Характеристика алкадiСФнiв
Информация - Химия
Другие материалы по предмету Химия
елета. Всi вони малорозчиннi у водi, але добре розчиняються в органiчних розчинниках.
5. Хiмiчнi властивостi спряжених алкадiСФнiв
Для алкадiСФнiв найбiльш характерними СФ реакцii електрофiльного приСФднання АЕ, однак на вiдмiну вiд алкенiв наявнiсть спряженоi системи даСФ деякi особливостi в реакцiях АЕ. Це зумовлюСФ можливiсть одержання двох продуктiв. Один з них отримуСФться за рахунок приСФднання за мiiем будь-якого подвiйного звязку такий шлях реакцii позначають термiном 1,2-приСФднання. А iнший продукт утворюСФться внаслiдок приСФднання до крайнiх атомiв С, що складають спряжену систему, так зване 1,4-приСФднання. Переважний напрямок проходження реакцii залежить вiд умов ii проведення та природи реагентiв.
РЖ Реакцii електрофiльного приСФднання АЕ.
1 Гiдрування при використаннi паладiСФвого каталiзатора проходить за 1,2-положенням. Якщо гiдрування проводять за допомогою водню у момент його видiлення (наприклад, внаслiдок дii натрiСФм на спирт), то реакцiя проходить переважно за 1,4-положенням. На першiй стадii утворюються алкени:
+Н2 [Pd]
------------------- CH3-CH2-CH=CH2
1,2-ПриСФднання Бутен-1
СН2=СН-СН=СН2---
БутадiСФн-1,3
+Н2 (2С2Н5ОН +2Na)
-----------------------CH3-CH=CH-CH3.
1,4-ПриСФднання Бутен-2
При надлишку водню вiдбуваСФться повне гiдрування з утворенням алканiв:
Pt
СН2=СН-СН=СН2+ 2Н2(надл.)-------- CH3-CH2-CH2-CH3.
БутадiСФн-1,3 Бутан
2 Галогенування. Залежно вiд будови дiСФнового вуглеводню, природи галогену i умов проведення реакцiй можуть утворюватися рiзнi продукти. Найчастiше приСФднання стехiометричноi кiлькостi (1:1) хлору Cl2 приводить до приблизно однакового виходу 1,2- i 1,4-дихлоралкенiв, а при бромуваннi переважаСФ 1,4-продукт.
1,4-ПриСФднання
------------------- CH2-CH=CH-CH2
СН2=СН-СН=СН2 + Hal2--- Нal Нal
Дивiнiл 1,4Дигалогенбутен2
1,2-ПриСФднання
-------------------- CH2-CH-CH=CH2
Нal Нal
3,4-Дигалогенбутен1
При надлишку галогену утворюються тетрагалогеналкани:
СН2=СН-СН=СН2 + 2Br2 (надл.) H2Br-CHBr-CHBr-CH2Br.
Дивiнiл 1,2,3,4-Тетрабромбутан
3 Гiдрогалогенування. ПриСФднання галогеноводнiв пiдлягаСФ тим самим закономiрностям. Якщо реакцiя проходить за 1,2-положенням, то дiСФ правило Марковникова:
1,4-ПриСФднання
----------------------- CH3-CH=CH-CH2Br
1-Бромбутен-2
СН2=СН-СН=СН2 + HBr---
Дивiнiл 1,2-ПриСФднання
------------------------- CH2=CH-CHBr-CH3
3-Бромбутен-1
1,4-ПриСФднання
----------------- CH3-CH2-CHBr-CH2Br
1,2-Дибромбутан
СН2=СН-СН=СН2 + 2HBr----
Дивiнiл (надл.) 1,2-ПриСФднання
------------------- CH3-CHBr-CHBr-CH3
2,3-Дибромбутан
4 Гiпогалогенування на вiдмiну вiд попереднiх реакцiй АЕ проходить переважно у 1,2-положеннi згiдно iз правилом Марковникова:
- + 1,2-
CH2=CH-CH=CH2 + HO-Br ----- CH2Br-CH(OH)-CH=CH2
Дивiнiл 4-Бромбутен-1-ол-3
РЖРЖ Синхроннi (молекулярнi) реакцii
Прикладом синхронних реакцiй, при яких розрив хiмiчних звязкiв проходить одночасно в обох вихiдних речовинах, СФ синтез Дильса-Альдера нагрiвання дiСФнових вуглеводнiв з алкенами чи iншими сполуками, якi мiстять один подвiйний звязок >C=C< у ланцюгу. Цей процес широко використовуСФться для одержання шестичленних циклiв.
РЖРЖРЖ Ди- i полiмеризацiя
1Димеризацiя - це сполучення двох молекул алкадiСФну,
причому одна з молекул реагуСФ за 1,2-, а iнша за 1,4-положенням, наприклад:
Таким чином можна одержувати штучнi терпени, наприклад, дипентен:
2 Полiмеризацiя. АлкадiСФни легко пiддаються полiмеризацii з утворенням каучукоподiбних полiмерiв.
ПриСФднання молекул мономеру одна до одноi може проходити як за 1,2-, так i за 1,4-положенням залежно вiд умов проведення реакцii та природи каталiзатора.
Al(C2H5)3 TiC
n CH2=CH-CH=CH2 ------------------- (-CH2-CH=CH-CH2-)n
Дивiнiл БутадiСФновий каучук
РЖV. Окиснення
1 Реакцiя Вагнера приводить до багатоатомних спиртiв
[O] CH2-CH-CH-CH2
CH2=CH-CH=CH2 ------------
KMnO4, H2O OH OH OH OH
Дивiнiл Бутантетрол-1,2,3,4
2 Сильнi окисники руйнують подвiйнi звязки:
[O] CH2-CH-CH-CH2
CH2=CH-CH=CH2 ------------
KMnO4, H2O OH OH OH OH
Дивiнiл Бутантетрол-1,2,3,4
3 Озонування (реакцiя ГарiСФса) дозволяСФ встановити будову вихiдного алкадiСФну за складом продуктiв, що утворилися, наприклад
O