Хвороби нiгтiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В°кторiв, якi викликають часткову вiдшарування нiгтьовоi пластинки i змiна кольору нiгтя, iнодi в поСФднаннi з паронiхiй.
Грибковi захворювання шкiри (дерматомiкози)
Дерматомiкози - захворювання шкiри та ii придаткiв, що викликаються рiзними патогенними грибками.
Видiляють декiлька груп дерматомiкозiв. До першоi вiдносять мiкози, збудники яких паразитують в поверхневих шарах шкiри: вони не викликають запальних реакцiй органiзму, бiль або свербiння, а найголовнiше - практично не заразнi.
У другу групу грибкових захворювань шкiри входять дуже заразнi хвороби: епiдермофiтiя стоп, руброфiтiя. Збудники вражають всю товщу рогового шару i викликають значну запальну реакцiю нижчих верств, вражають нiгтi рук i нiг. Цi форми захворювання легше попередити, нiж лiкувати тому дуже важливу роль граСФ гiгiСФна.
До третьоi групи належать розповсюдженi мiкози - трихофiтiя, мiкроспорiя i фавус (парша), якi викликаються грибками - трихофiтон, мiкроспорумамi i епiдермофiтонамi. Джерелом зараження при цих захворюваннях можуть бути дворовi кiшки, собаки, тварини з живого куточка. Крiм того, зараження може вiдбутися через забрудненi предмети грибком - спецодяг, ножицi, гребiнцi, апарати для стрижки волосся та iн
Трихофiтiя (стригучий лишай). Це дуже заразне захворювання шкiри, волосся, нiгтiв. Розрiзняють поверхневу форму, що викликаСФться грибками, що паразитують тiльки на шкiрi людини, i надривно, чи глибоку, форму трихофiтii, обумовлену грибками - паразитами шкiри тварин. Зараження поверхневою формою вiдбуваСФться через рiзнi предмети, що були у вжитку у хворих: гребiнцi, бiлизна, недезiнфiцiрованние iнструменти пiд час манiкюру i педикюру. На шкiрi зявляються дрiбнi червонi плями округлих обрисiв з яскравим запальним, злегка пiднятим обiдком i лущенням в центральнiй частинi (лишай). Ураженi грибком нiгтi стаСФ тьмяним, горбистими, набувають брудно-сiрий колiр, товщають, а потiм починають кришитися.
Мiкози стоп. Збудником СФ мiкроскопiчний грибок, що вражаСФ шкiру i нiгтi стоп. Джерелом зараження стають хворi люди, в навколишнСФ середовище збудники потрапляють з лусочками шкiри, шматочками кришаться нiгтiв. Зараження часто вiдбуваСФться при користуваннi чужим бiлизною, ножицями для пiдстригання нiгтiв та iншими предметами побуту. Спостерiгаються випадки зараження при педикюрi, якщо вживаються для цього iнструменти не дезинфiкуються пiсля кожного застосування.
Грибок впроваджуСФться найчастiше в шкiру мiжпальцевих складок стоп, стоп, i першi симптоми виражаються в лущення шкiри цих дiлянок, часто непомiтний для жеврiла. Лушпиннiсть потiм змiнюСФться бульбашками рiзних розмiрiв, наповненими спочатку прозорою, шиi каламутнiй рiдиною. Бульбашки зливаються i розкриваються з утворенням запальних червоних, пущiх дiлянок, болючих i. сверблячих. Шкiра бiчних поверхонь пальцiв стаСФ бiлоi, пухкоi, вiддiляСФться пластами, у глибинi складки зявляСФться трiщина, хвороблива, сверблячi. Надалi всi прояви стихають, залишаСФться лише невелике лущення. Однак лiкування не настаСФ, грибок продовжуСФ жити роговому шарi шкiри. Без лiкування хвороба приймаСФ хронiчний перебiг iз загостренням у теплу пору року. ж iншi грибком нiгтi стаСФ тьмяним, в iх товщi зявляються жовтi плями i смуги, нiгтьовi платiвки товщають, розпушуються i кришаться. У шматочки кришаться нiгтiв, також як в лусочках шкiри стоп i мiжпальцевих складок, мiстяться нитки мiцелiю i спори грибкiв.
Правила особистоi профiлактики: прагнути не користуватися чужими взуттям, шкарпетками, ножицями; в басейнi не надягати гумовi тапочки. Обовязково лiкувати пiтливiсть стоп. Громадське профiлактика полягаСФ в щоденному прибиранню та дезiнфекцii примiщень душових, спортзалiв, дезинфекцii приладiв для манiкюру i педикюру, регулярних медоглядах перукарiв, майстрiв манiкюру та педикюру.
Гнiйничковi захворювання шкiри
Гнiйничковi захворювання шкiри (пiодермiя) - група шкiрних хвороб, що викликаються гноСФтворними мiкробами - стафiлококами i стрептококами, якi широко поширенi в природi. На поверхнi кожiздорових людей майже завжди можна виявити стафiлококи i стрептококи, якi за певних умов набувають здатнiсть викликати гнiйничковi захворювання. До розвитку захворювань привертають постiйне забруднення шкiри, що може бути повязано з умовами роботи (пил, мастила, гас, бензин та iншi), порiзи, уколи, укуси комах, своСФчасно не обробленi раiеси, переохолодження та перегрiвання органiзму, пiтливiсть, перевтома, брак у iжi вiтамiнiв А, С, порушення обмiну речовин, особливо вуглеводного, недотримання особистоi гiгiСФни.
Гнiйничковi захворювання шкiри проявляються рiзноманiтно: на шкiрi виникають або дрiбнi нагноюються вузлики, пронизанi волоссям (фолiкулiт), або великi хворобливi конусоподiбнi вузли з гнiйними розплавленням тканини i так званим стрижнем (фурункульоз), можуть зявитися пухирi з гнiйним вмiстом, зсихаються в гнiйнi кiрки, -- так званi iмпетиго. РЖнодi захворювання протiкають у виглядi довго не заживаючих виразок з подритимi краями i нерiвним дном, покритим гнiйним видiленням, та iн
Ураження шкiри може бути обмеженим, без порушення загального стану хворого, але буваСФ i поширеним, супроводжуючись пiдвищенням температури тiла, збiльшенням лiмфатичних вузлiв, змiнами кровi.
Для попередження захворювання дуже важливо дотримуватися правил особистоi гiгiСФни, правильно доглядати за шкiрою. Навiть при незначних травмах необхiдно обробляти