Характеристика забруднень атмосфери вiд електростанцiй

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология




сноярська, Усть-iлiмська) збиток, що наноситься природi дуже значний. Найбiльш значущим чинником дii крупних гiдроелектростанцiй на екосистему водоскиду СФ створення водосховищ i затоплення земель. Це викликаСФ змiну видового складу, чисельностi бiомаси рослин, тварин, формування нових биоценозов.

Ефективним способом зменшення затоплення територiй СФ збiльшення кiлькостi ГЭС в каскадi iз зменшенням на кожному ступенi натиску i, отже, дзеркала водосховищ. Не дивлячись на зниження енергетичних показникiв i зменшення регулюючих можливостей зростання вартостi, низько напiрнi гiдровузли, що забезпечують мiнiмальнi затоплення земель, лежать в основi всiх сучасних розробок.

Ще одна екологiчна проблема гiдроенергетики повязана з оцiнкою якостi водного середовища. Мiiе, що маСФ, забруднення води викликане не технологiчними процесами виробництва електроенергii на ГЭС (обСФми забруднень, що поступають iз стiчними водами ГЭС, складають нiкчемно малу частку в загальнiй масi забруднень господарського комплексу), а низька якiсть санiтарно-технiчних робiт при створеннi водосховищ i скидання неочищених стокiв у воднi обСФкти.

У першi роки пiсля заповнення водосховища в нiм зявляСФться багато рослинностi, що розклалася, а новий грунт може рiзко понизити рiвень кисню у водi. Гниття органiчних речовин може привести до видiлення величезноi кiлькостi парникових газiв метану i двоокису вуглецю.

Водосховища часто дозрiвають десятилiттями або довше, а в тропiках цей процес триваСФ сторiччями поки розкладеться велика частина всiСФi органiки.

Очищення затоплюваноi зони вiд рослинностi помякшило б проблему, але оскiльки вона важка i дорога, очищення проводять лише частково.

Найвiдомiший приклад масштабного затоплення лiсу дамба Брокопондо в Сурiнаме (Ю.Америка), що затопила 1500 кв. км. тропiчного лiсу 1% територiй краiни. Розкладання органiчноi речовини в цьому мiлководому басейнi позбавило його воду кисню i викликало могутнСФ видiлення сiрководня, смердючого газу, сприяючого корозii. Працiвники греблi ще 2 року опiсля пiсля заповнення водосховища в 1964 роцi носили маски. А вартiсть нанесеного збитку склала бiльше 7 вiдсоткiв загальноi вартостi проекту.

В той же час досвiд експлуатацii водосховищ показав, що унаслiдок збiльшення часу перебування води у водоймищi загальний ефект самоочищення в них в бiльшостi випадкiв вище, нiж в рiчках. Водосховища iстотно згладжують амплiтуду коливання показникiв якостi води. Рiзко знижують iх пiковi значення.

Якщо питання про позитивний або негативний вплив водосховищ на якiсть води до цих пiр залишаСФться спiрним, то негативний вплив неочищених стокiв, безперечно. Великi обСФми води i високий ефект самоочищення у водосховищах спонукають до будiвництва пiдприСФмств без належного очищення стокiв, що перетворюСФ водосховища на величезнi вiдстiйники стiчних вод.

Окрiм забруднення обСФктивним показником якостi СФ стан живих органiзмiв, що мешкають у водi. Найтiснiше повязанi з водними масами планктоннi органiзми. При транзитi через зарегульований потiк з каскадами водосховищ, планктоннi спiвтовариства зазнають складнi змiни, обумовленi почерговим попаданням планктонних органiзмiв то в озернi умови (верхнiй бСФф), то в рiчкових (нижнiй бСФф). В умовах верхнього бСФфу формуСФться планктобиоценоз озерного типу, а в умовах нижнего рiчкового. Цi плактоценози вiдрiзняються обСФмами продукованоi органiчноi речовини, щiльнiстю i бiомасою органiзмiв, видовим складом i iншими показниками. Як правило, органiзми спiвтовариств озерного типу не пристосованi до життя в рiчцi. У рiчкових умовах перебiг навiть середньоi сили надаСФ згубний вплив на озернi види органiзмiв. На структуру i динамiку планктону впливають i самi гiдротехнiчнi споруди, оскiльки при подоланнi гiдроагрегатiв планктон пiддаСФться руйнуванню.

Та все ж, розглядаючи дiю ГЭС на навколишнСФ середовище, слiд зазначити життСФзберiгаючу функцiю ГЭС. Так вироблення кожного млрд. кВтч електроенергii на ГЭС замiсть ТЭС приводить до зменшення смертностi населення на 100226 люд./рiк.

5. Атомнi електростанцii i екологiчнi проблеми, що виникають при iх експлуатацii

З кiнця 1960х рокiв починаСФться бум ядерноi енергетики. В цей час виникли, принаймнi, двi iлюзii, повязаних з ядерною енергетикою. Вважалося, що енергетичнi ядернi реактори достатньо безпечнi, а системи стеження i контролю, захиснi екрани i навчений персонал гарантують iх безаварiйну роботу, а також вважалося, що ядерна енергетика СФ екологiчно чистою, оскiльки забезпечуСФ зниження викиду парникових газiв при замiщеннi енергетичних установок, що працюють на викопному паливi.

РЖлюзiя про безпеку ядерноi енергетики була зруйнована пiсля декiлькох великих аварiй у Великобританii, США i СРСР, апофеозом яких стала катастрофа на чорнобильськiй АЕС. Катастрофа в Чорнобилi показала, що втрати при аварii на ядерному енергетичному реакторi у декiлька разiв перевищують втрати при аварii на енергетичнiй установцi такоi ж потужностi, що використовуСФ викопне паливо. У епiцентрi аварii рiвень забруднення був настiльки високий, що населення ряду районiв довелося евакуювати, а ТСрунти, поверхневi води, рослинний покрив виявилися радiоактивно зараженими на багато десятилiть. При цьому вiдносно чорнобильського викиду багато що залишаСФться невiдомим, i ризик здоровю населення вiд аварiйних викидiв цiСФi АЕС iстотно занижений, оскi