Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
різниця у 4,4 рази, середня зарплата по промисловості в 3,9 разу менше оптимальної, в будівництві в 2,5 разу, у сфері послуг в 1,8 разу. При цьому експерти відзначили, що низька зарплата і висо-ка питома вага тіньової економіки є "сполученими посудинами".
Динаміка валового внутрішнього продукту - основного макроекономічного показника, що характеризує економічний розвиток країни, починаючи від 2000 року є позитивною. На жаль, вітчизняна економіка все ще має такі негативні риси, як тінізація, структурні диспропорції національного виробництва, експортне спрямування з переважанням продукції невисокого рівня валової доданої вартості (тобто кінцевої продукції), критична залежність від імпортних енергоносіїв, несприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, недоскона-лість, неузгодженість та непрозорість законодавства, і насамперед податкового, нерозвиненість внутрішнього ринку внаслідок низької платоспроможності фізичних та юридичних осіб, недосконалість механізмів регулювання цін і тарифів, застаріла технологічна база промисловості та її повільне оновлення, відтік висококваліфікованих кадрів, тривала парламентсько-політична нестабільність тощо.
За часи незалежності економіка України пройшла через роки нестабільності, що була обумовлена високими темпами інфляційного зростання, знеці-ненням національної грошової одиниці та значним падінням обсягів вироб-ництва. Протягом цього періоду (1990-1999 рр.) падіння реального ВВП склало 59,2%. У 2000 році ситуація кардинально змінилася і відтоді українська економіка набула чіткої тенденції зростання.
Завдяки зазначеному зростанню обсяг реаль-ного ВВП у 2004 році дійшов до рівня 60,8 % реального показника ВВП базово-го 1990 року та до рівня 75,6% станом на вересень 2007 року (рис.3.3). При цьому аналіз графіку рис. 3.3 показує, що темп росту інфляційного дефлятора номінального ВВП практично в 1,8 раза перевищує темп росту реального ВВП України.
Якщо темпи зростання реального ВВП збережуться на середньому рівні останніх років, Україна зможе вийти на рівень офіційного реального ВВП базового 1990 року тільки у 2015 році (рис. 3.3).
Таким чином, економічне зростання ще має значний потенційний запас розвитку, чи іншими словами відтворюваний потенціал, що є однією з складових сучасного тренду економічного зростання. Однак, не слід переоцінювати роль відтворюваного потенціалу в сучасних економічних умовах України. Це поняття включає наявність таких резервів, як кваліфіковані людські ресурси, попит на вироблену продукцію, виробничі приміщення, основні фонди та інші. Звичайно, не можна стверджувати, що всі ці ресурси є доступними в економіці і головною проблемою у цьому є фактор часу. Застаріле зношене обладнання більше не в змозі забезпечувати нарощування виробничих потужностей. Тому, оновлення основних виробничих фондів і є одним з найактуальніших завдань для підтримання економічного зростання.
Рис. 3.3 Динаміка базових індексів росту реального ВВП та базового індексу інфляційного дефлятора номінального ВВП України відносно рівня 1998 року (мінімум кризиса економіки України)
ВИСНОВКИ
Розглянувши основні макроекономічні показники ВНП та ВВП, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у визначенні економічного здоровя суспільства. Вони створюють базу дослідження та аналізу макроекономіки.
За часи незалежності економіка України пройшла через роки нестабільності, що була обумовлена високими темпами інфляційного зростання, знеціненням національної грошової одиниці та значним падінням обсягів виробництва. Протягом цього періоду (1990-1999 рр.) падіння реального ВВП склало 59,2%. У 2000 році ситуація кардинально змінилася і відтоді українська економіка набула чіткої тенденції зростання.
Завдяки зазначеному зростанню обсяг реального ВВП у 2004 році дійшов до рівня 60,8 % реального показника ВВП базового 1990 року та до рівня 75,6% станом на вересень 2007 року. При цьому проведений аналіз показує, що темп росту інфляційного дефлятора номінального ВВП практично в 1,8 раза перевищує темп росту реального ВВП України.
Якщо темпи зростання реального ВВП збережуться на середньому рівні останніх років, Україна зможе вийти на рівень офіційного реального ВВП базового 1990 року тільки у 2015 році.
Для адекватного реаліям показника ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно характеристикою економічного добробуту, з офіційного обсягу ВВП потрібно:
- відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;
- додати вартісну оцінку не ринкових операцій;
- додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;
- додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.
Ці перетворення дають показник - чистого економічного добробуту (ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету. ВВП показує надмірний матеріалізм суспільства, відображаючи лише вироблені товари і послуги.
ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але ЧЕД це найкращий показник , який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.
Так, експерти ДНДІІМЕ дійшли висновку, що сумарний ВПП в Україні у 2007 р. складе 1 трлн 135,5 млрд грн. Зокрема, 692,4 млрд грн офіційний ВПП і 443,1 млрд грн тіньовий ВВП. При обчисленнях експерти використовували комплексний макромето