Характеристика Роду Сомоподібні (Siluriformes)
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
ших прісноводних риб; у нього розвивається присмоктувальний диск і дрібні зуби. Присмоктавшись до зябер хазяїна, він також харчується його кровю. Перший час цього маленького (до 5 см у довжину) сомика приймали за молодь хазяїна, тому що відомо, що багато сомів виношують ікринки й молодь у роті. Близький вид - бранхіоіка (Branchioica ber-tonii) - паразитує в зябровій порожнині харацинової риби піаракта (Piaractus brachypomus). Деякі види ванделліевих (Homodiaetus maculatus з Південно-Східної Бразилії й Phreatobius cisternarum з Амазонки) не є паразитами. Це мирні мешканці сильно зарослих рік і підводних ущелин у каменях і скелях.
Ванделлія (Vandellia cirrhosa)
Сомик якого називають в басейні Амазонки "кан-діру" або "карнеро" користується похмурою популярністю. Це маленький (до 6,2 см) сомик. Мабуть, є декілька видів кандіру, оскільки указували на максимальну довжину цього сомика - 9 і навіть 22 см. Він звичайно паразитує в сечостатевих протоках крупних риб, але іноді, привернутий запахом сечовини, проникає в сечостатеві отвори тваринних і людей, викликаючи при цьому біль.
У кандіру немає присоска, але на зябрових кришках є шпильки, якими він утримується у вузьких каналах. Видалення його можливе тільки оперативним шляхом; втім, аборигени басейну Амазонки стверджують, що кандіру можна вигнати соком деяких рослин. Проте вони вважають його однією з самих небезпечних риб Амазонки, адже в тих же місцях мешкають електричні вугрі, хижі риби піраньї, прісноводі скати-хвостоколи, не говорячи вже про гігантських плазунів - анаконд і кайманів. Нерідко при купанні місцеві жителі для захисту від кандіру надягають своєрідні плавки з шкаралупи кокосових горіхів або пальмових волокон, а там, де цих сомиків багато, уникають входити у воду взагалі.
Хоча кандіру невимогливий до кисневого режиму, він навряд може тривалий час існувати в сечовому міхурі і протоках наземних тварин. Подібні напади для нього кінчаються загибеллю; жертвам, втім, від цього не краще.
6. Родина Калліхтові (Callichthydae)
Дрібні калліхтові сомики населяють водойми Південної Америки й острова Тринідад. Їхнє тіло покрите черепицеподібними кістковими пластинками, розташованими на обох боках у два паралельних ряди. Верхня щелепа маленького кінцевого або нижнього рота несе одну або дві пари вусиків, на нижній щелепі вусів, як правило, немає. Від всіх інших сомів калліхтів легко відрізнити за потужною колючкою в передній частині жирового плавця. У черепі калліхтів зберігся пінеальний отвір. Плавальний міхур розділений на два відділи. Живуть калліхти в дрібних водоймах, що буяють гниючими речовинами, де кисень утримується тільки у верхніх шарах води. Так само як і в сомів-броняків, у них є кишкове дихання: сомик схоплює, піднімаючись періодично до поверхні, пухирець повітря, і газообмін здійснюється через стінки кишечника. Розмноження калліхтів на батьківщині приурочено до дощового сезону, коли піднімається рівень води у водоймах і вода насичується киснем. Багато видів цієї великої родини стали улюбленими обєктами розведення в акваріумах. Найчастіше зустрічаються в акваріумах Коридораси (Corydoras) і Калліхти (Callichthys). Забарвлення цих сомиков звичайно непоказне - сірувате, жовтувате, буре, часто плямисте, але аматорів приваблює в цих рибках дивна невибагливість до їжі, температури води й кисневого режиму, а також своєрідні звички при нересті. Калліхтових сомиків різних видів, яких утримують в акваріумах, - калліхтів, коридорасів, брохисів (Callichthys, Corydoras, Brochis) - нерідко називають водними санітарами, тому що вони підбирають залишки корму, що впали на дно акваріума. При цьому вони, щоправда, збовтують мул. У більшості калліхтових сомів гнізда - досить примітивні ямки, іноді викладені рослинами й шматочками раковин.
7. Родина КларієвІ (Clariidae)
До родини кларієвих сомів (Clariidae) відносяться риби з голою шкірою, тіло яких звичайно витягнуте, майже вугреподібної форми. Анальний і спинний плавці дуже довгі, доходять до хвостового, жирового плавця немає. Плоска голова має 4 пари вусів. Кларієві соми поширені широко: вони зустрічаються у всій Африці, включаючи водойми Сахари, у басейні ріки Йордан, у Південній Азії, на Мадагаскарі, Малайському архіпелазі й Філіппінських островах. Багато видів населяють тимчасові, пересихаючі в сухий сезон озера й річки. Настільки широке поширення пояснюється гарним пристосуванням до несприятливих для інших риб умов. Уже згадувалося, що багато сомів можуть довго існувати без води. Цьому сприяє їх гола слизова шкіра, що полегшує газообмін з повітрям. У кларієвих розвивається спеціальний орган для дихання атмосферним киснем. Від зябрової порожнини відходить древовидно розгалужений надзябровий орган, стінки якого пронизані безліччю кровоносних судин і мають дуже велику поверхню. Іншими словами, це справжня легеня, що заміняє зябра коли риба перебуває поза водою. У величезному озері Вікторія, де кисневий режим сприятливий, живе інший представник родини - ксенокларій (Xenoclarias holobranchus). Надзябровий орган йому не потрібний і тому редукувався. Редукується надзябровий орган також у динотоптера (Dino-topterus), що населяє озеро Танганьїка, і батикларія (Bathyclarias), що живе в озері Ньяса. У кларієвих зі редукованою "легенею" підсилюється шкірние дихання і сильніше розвинені зябра.
8. Родина Косаткові (Bagridae)
Близько 15 родів родини косаткових живе в прісних водоймах Африки й Азії. Косатки, як правило, середньої величини сомики, з