Функціонування ринку туристичних послуг
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ивації, формувати та підтримувати її. Задоволення туристичних потреб, які створюються на зовнішніх ринках, також залежить від стабільності національного туристичного ринку, від його здатності створювати різноманітний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, національний туристичний ринок створюється внутрішнім та зовнішнім попитом і внутрішньою пропозицією, просторово-часова збалансованість між якими забезпечується національною індустрією туризму.
Індустрія туризму це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.
Комплекс з суспільно-географічної точки зору є відкритою поліструктурною системою з переважанням тісноти внутрішніх звязків. Міжгалузевий комплекс індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих звязків, стадійністю споживання та організації обслуговування.
Елементами індустрії туризму є підприємства та установи, мета функціонування яких полягає в задоволенні певних туристичних потреб (мотиваційних, змістовних, комфортності тощо). Специфіка туристичної послуги обумовлює наявність значної кількості елементів, їх ієрархічність відповідно до обсягів діяльності, забезпечення виробничими потужностями і рівня розвитку матеріально-технічної бази, а виробничо-технологічні, інформаційні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні звязки обєднують зазначені елементи в галузі, що виступають структурними компонентами індустрії туризму. Таким чином, внутрикомплексні вертикальні звязки лежать в основі виділення функціонально-компонентної (галузевої) структури індустрії туризму [4, c.34].
Внутрикомплексні горизонтальні звязки, наявні між підприємствами різних галузей, причетних до організації туристичного споживання відповідно стадійності процесу обслуговування, дозволяють виділити в межах індустрії туризму Функціонально-стадійні підсистеми, представлені сполученнями різнорідних функціонально-галузевих елементів, що виконують однорідні функції в сфері туризму. Відносно споживчо-ресурсної орієнтації їх можна розташувати наступним чином:
І організаційно-інституційна;
II фукціонально-господарська;
III територіально-господарська підсистеми (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1. Структури індустрії туризму
ПідсистемиСтруктуриКомпонентиІнституційно-організаційнаІ. Правова1. Законодавча і нормативна база;
2. Митна служба;
3. Консульська службаІІ. Фінансово-економічна1. Система оподаткування;
2. Система страхування;
3. Фінансова система і обмінний курс валютІІІ. Кадрова1. Система підготовки кадрів;
2. Система наукових досліджень і науково-дослідних розробокФункціонально-господарськаІ. Гостинності1. Готельне господарство;
2. Громадське харчування;
3. Галузі сфери послуг з надання додаткових послугІІ. Транспорту1. Авіаційний;
2. Автомобільний;
3. Залізничний;
4. ВоднийІІІ. Туристичної та оздоровчої діяльності1. Туристичні підприємства;
2. Екскурсійні бюро;
3. Санаторно-курортні установи;
4. Оздоровчі закладиТериторіально-господрськаІ. Туристичні ресурси1. Природно-рекреаційні;
2. Культурно-історичні;
3. ІнфраструктурніІІ. Соціально-демографічні1. Населення;
2. Розселення і історія формування території;
3. Традиційна етнічна культура населенняІІІ. Господарські1. Господарський комплекс території;
2. Інфраструктурні системи;
3. Адміністративно-територіальний устрій і система управління
Організаційно-управлінські функції з координації державної політики в сфері туристичного бізнесу задля сприяння розвиткові внутрішнього туризму та участі в світовому туристичному процесі шляхом нормативно-правового та фінансово-економічного регулювання.
Національний туристичний ринок формується та функціонує в правовому та економічному полі держави і саме на цьому рівні найяскравіше проявляється дієвість державної туристичної політики. Сутність державної туристичної політики полягає в стимулюванні потреб населення в послугах туризму, в протекціоналізмі туристичній діяльності в сфері малого і середнього бізнесу шляхом створення правових основ та нормативної бази, сприятливого фінансового механізму, проведення фінансово-економічного регулювання, спрямованого на розвиток ринкових структур і пожвавлення ринкової діяльності субєктів туристичного ринку, спрощення туристичних формальностей, цілеспрямованої підготовки кадрів та проведення науково-дослідної роботи в цій сфері.
1.4 Структура та типологія національних туристичних ринків
Субєктами туристичного ринку є юридичні та фізичні особи, задіяні в виробництві та організації споживання туристичного продукту туристами-споживачами. Субєктами ринку пропозиції можуть виступати практично всі елементи функціонально-господарської та територіально-господарської складових індустрії туризму [21, с.8]. Обєктом туристичної діяльності субєктів ринку є туристи-споживачі турпродукту, уподобання та мотивації яких лежать в основі маркетингових стратегій виробника. Звідси поділ туристичного ринку на ринок споживачів-туристів (ринок попиту) та ринок виробника (рин?/p>