Характеристика грунтів господарства
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
»іза і частково гумус. Істотною особливістю підзолистого процесу є руйнування в верхній частині грунту первинних і вторинних мінералів і винос продуктів розкладу в нижчі горизонти і ґрунтові води.
Трав`яниста рослинність залишає щорічно велику кількість органічних речовин в грунті, сприяючи збагаченню її гумусом. При розкладі листя, надземної маси і кореневої системи трав`янистої рослинності, яка відрізняється високою зольністю і підвищеним вмістом азоту, в верхній частині профілю обособлюється дерновий (гумусовий )горизонт. В ньому разом з гумусом накопичується кальцій, магній, марганець, калій і інші елементи живлення рослин, які покращують водно-фізичні властивості грунту, створюється агрохімічне цінна структура.
4. Номенклатурний список ґрунтів
4.1 Загальні відомості про дерново-підзолисті ґрунти, їх особливості
Дерново-підзолисті ґрунти, по класифікації ґрунтового інституту імені В. В. Докучаєва, виділяються на рівні підтипу в типі підзолистих ґрунтів. Однак доцільніше їх розглядати як самостійний тип. Це викликається особливостями генезису дерново-підзолистих ґрунтів і більш високою їхньою природною родючістю в порівнянні з підзолистими ґрунтами.
Таблиця 3. Підтипи дерново-підзолистих ґрунтів
ФаціятеплапомірнахолоднадовгомерзлотнаДерново-палево-підзолисті глеюватіДерново-підзолисті глеюватіДерново-підзолисті глеюваті-Дерново-палево-підзолистіДерново-підзолистіДерново-підзолистіДерново-підзолисті глибокопромерзаючі та довгомерзлотні
Дерново-підзолисті ґрунти під природною рослинністю мають на поверхні дернину (Ад), чи лісову підстилку (Ао) потужністю 35 см. Під нею залягає гумусо-акумулятивний (дерновий) горизонт А1 потужністю більш 5 см, що іноді досягає 1520 см. Цей горизонт має ясно-сірий і рідше темно-сірий колір. Нижче дернового горизонту йде підзолистий горизонт (А2), який змінюється перехідним (А2В) і ілювіальним (В) горизонтом. Останній поступово переходить у породу (С) (мал. 1). В орних дерново-підзолистих ґрунтах під орним горизонтом (Ар) лежить підзолистий (А2), чи перехідний (А2В), чи безпосередньо ілювіальний горизонт (В).
Дерново-підзолисті глеюваті ґрунти зберігають ознаки дерново-підзолистих ґрунтів. Крім того, характеризуються чітко вираженим оглеєнням і утворенням оторфованої дернини чи торфянистої підстилки.1
Глеюваті підтипи дерново-підзолистих ґрунтів розвиваються при сезонному перезволожені. На орних угіддях вони прив`язані до нижніх частин схилів, безстічним рівнинам, до дрібних западин.
Мал. 1. Схема розрізу дерново-підзолистого ґрунту.
Дерново-підзолисті ґрунти теплої фації характеризуються могутнім профілем (200250 см), кислою реакцією, палевим відтінком підзолистого горизонту. Ареал цих ґрунтів має самий довгий без морозний період і найбільшу суму активних температур у порівнянні з іншими районами тайгово-лісової зони.
У дерново-підзолистих ґрунтах помірної фракції профіль досягає 150200 см. Найбільш кисла реакція спостерігається в. горизонті В (рНKCl 34,5). По тепловому балансу вони трохи поступаються дерново-палево-підзолистим ґрунтам. Це основний фонд орних земель зони.
Профіль дерново-підзолистих ґрунтів холодної фації дорівнює 100 150 см. Верхні горизонти мають кислу реакцію. (рНKCl 3,5-5), часто в профілі відзначається другий гумусовий горизонт.
Серед підтипів дерново-підзолистих ґрунтів зустрічаються такі ж пологи, як і в підзолистих ґрунтах. Додатково виділяється рід дерново-підзолистих ґрунтів із другим гумусовим горизонтом (повторно-підзолисті). На види підрозділяються по ступеню прояву дернового і підзолистого процесів. По вмісту гумусу в горизонт А1 поділяються на: слабогумусні у цілинних ґрунтах до 3%, в орних до 2%; средньогумусні - у цілинних ґрунтах 3 5%, в орних 2 4%; высокогумусні у цілинних ґрунтах > 5%, у орних > 4%.
4.2 Номенклатурний список ґрунтів
Таблиця 4. Номенклатурний список грунтів по ТОВ “Павлівка”
ШифрТипПідтипРідВидРізновидністьРозрядПлоща, га1дерново-середньо-підзолистіглеюватілегкосуглинковілегкосуглинкові глеюваті гумусніпилувато-суглинковіна лучних суглинках3002дерново-середньо-підзолистіглеюватісупіщані слабосуклинковіСлабосуклинкові супіщані слабогумуснімалогумусні пилевато-суглинковіна лучних суглинках60012лучніглеюватіалювіальні легкосуглинкові супіщанілегкосуглинкові гумуснімалогумусні пилевато-суглинковіна F відкладах40021дерновіглибокіглеюватіГлеюваті супіщані мало гумуснімало гумусні суглинковіна F відкладах40023дерновіглибоківажко суглинкові карбонатнісупіщаніна F відкладах30026дерновіглейовіопідзоленікарбонатнісупіщаніна лучних суглинках10017дерново-слабопідзолистіглеюватілегкосуглинковікарбонатнісупіщаніна F відкладах2009лучніглейовіслабо солончаковілегкосуглинковіопідзолені100
5. Характеристика ознак, складу і властивостей ґрунтів
5.1 Будова профілю і морфологічні ознаки кожного генетичного горизонту
У результаті ґрунтоутворюючого процесу з материнської породи формується ґрунт. Вона здобуває ряд важливих властивостей і ознак, у ній виникають нові речовини, яких не було в ґрунтоутворюючій породі. Ґрунт розчленовується на генетичні горизонті і здобуває тільки їй властиві зовнішні, чи морфологічні, ознаки. Таким чином, ґрунт відрізняється від ґрунтоутворюючої породи не тільки родючістю, але і морфологічними ознаками, по яких можна відрізнити ґрунт від породи, а також один ґрунт від іншої. По них мож?/p>