Характеристики сучасних моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
ами. Так, наприклад, у радіолокатора SIR-S середній наробіток на відмову за умови двоканальної роботи складає 33260 год (за одноканальної роботи 3170 год), у радіолокатора Condor2 141420 год за умови двоканальної роботи (за одноканальної 27630 год), у радіолокатора MSSR/Mode S Northrop Gramman 10тис. год за одноканальної роботи.
2. Параметри, що визначають зону виявлення моноімпульсних вторинних оглядових радіолокаторів
На відміну від первинних радіолокаторів у вторинній радіолокації дальність дії визначається системою рівнянь:
,(1)
де R3 дальність дії вторинної радіолокаційної системи за запитом; RВІДП дальність дії вторинної радіолокаційної системи за відповіддю; P3 імпульсна потужність запитувача; РВІДП імпульсна потужність відповідача; G3 коефіцієнт підсилення антени запитувача; GВІДП коефіцієнт підсилення антени відповідача; PПРmin3 чутливість приймача запитувача; PПРminВІДП чутливість приймача відповідача; SАВІДП ефективна площа антени відповідача; SА3 ефективна площа антени запитувача; L? 3 сумарні втрати потужності за запитом; L? ВІДП сумарні втрати потужності за відповіддю.
З огляду на те, що
,
система рівнянь (1) може бути приведена до більш зручного вигляду
,(2)
де ? 3 довжина хвилі при роботі системи за запитом; ?ВІДП довжина хвилі під час роботи системи за відповіддю.
З енергетичної точки зору система вторинної радіолокації вважатиметься оптимальною, коли R3 = RВІДП, тобто коли
.
З огляду на те, що і , одержуємо для оптимальної системи
.
Оскільки, вторинна радіолокаційна система складається з наземного і бортового обладнання, і обидві ці частини взаємозалежні, державні стандарти і рекомендації ICAO і Євроконтролю встановлюють норми не тільки на тактичні, але і на технічні параметри ВРЛ і відповідачів.
Для зменшення рівня внутрішніх системних завад державним стандартом і міжнародними нормами рекомендується обирати ефективну випромінювану потужність запитувача, тобто добуток , такий, щоб вона не перевищувала мінімуму для забезпечення необхідної зони огляду. Для запобігання зайвих запусків відповідачів і зменшення кількості несинхронних відповідей в оглядових ВРЛ повинна бути передбачена можливість оперативного зменшення ефективної випромінюваної імпульсної потужності. Для запитувачів, які працюють у селективних режимах, ефективна випромінювана потужність не повинна перевищувати 58,5дБ/Вт на кутах місць більших за мінус 1, обмежуючи потужність випромінювання до 52,5 дБ/Вт нижче радіообрію. Чутливість приймального пристрою оглядового радіолокатора з відношенням сигнал/шум 0дБ повинна бути не гірше мінус 122дБ/Вт (6,31• 10-13Вт).
Згідно зі стандартом потужність передавача в імпульсі бортового відповідача має бути не менше 300 і не більше 800 Вт. Документ ICAO і державний стандарт для відповідачів, які працюють у селективних режимах, дають більш коректну рекомендацію з цього приводу: пікова вихідна потужність кожного імпульсу відповіді, вимірювана на клемах антени, тобто за відрахуванням усіх втрат у фідерному тракті, має лежати в межах 21…27 дБ/Вт (126…501 Вт). На висотах до 4570 м за тих самих умов дозволено мати пікову потужність у межах 18,5…27дБ/Вт (71…501 Вт).
Чутливість приймача відповідача за 90%-им спрацьовуванням згідно зі стандартом повинна складати мінус 1044дБ/Вт, тобто лежати у межах 1,5810-11 …10-10 Вт. Для вторинних каналів на частотах 835, 837,5 і 840 МГц вона має дорівнювати мінус 662дБ/Вт, тобто лежати в межах 0,2510-6…0,410-6 Вт.
Для відповідачів у селективних режимах чутливість приймача прийнято ставити в залежність від заданого відсотка відповідей. При цьому враховуються тільки правильні відповіді з даними, які відповідні типу запиту. Для запитів у режимах RBS і УBД, запитів загального виклику і запитів режиму S мінімальний граничний рівень для приймачів селективних відповідачів повинний визначатися в залежності від мінімального вхідного рівня потужності, яка забезпечує 90%-ну ймовірність відповіді, і повинний складати мінус 1043 дБ/Вт, тобто лежати у межах 2•10-11…7,94•10-11 Вт. У цьому випадку чутливість приймачів також, як і вихідну потужність передавача відповідача, вимірюють на вихідних (вхідних) клемах антени.
Для сучасних моноімпульсних ВРЛ і відповідачів характерні такі значення параметрів, що визначають їхню максимальну дальність дії:
імпульсна потужність передавача запитувача P3 лежить у межах 1,6…5,4кВт із ймовірністю оперативного східчастого змeншення на 3,6 і 12 дБ ;
імпульсна потужність передавача бортового відповідача PВІДП у більшості випадків лежить у межах 126…500Вт;
чутливість приймачів запитувачів PПРmin3 орієнтовно дорівнює мінус 110…120 дБ/Вт з коефіцієнтом шуму Кш 9…5 дБ;
чутливість приймачів відповідачів РПРminВІДП дорівнює мінус 100…104 дБ/Вт із ймовірністю оперативного погіршення при перевантаженні відповідача зайвими частими запитами;
коефіцієнт підсилення антени запитувача G3 дорівнює 27…29дБ;
коефіцієнт підсилення антени відповідача GВІДП дорівнює приблизно 0 дБ;
загальний коефіцієнт втрат потужності у фідерному тракті запитувача Lф 3 орієнтовно дорівнює 4,5 дБ;
загальний коефіцієнт втрат потужності у фідерному тракті відповідача Lф ВІДП орієнтовно дорівнює 3 дБ;
максимальна дальність дії вторинних моноімпульсних систем за запитом і відповіддю Rmax з і Pmax ВІДП зазвичай лежить у межах 400…500 км для ПС, які знаходяться на висоті 12000 м;
інструментальна дальність дії Rmax інс?/p>