Хронiчний обструктивний бронхiт
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Реферат
Хронiчний обструктивний бронхiт. Типовi клiнiчнi прояви. Методи дiагностики. Органiзацiя догляду за хворими.
Хронiчний обструктивний бронхiт - це дифузне, прогресуюче нейтрофiльне запалення бронхiв, повязане з тривалим подразненням повiтряносних шляхiв шкiдливими агектами, характеризуСФться перебудовою секреторного апарату слизовоi оболонки, склеротичними змiнами в глибоких шарах бронхiальноi стiнки i перiбронхiальноi тканини, супроводжуСФться гiперсекрецiСФю слизi, порушенням очищувальноi i захисноi функцii мукоцилiарного апарату бронхiв, проявляСФться постiйне або перiодичним кашлем з видiленням харкотиння не менше 3 мiсяцiв в роцi на протязi останнiх 2 лiт, з повторним спалахом запального процесу в бронхах, що приводить до стiйких обструктивних порушень вентиляцii i формування легеневого серця.
В Украiнi бiля 7,8 млн., а у РЖвано-Франкiвську i областi 0,4 млн. людей страждають на хронiчнi обструктивнi захворювання легень, i ця патологiя СФ четвертою за значимiстю причиною смертi, а в структурi загальноi iнвалiдностi займаСФ 18,5 - 21,5%. Смертнiсть при хронiчному обструктивному бронхiтi складаСФ 66% через 10 лiт i 92% через 20 лiт вiд початку появи задишки.
Етiологiя хронiчного бронхiту включаСФ багато факторiв, якi приймають участь у виникненнi i розвитку хвороби, однак ведучими екзогенними факторами, з дiями яких звязано виникнення хронiчного бронхiту являСФться на першому мiii активне або пасивне курiння тютюну; на другому iнгаляцiйнi професiйнi шкiдливостi на роботi (пил, токсичнi пари, гази, кремнiй, кадмiй); забруднення повiтря навколишнього середовища; на третьому - вроджений або набутий дефiцит а1 - антиприпсипу. РЖнфекцiйний фактор вважаСФться вторинний, приводить до загострення, який приСФднуСФться пiзнiше, на фонi хронiчного кашлю з видiленням харкотиння, коли появляються умови, сприятливi для iнфiкування стерильного на початку бронхiального дерева.
У розвитку загострення бронхiту на першому мiii у 92,6% видiляють пневмококи i гемофiльну паличку. Значно менше значення мають вiруси, мiкоплазма, стафiлококи, гемолiтичний стрептокок. МаСФ значення обтяжена спадковiсть у хворих ХОЗЛ в порiвняннi з здоровими.
Початок захворювання пацiСФнти повязують з яким-небудь тАЬпростудним" захворюванням. Однак, при даному анамнезi вдаСФться вияснити, що ранковий кашель викликаний необхiднiстю тАЬранкового туалету бронхiв", виникаСФ у них вже давно. З роками кашель стаСФ постiйним, зменшуСФться лише у лiтнi мiсяцi. ЗбiльшуСФться видiлення слизисто-гнiйного харкотиння. ПоявляСФться задишка, переважно експiраторного характеру на початку при фiзичному навантаженнi, а потiм i в спокоi. Хворi зауважують перiодичне погiршення здоровя, особливо в холодний i сирий час року, повязують це погiршення з гострим респiраторними iнфекцiями, грипом i iн.
Задишка та кашель з видiленням слизисто-гнiйного харкотиння зберiгаються i в перiод ремiсii. Часто спостерiгаСФться i бронхоспазм. На вiдмiну вiд не обструктивного бронхiту вентиляцiйна здатнiсть легень в фазi ремiсii не нормалiзуСФться, продовжують вислуховуватись поодинокi сухi свистячi хрипи.
Клiнiчна картина хронiчного бронхiту залежить вiд того, який рiвень бронхiального дерева переважно втягнутий в патологiчний процес.
При ураженостi бронхiв великого калiбру турбуСФ кашель з видiленням слизистого харкотиння. Аускультативно може вислуховуватися везикулярне дихання, сухi жужжачi хрипи. Порушення бронхiальноi провiдностi не виникаСФ. Для загального процесу в бронхах середнього калiбру характерно осiнньо-зимове загострення, що супроводжуСФться кашлем з видiленням слизисто-гнiйного харкотиння, появою сухих жужжачих хрипiв.
Ураження дрiбних бронхiв супроводжуСФться поряд з вологим кашлем, сухими свистячими хрипами i симптомами порушення бронхiальноi прохiдностi.
Для хронiчного обструктивного бронхiту характерна наявнiсть сухих свистячих хрипiв навiть в перiод ремiсii, якi легко виявляються при проведеннi спецiальних прийомiв: форсованого видоху та пробi Вотчела Б.Е.
Хронiчний обструктивний бронхiт знижуСФ якiсть життя пацiСФнта та скорочуСФ його термiн в результатi ускладнень на 16-23 роки.
Про порушення бронхiальноi прохiдностi свiдчать слiдуючi ознаки:
Проява задишки, переважно експiраторного характеру при фiзичному навантаженнi i при виходi з теплого примiщення на холод.
Видiлення харкотиння пiсля тривалого i виснажливого кашлю.
Наявнiсть сухих, свистячого характеру хрипiв, що виникають переважно на видосi, особливо форсованому.
Подовження фази видоху. Наявнiсть скритого бронхоспазму виявляСФться з допомогою проб з форсованим видохом (в положеннi стоячи) та проби Вотчала Б.Е. (в лежачому положеннi).
Класичними ознаками обструкцii являються свистячi хрипи при одиночному вдосi, або при форсованому видосi, що вказуСФ на звуження дихальних шляхiв. Разом з тим, цi ознаки не вiдображають важкостi захворювання, а iх вiдсутнiсть не виключаСФ наявнiсть хронiчного обструктивного бронхiту у пацiСФнта.
Неухильне прогресування хвороби - найважливiша ознака хронiчного обструктивного бронхiту. Вираженiсть клiнiчних ознак у хворих цим захворюванням постiйно зростаСФ. Для визначення наявностi прогресування захворювання використовують повторнi визначення ОФВ1 i ПШВ1 (монiторинг з допомогою пiкфлоуметра). Зменшення ОФВ1 на 50мл за рiк i бiльше свiдчить про прогресування хвороби (норма - до 20 мл за рiк).
Наявнiсть обструкцii дихал