіз цін і товарів конкурентів;
- вибір методу ціноутворення;
- розрахунок вихідної ціни виробу;
- облік впливу на ціну виробу додаткових факторів;
- установлення остаточної ціни.
Вибір і оцінка стратегії підприємства в області ціноутворення є складною, потребуючої великої уваги й колективних зусиль процесом. Роблячи вибір, підприємство тим самим віддає перевагу тому або іншому варіанту розвитку. Тим часом кожен з напрямків розвитку має свої плюси й мінуси. Наприклад, прийняття підприємством стратегії на збільшення частки ринку в реалізації продукції в основному звязано зі зниженням цін пр