Geum.ru

Циклічність як загальна закономірність ринкової економіки. Фази циклів

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

ий рівень цін, а отже, і темп інфляції. Подібні процеси продовжуються доти, доки не складеться нове співвідношення між галузями, властиве новому стану економічної рівноваги. За цих умов кризи мають затяжний характер і спричиняють стагнацію, оскільки порушуються природні економічні причинно-наслідкові звязки між рівнем цін, процентної ставки та інтенсивністю інвестиційного процесу.

Із сказаного вище можна зробити такі висновки:

  1. Типова криза, яка спонтанно виникає і вирішується за рахунок саморегуляції ринкового механізму, характеризується тим, що падіння цін в умовах кризи перевиробництва супроводжується здешевленням кредиту. Кредит стає доступнішим, що, свою чергу, пожвавлює інвестиційний процес, виводячи економіку з "застою".
  2. Криза, яка супроводжується інфляцією, деформує причинно-наслідкові звязки в економіці, що є свідченням занадто великого втручання держави в циклічний розвиток економіки. Таке втручання оцінюється як позитивне в короткостроковому періоді, але спричиняє негативні наслідки в довгостроковому періоді, що потребує значного часу для їх вирішення.

Цикли означають:

по-перше, порушення рівноваги і перерву в розвитку по висхідній, внаслідок чого скорочується обсяг національного виробництва;

по-друге, позбавлення багатьох з тих, хто бажає працювати, можливості знайти роботу і забезпечити собі нормальний рівень доходу;

по-третє, доведення до банкрутства багатьох підприємців змушуванням їх подекуди суттєво погіршувати свій економічний та соціальний стан;

по-четверте, одночасне існування інфляції та безробіття ще більше посилює невизначеність та знедоленість широких верств населення, спричиняючи перерозподіл багатства на користь незначної частини населення.

Аспектів згубного впливу циклічного розвитку дуже багато.

Коротко охарактеризуємо кожну з фаз ділового циклу [11; 12; 13; 16]. Ознаки економічної кризи:

  1. перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;
  2. значне скорочення обсягів виробництва;
  3. падіння цін;
  4. дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для платежів;
  5. біржовий крах та банкрутство підприємств;
  6. зростання безробіття;
  7. падіння рівня заробітної плати;
  8. падіння рівня прибутку;
  9. масове знищення товарів, устаткування тощо;
  10. дезорганізація кредитної системи.

Риси депресії:

  1. "застій" виробництва;
  2. низький рівень цін;
  3. "вяла" торгівля;
  4. невисока ставка позичкового відсотка;
  5. ліквідація товарного надлишку.

Риси пожвавлення:

  1. розширення виробництва до відновлення докризового рівня;
  2. зростання цін;
  3. підвищення норми прибутку;
  4. зростання зайнятості;
  5. пожвавлення торгівлі;
  6. посилення оптимістичних очікувань.

Риси піднесення:

  1. перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня;
  2. швидке зростання зайнятості;
  3. зростання заробітної плати та інших видів доходів;
  4. кредитна експансія;
  5. штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуванням торговцями зростання цін та їх бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;
  6. зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і створює умови для нової кризи.

З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економічне життя суспільства економічний цикл модифікується (рис. .2).

Сучасна економічна теорія визначає дві фази економічного (промислового) циклу:

рецесія, яка включає в себе кризу та депресію;

піднесення, що включає в себе пожвавлення та бум.

Рецесія це фаза економічного циклу, якій властиві падіння виробництва, що знаходиться між найвищою (бум) та найнижчою його точками (дном), і спад виробництва [20. с.115-121].

Але циклічність не тільки зло, а й благо для економічної системи, адже криза справляє оздоровчий вплив на економіку, зумовлюючи ліквідацію тих підприємств, які задовольняли штучно створений попит. Вона стимулює технологічне оновлення виробництва, позбавлення від застарілих форм організації виробництва та менеджменту, посилює дух конкуренції та активізує економічне життя суспільства, не дає йому самозаспокоїтися щодо перспектив безперервного зростання та добробуту.

 

РОЗДІЛ 3. НЕЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ ТА КРИЗИ В ЕКОНОМІЦІ

 

3.1 Нециклічні коливання економіки

 

70-ті роки XX ст. засвідчили згубний вплив на економіку не тільки циклічних, а й нециклічних коливань. Нециклічні коливання, на відміну від циклічних коливань, не мають чітко визначеного періоду повторюваності. Прикладом останніх стали структурні кризи:

  1. нафтова (енергетична);
  2. сировинна;
  3. фінансова (валютна);
  4. екологічна.

Риси структурних криз:

  1. є наслідком диспропорції між окремими сферами та галузями економіки;
  2. мають затяжний характер;
  3. часто не збігаються з циклічними кризами;
  4. впливають на циклічні кризи, спотворюючи традиційну
    картину циклічного розвитку.

Наприклад, нафтова криза 1974-1975 рр. проявилась у стрімкому зростанні світових цін на нафту та нафтопродукти, але всупереч традиційній реакції попиту на зміну цін, попит на нафту та її продукти переробки зріс, а пропозиція продовжувала відставати від попиту. Як наслідок, ця криза значно поліпшила стан країн-експортерів та погіршила стан країн імпортерів нафти.

Але це т?/p>