Хвороби кролiв, спричинюванi найпростiшими з неясним систематичним положенням. Нематодози
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
i зявляються антитiла, якi можна виявити, використовуючи специфiчний токсоплазмозний антиген, за допомогою реакцii звязування комплементу (РЗК), реакцii з барвником (РС-Ф) i реакцii пасивноi гемаглютинацii (РПГ).
Лiкування не розроблене.
Профiлактика та заходи боротьби. В основу всiх профiлактичних заходiв повинна бути покладена, як i при будь-якому iншому захворюваннi, особиста i громадська профiлактика як щодо окремих осiб, так i до колективу людей.
Виявленi хворi тварини повиннi бути iзольованi i знищенi. Забiй проводять з додержанням усiх санiтарно-гiгiСФнiчних вимог особистоi профiлактики.
НЕМАТОДОЗИ
Нематодозами називають гельмiнтознi захворювання, збудниками яких СФ паразитичнi черви, що належать до класу круглих червiв (Nematoda). Звичайно у кролiв нематоди паразитують у травному трактi.
Пасалуроз дуже поширене нематодозне захворювання серед кролiв.
Особливо часто пасалуроз спостерiгають в тих господарствах, де кролiв утримують у незадовiльних зоогiгiСФнiчних умовах.
Етiологiя. Збудником пасалурозу кролiв СФ нематоди виду Passalu-rus ambiguus. Це дрiбнi, веретеноподiбноi форми гельмiнти з стоншеними хвостовими кiнцями. Довжина самки 812 мм, довжина тiла самця 45 мм. Для паразита характерна наявнiсть стравоходу з бульбоподiбним розширенням (рис. 26).
Епiзоотологiя.
Пасалуроз споостерiгають всюди. Зараження пасалурозом настаСФ при проковтуваннi кролем разом iз кормом або водою iнвазiйних яСФць паразита. У травному трактi кролiв з яСФць виходять личинки, якi потiм перетворюються в дорослих паразитiв; дорослi форми паразита оселяються у слiпiй i товстiй кишках.
Клiнiчна картина. При iнтенсивному зараженнi, пiд час пересування самок паразита, в дiлянцi прямоi кишки i анального отвору у кролiв спостерiгаСФться сильний свербiж, внаслiдок якого хворi розчухують собi дiлянку заду i корiнь хвоста; у цих мiiях спостерiгаСФться почервонiння i припухання. ВiдмiчаСФться розлад травлення: втрата апетиту, пронос i схуднення. Перехворювання молодняка супроводжуСФться затримкою росту i розвитку.
При розтинi загиблих вiд пасалурозу кролiв спостерiгають iх схуднення. Брижовi лiмфатичнi залози соковитi, набряклi, збiльшенi у 23 рази. У товстому вiддiлi кишечника вiдмiчають рiдкий вмiст. Слизова оболонка слiпоi кишки набрякла, часто в крапкових або смугастих крововиливах; кишечник заповнений паразитами. На анусi i вульвi виявляють травматичнi ушкодження рiзноi iнтенсивностi.
Дiагноз. Захворювання встановлюють за клiнiчними i пато-логоанатомiчними ознаками. Проте найточнiшим методом дiагностики СФ метод мiкроскопiчного дослiдження. Для цього за допомогою ватного тампона, змоченого у 50-процентному глiцеринi, беруть з скрiбки з параанальноi дiлянки. При мiкроскопii з скрiбкiв виявляють яйця паразита, якi мають видовжено-овальну форму i злегка асиметричнi.
Лiкування. Добрий лiкувальний ефект при пасалурозi даСФ пiперазину сульфат у дозi 1,5 г на 1 кг живоi ваги тварини. Дрiбно потертий пiперазину сульфат змiщують з кормом i пiсля 1215-го-динноi голодноi дiСФти дають кролям.
Для дегельмiнтизацii кролiв при пасалурозi груповим методом рекомендуСФться пiперазину адипiнат у дозi 0,5 г на 1 кг живоi ваги тварини з кормом у спiввiдношеннi 1 : 2030.
При пасалурозi може бути рекомендований фенотiазин у дозi 1 г на 1 кг ваги тварин протягом двох днiв.
Профiлактика та заходи боротьби. Основним профiлактичним заходом при пасалурозi кролiв СФ суворе додержання загальних санiтарно-гiгiСФнiчних правил догляду i годiвлi тварин.
У неблагополучних господарствах потрiбно перiодично виявляти хворих кролiв, iзолювати iх i лiкувати.
Для профiлактики пасалурозу призначають солi пiперазину (адипiнат, фосфат, сульфат), якi дорослим кролям вводять один раз у дозi 1 або 0,5 г на 1 кг ваги протягом двох днiв, а молодняку два рази по 0,75 г на 1 кг ваги протягом двох днiв.
Клiтки i годiвницi слiд перiодично дезинфiкувати окропом або вогнем паяльноi лампи.
Трихоцефальоз. Це нематодозне захворювання кролiв, збудник якого паразитуСФ в товстому вiддiлi кишечника.
Етiологiя. Збудником трихоцефальозу СФ нематода виду Trichocephalus leporis. Тiло паразита маСФ характерну форму воно подiлено на двi частини: передню дуже довгу, тонку, волосоподiбну i задню коротку i потовщену. Середня довжина тiла паразита 58 см. Хвостовий кiнець у самцiв нерiдко згорнутий кiльцем у пiвтора оберта i бiльше на вентральний бiк. Самки бiльшi за самцiв. Хвостовий кiнець iх не згорнутий в кiльце. Паразит видiляСФ яйця лимоноподiбноi форми, з пробочками на полюсах, вкритих товстою жовто-коричневого кольору шкаралупою.
Епiзоотологiя. Трихоцефальоз серед кролiв спостерiгають скрiзь. При сприятливих умовах зовнiшнього середовища яйця волосоголовцiв досягають iнвазiйноi стадii не ранiше як через 34 тижнi. РЖнвазiйнi яйця дуже стiйкi проти несприятливих факторiв.
Тварини заражуються алiментарно. У товстому вiддiлi кишечника з яСФць вилуплюються личинки, якi спочатку мiгрують у товщу слизовоi оболонки кишечника, тут линяють, пiсля чого знову проникають у просвiт кишечника, заглиблюються з головним кiнцем у його слизову оболонку, ростуть i через 1,5 мiсяця перетворюються на статевозрiлих самцiв i самок. У кишечнику тварин волосоголовцi здатнi паразитувати до 8 мiсяцiв, пiсля чого мимовiльно вiдчiпляються вiд слизовоi оболонки кишечника i видiляються з екскрементами тварин у з?/p>