Характеристика забруднень атмосфери вiд електростанцiй
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
льки в бiльшостi краiн СНД вiдсутня хороша медична статистика. Поряд дослiдникiв США було встановлено, що з травня по серпень 1986 року, спостерiгалося значне зростання загального числа смертей серед населення, висока дитяча смертнiсть, а також знижена народжуванiсть, повязанi з високою концентрацiСФю радiоактивного йоду131 з чорнобильськоi хмари, що накрила США.
За чотири лiтнi мiсяцi зросла кiлькiсть смертей вiд пневмонii, рiзних видiв iнфекцiйних захворювань, СНРЖД в порiвняннi з середнiм числом смертей за цей перiод в 19831985 роках. Все це з високою статистично достовiрною вiрогiднiстю повязано з поразкою iмунноi системи чорнобильськими викидами.
Такоi ж точноi статистики немаСФ i для бiльшостi iнших краiн, виключаючи Нiмеччину. На пiвднi Нiмеччини, де чорнобильськi випадання були особливо iнтенсивними, дитяча смертнiсть зросла на 35%.
Проте небезпека ядерноi енергетики лежить не тiльки у сферi аварiй i катастроф. Навiть без них близько 250 радiоактивних iзотопiв потрапляють в навколишнСФ середовище в результатi роботи ядерних реакторiв. Цi радiоактивнi частинки разом з водою, пилом, iжею i повiтрям потрапляють в органiзми людей, тварин, викликаючи раковi захворювання, дефекти при народженнi, зниження рiвня iмунноi системи i збiльшують загальну захворюванiсть населення, що проживаСФ навколо ядерних установок.
Департамент суспiльноi охорони здоровя штату Массачусетс з 1990 року встановив, що у людей, АЕС, що живуть i працюючих в двадцятимильнiй зонi, Пiлiгрим, бiля мiста Плiмут, в 4 рази вище захворюванiсть лейкемiСФю, чим очiкувалося. Статистично помiтне збiльшення випадкiв захворювань лейкемiСФю i раком виявлене в околицях АЭС Троян в мiстi Портленд, штат Орегон. Захворюванiсть лейкемiСФю дiтей в селищi бiля британського ядерного центру в Селлафiлде в 10 разiв вище, нiж в середньому по краiнi, i, поза сумнiвом, повязана з його роботою. Це стало вiдомо в 1990 роцi, а недавно офiцiйно пiдтверджено Британським комiтетом з радiологii.
Навiть коли АЕС працюСФ нормально, вона обовязково викидаСФ неабияку кiлькiсть радiоактивних iзотопiв iнертних газiв. Також як радiоактивний йод концентруСФться в щитовиднiй залозi, викликаючи ii ураження, радiоiзотопи iнертних газiв, в 70-i роки, що вважалися абсолютно нешкiдливими для всього живого, накопичуються в деяких клiтинних структурах рослин хлоропластах, мiтохондрiях i клiтинних мембранах. Пiсля встановлення цього факту, залишаСФться слово iнертнi завжди вживати в лапках, оскiльки, звичайно ж, вони роблять серйозний вплив на процеси життСФдiяльностi рослин.
Радiоiзотопи iнертних газiв викликають i такий феномен як стовпи iонiзованого повiтря (свiчки) над АЕС. Цi утворення можуть спостерiгатися за допомогою звичайних радiолокаторiв на вiдстанi в сотнi кiлометрiв вiд будь-якоi АЕС. Хто зможе стверджувати, що все це нiяк не позначаСФться на станi i якостi навколишнього середовища, на мiграцiйних шляхах птахiв i кажанiв, на поведiнцi комах?
Одним з основних iнертних газiв, що викидаються, СФ криптон85 бета-випромiнювач. Вже зараз ясна його роль в змiнi електропровiдностi атмосфери. Кiлькiсть криптону85 в атмосферi (в основному за рахунок роботи АЕС) збiльшуСФться на 5% у рiк. Вже зараз кiлькiсть криптону-85 в атмосферi в мiльйони разiв (!) вище, нiж до початку атомноi ери. Цей газ в атмосферi поводиться як тепличний газ, вносячи тим самим внесок до антропогенноi змiни клiмату Землi.
Не можна не згадати i проблему iншого бета-iзлучателя, що утворюСФться при всякiй нормальнiй роботi АЕС, тритiю, або радiоактивного водню. Доведено, що вiн легко звязуСФться з протоплазмою живих клiтин i тисячократно накопичуСФться в харчових ланцюжках. Крiм того, треба додати забруднення тритiСФм ТСрунтових вод практично навколо всiх АЕС. Нiчого хорошого вiд замiщення частини молекул води в живих органiзмах тритiСФм чекати не доводитися. Коли тритiй розпадаСФться (перiод напiврозпаду 12,3 року), вiн перетворюСФться на гелiй i випускаСФ сильне бета-випромiнювання. Ця трансмутацiя особливо небезпечна для живих органiзмiв, оскiльки може вражати генетичний апарат клiток.
Ще один радiоактивний газ, що не уловлюСФться нiякими фiльтрами i у великих кiлькостях вироблюваний всякою АЕС, вуглець-14. РД пiдстави припускати, що накопичення вуглецю-14 в атмосферi веде до рiзкого уповiльнення зростання дерев. Таке незясовне уповiльнення зростання дерев, по висновку ряду лiсоводiв, спостерiгаСФться, мало не повсюдно на Землi. Зараз у складi атмосфери кiлькiсть вуглецю-14 збiльшена на 25% в порiвняннi з до атомною ерою.
Але головна небезпека вiд працюючих АЕС забруднення бiосфери плутонiСФм. На Землi було не бiльше 50 кг цього надтоксичного елементу до початку його виробництва людиною в 1941 роцi. Зараз глобальне забруднення плутонiСФм приймаСФ катастрофiчнi розмiри: атомнi реактори миру провели вже багато сотень тонн плутонiю кiлькiсть бiльш нiж достатня для смертельного отруСФння всiх людей, що живуть на планетi. Плутонiй украй летуч: варто пронести зразок через кiмнату, як допустимий вмiст плутонiю в повiтрi буде перевищений. У нього низька температура плавлення всього 640 градусiв за ЦельсiСФм. Вiн здiбний до самозагорання за наявностi кисню.
Зазвичай, коли говорять про радiацiйне забруднення, мають на увазi гамма-випромiнювання, що легко уловлюСФться лiчильниками Гейгера i дозиметрами на iх основi. В той же час СФ немало бета-випромiнювачiв (вуглець-14, криптон-85, стронцiй-90, йод-129 i 130). РЖснуючими масовими пр