Центральный экономический район Украины
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Центральный экономический район Украины
Господарський комплекiентрального регiону: галузева стр-ра, особл розмiщ осн галузей, проблемм та перспективи розвитку.
У назвi р-ну вiдображене його геогр положення у центрi краiни. Тут зн-ся (в Кiровоградськiй областi) географiчний центр Укр. Площа р-ну 45,5 тис кв км. Нас-ня 2,8млн осiб. Район охоплюСФ територiю Черкаськоi i Кiровоградськоi областей. За площею, нас-ням i промисловим потенцiалом район на восьмому мiii серед ек р-нiв краiни. Його прир умови сприятливi для госп-го розвитку. Переважають родючi чорноземи. Корисних копалин порiвняно мало. РД родовища бурого вугiлля i торфу. Великi i рiзноманiтнi запаси будiвельного i декоративного каменю. На пiвночi р-ну розробляСФться найбiльше в Укр родовище бентонiтових глин. Каолiновi глини поширенi у пiвденних р-нах Черкаськоi областi. РД родовища нiкелю (Побужжя), графiту, уранових руд, бокситiв тощо. У бiльшiй частинi р-ну воднi ресурси обмеженi. Густота нас-ня становить близько 60 осiб на 1 кв км i набагато менша, нiж у цiлому по краiнi. Кiровоградська обл нал до найменш населених. Тут бiльше мiського нас-ня. Показники смертностi вищi за показники народжуваностi. В р-нi поширене приховане безробiття. Енергетичною основою розвитку госп-ва р-ну СФ його ПЕК. Вiн представлений добуванням бурого вугiлля у Ватутiному та Олександрii, торфу в Черкаськiй областi, невеликими тепловими елекстростанцiями. Виробляють електроенергiю Кременчуцька i Канiвська ГЕС. Провiдними галузями пр-стi СФ харчова пр-сть та маш-ня i металообробка. Маш-ня i металообробка представленi в-вом машин i обл-ня для с/г та харчовоi i легкоi пр-стi, виготовленням друкарських машинок, радiовиробiв, пiдйомно-транспортного устаткування, телеграфноi апаратури, телевiзорiв, фотоприладiв, баштових кранiв, бурових машин. П-ва хiм пр-стi, що зосередженi в Черкаськiй обл, виробляють азотнi добрива, хiм волокната реактиви. У Кiровоградськiй обл працюють Завалiвський графiтовий комбiнат, а також заводи чисти металiв у Свiтловодську i Побузький нiкелевий. ДО галузей легкоi пр-стi нал швейна, трикотажна, шкiряна, взуттСФва. Тут випускають шовковi тканини, гiгроскопiчну вату, художнi вироби. Незначного розвитку набули деревообробна i меблева галузi.РД численнi п-ва будiндустрii. У районi добре розвинутий АПК, який базуСФться на багатогалузевому с/г. Рослинництво посiдаСФ перше мiiе в р-нi. Тут вирощують озиму пшеницю, ярий ячмiнь, кукурудзу. Серед технiчних культур цукровi буряки, соняшник, ефiроолiйнi к-ри, коноплi, корiандр. Розвинутi овочiвництво i садiвництво. Провiдними галузями т-ва СФ скотарство i свинарство, допомiжними вiвчарство, птахiвництво, шовкiвництво, кролiвництво i ставкове рибництво. Скотарство в Черкаськiй обл маСФ молочно-мясний напрям, а в Кiровоградськiй - мясо-молочний. У р-нi розвинутi майже всi галузi харчовоi пр-стi. Домiнуюча роль належить цукровiй пр-стi, особливо в Черкаськiй обл, де працюСФ 24 цукрових заводи. РД багато п-в молочноi, маслосироробноi та мясноi галузей пр-стi. Розвиваються борошномельно-крупяна, ефiроолiйна, спиртова, кондитерська та iн галузi. Провiдними видами транспорту СФ залiзничний та автобусний. Довжина залiзниць заг користування становить 1527км. Основними залiзничними вузлами СФ: iменi Т.Г.Шевченка, Черкаси, Христинiвка, Цвiткове у Черкаськiй областi; Знамянка, Долинська, Помiчна у кiровоградськiй. У р-нi понад 10 тис км автошляхiв з твердим покриттям. Розвинутий водний транспорт. Основнi порти Черкаси i Свiтловодськ. Промисловi вузли району Черкаський, Кiровоградський, Олександрiйський та Уманський. Найб пром вузол Черкаський. Вiн сформувався на основi використання сприятливого географiчного положення. Основу цього пром вузла становлять хiмiчна, харчова, легка та машинобудiвна галузi. В Черкасах працюють потужнi п-ва хiмii: виробничi обСФднання тАЬАзоттАЭ, тАЬХiмволокнотАЭ, завод хiм реактивiв та побутовоi хiмii тАЬАвроратАЭ. Серед п-в харчовоi пр-стi консервний, мясний, хлiбний комбiнати, цукрорафiнадний i молочний заводи, тютюнова фабрика тощо. Рiзноманiтнi за величиною i спецiалiзацiСФю п-ва легкоi пр-стi: шовковий комбiнат, фабрики художнiх виробiв, трикотажна, гiгроскопiчноi вати та iн. Маш-ня i металообробка представленi заводами тАЬФотоприладтАЭ, тАЬСтроммашинитАЭ, НВО тАЬРотортАЭ, спецiального технiчного устаткування, телеграфноi апаратури тощо. ДО п-в будiндустрii належать ВО тАЬЧеркасизалiзобетонтАЭ, заводи стiнових матерiалiв, великопанельного будинкобудування та iн. Меблеву пр-сть представляСФ ВО тАЬЧеркасмеблiтАЭ. Значним пром вузлом СФ Уманський. Провiдне мiiе в ньому нал маш-ню i металообробцi: ВО тАЬУманьферммаштАЭ (обл-ня для тваринницьких ферм), ВО тАЬМегометртАЭ, тАЬВегатАЭ, оптико-механiчний завод, п-во, що виготовляСФ театральне обл-ня. В Уманi СФ кiлька комбiнатiв, заводiв i фабрик харчовоi i легкоi галузей пр-стi (птахокомбiнат, консервний, горiлчаний заводи, швейна, взуттСФва фабрики, художнiх виробiв). Будiндустрiя випускаСФ залiзобетоннi вироби, толь, цеглу, рiзнi будматерiали. Тут працюСФ вiдоме в Укр ВО тАЬВiтамiнитАЭ. Умань значний туристичний центр Укр. Гол обСФктом туризму СФ всесвiтньо вiдомий дендропарк тАЬСофiiвкатАЭ. Багатогалузевий пром центр Смiла спецiалiзуСФться на маш-нi i металообробцi, харчовiй i легкiй галузях пр-стi. Тiльки Черкасам поступаСФться в Центр р-нi своiм господ-м потенцiалом Кiровоградський пром вузол. Його провiдна галузь маш-ня i металобробка. П-ва цiСФi галузi випускають с/г-кi машини, друкарськi машинки тАЬЯтраньтАЭ. У Кiровоградi працюють заводи тАЬГiдро