Характеристики сучасних моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
?р, обумовлена в першу чергу параметрами апаратури обробки прийнятої інформації, встановлюється зазвичай на рівні 256 морських миль (470 км).
Такий параметр, як максимальна дальність дії вторинної радіолокаційної системи, дає лише орієнтовні уявлення про інформаційні можливості радіолокатора. Більш повну уяву в цьому плані дає така характеристика радіолокатора, як його зона виявлення, тобто простір, у межах якого радіолокатор виявляє цілі з імовірнісними характеристиками не гірше заданих. Стосовно вторинної радіолокації поняття про зону виявлення дещо змінюється: замість ефективної відбиваючої площі цілі вводяться параметри відповідача, визначається зона виявлення не тільки за запитом, але і за відповіддю, крім зони виявлення за координатами визначається також зона прийому додаткової польотної інформації із заданою ймовірністю правильного відтворення переданої інформації за певних умов завадової обстановки.
За основу для визначення зони виявлення вторинної радіолокаційної системи зазвичай приймається розрахунок потужності, що надходить на вхід приймача відповідача РПР ВІДП у запиті або на вхід приймача запитувача РПР 3 на відповіді у функції відстані між радіолокатором і ПС R і кута місця , під яким знаходиться ПС:
на запиті ;
на відповіді .
Далі обраховують перевищення М прийнятої потужності над чутливістю відповідного приймача PПp min ВІДП і PПp min 3 :
на запиті ;
на відповіді
Останньою операцією призначають граничні значення М3пор і МВІДП пор, у межах яких забезпечуються необхідні ймовірності виявлення цілей і правильного декодування кодів додаткової інформації сигналів відповіді. Одночасно провадиться визначення відповідних граничних значень максимальної дальності дії Rmax 3 і Rmax ВІДП і побудова зон виявлення за запитом і відповіддю в координатах дальність R висота Н з наведенням кутів місця .
Розрахунок прийнятої потужності провадиться відповідно за наступними виразами, які зазнали незначних змін в порівнянні з виразами (2)
. (3)
У виразах (3) прийняті такі позначення і , С швидкість поширення світла; f3=1030МГц; fВІДП=1090МГц; LЗГАС(R) втрати потужності через згасання радіохвиль в атмосфері у функції відстані R; LРОЗС(R) втрати потужності через розсіювання радіохвиль в атмосфері у функції відстані; LФ З втрати потужності у фідерному тракті запитувача; LФ ВІДП втрати потужності у фідерному тракті відповідача; L?G() втрати потужності, повязані зі зменшенням коефіцієнта підсилення антени запитувача залежно від кута місця в порівнянні з максимальним коефіцієнтом підсилення G3 антени.
Передбачається, що коефіцієнт підсилення антени відповідача за реальних умов не залежить від кута місця.
Для зручності розрахунків рівняння (3) зазвичай записують в логарифмічній формі і всі значення величин, які входять до цих рівнянь, підставляють у децибелах. Лінійні розміри R і ? проставляють в однакових одиницях, наприклад, у км.
Тоді
Відповідні перевищення М будуть записані в цьому випадку в такий спосіб:
;
.
Як приклад на рис.2 наведені результати розрахунку перевищення потужності, прийнятої бортовим відповідачем (криві 1 і 3), і потужності, прийнятої запитувачем (криві 2 і 4), над рівнем потужності, відповідній чутливості приймача відповідача і чутливості приймача запитувача. Криві 1 і 2 належать випадку, коли коефіцієнт підсилення антени запитувача дорівнює максимальному значенню 27 дБ [L? G() = 0 дБ], а криві 3 і 4 коли кут відрізняється від кута місця максимуму ДН антени у прямовисній площині, на -7. Змінення коефіцієнта підсилення антени запитувача тут дорівнюватиме -6 дБ [L? G(-7о)= 6дБ].
Як вихідні дані у цьому випадку приймалися такі найбільш характерні для моноімпульсних ВРЛ і відповідачів значення:
Р3 = 4 кВт (36 дБ/Вт);
РВІДП = 300 Вт (24,8 дБ/Вт);
G3 = 500 (27 дБ);
GВІДП =1(0 дБ);
?3 = 29,126. 10-5 км (-35,36 дБ);
?ВІДП = 27,52310-5 км (-35,6 дБ/км);
LФ 3 = 2,82 (4,5 дБ);
LФ ВІДП = 2 (3 дБ);
РПРmin ВІДП = 10-10 Вт (-100 дБ/Вт);
РПРmin 3 = 1,2610-11 Вт (-109 дБ/Вт).
Значення втрат, повязаних із згасанням LЗГАС (R) і розсіюванням LРОЗС(R) радіохвиль в атмосфері у функції відстані між радіолокатором і ПС, подані на рис.
Втрати потужності через зменшення диференціального коефіцієнта підсилення антени запиту при відхиленні кута місця ?? від його значення, коли коефіцієнт підсилення має максимум, можна визначити за ДН сумарного променя антени у прямовисній площині, показаної на рис.4. Подана на рисунку ДН належить антені CSL-M моноімпульсного вторинного радіолокатора IRS-20MP/L фірми Indra. Діаграма є типовою для більшості антен сучасних моноімпульсних вторинних радіолокаційних станцій.