Функции Национального Банка и коммерческого банка
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?вання. Саме з цiСФi причини центральний банк повинен мати у своСФму розпорядженнi певнi полiтичнi засоби, призначенi для керування грошовою пропозицiСФю в антициклiчному, а не проциклiчному напрямi.
З метою протидii рiзкому спаду виробництва i стримування iнфляцii в Украiнi необхiдно форсувати перетворення Нацiонального банку в центр проведення грошово-кредитноi полiтики, регулювання i контролю за дiяльнiстю комерцiйних банкiв. Нацiональний банк Украiни маСФ регулювати грошовий обiг за допомогою активних операцiй на вiдкритому ринку: адекватного руху банкiвськоi облiковоi ставки (вище за рiвень iнфляцii); вiдповiдних вимог до рiвня обовязкових резервiв.
Таким чином Центральний банк (Нацiональний банк Украiни) маСФ основну функцiю: вiн здiйснюСФ контроль за грошовою масою i кредитом в економiцi. Якщо економiчна активнiсть погiршуСФться, центральний банк буде намагатися збiльшувати грошову масу i кредит. Але якщо видатки стають загрозливо надлишковими, в результатi чого зростають цiни i зявляСФться багато вiльних робочих мiiь, тодi центральний банк буде робити все можливе, щоб скоротити грошову масу.
До методiв, за допомогою яких центральний банк дiСФ на сукупнi видатки, належать такi:
вжиття заходiв, спрямованих на скорочення банкiвських резервiв;
пятикратне скорочення сукупних банкiвських грошей (тобто сукупних безстрокових депозитiв), зумовлене скороченням кожноi грошовоi одиницi банкiвських резервiв;
скорочення сукупноi грошовоi маси, яке звичайно веде до зменшення обсягу кредиту. Це означаСФ його бiльшу дорожнечу i меншу доступнiсть. Зменшення грошовоi маси зумовлюСФ зростання норми вiдсотка;
поступове скорочення приватних i державних iнвестицiй, викликане подорожчанням i зниженням доступностi кредиту;
тиск на кредит та iнвестицiйнi видатки, що знижуСФ вплив на витрачання доходу, цiни i зайнятiсть.
Центральний банк може впливати на здатнiсть банкiвськоi системи до створення грошей за допомогою таких iнструментiв: операцii на вiдкритому ринку, змiна резервноi норми, змiна облiковоi ставки.
Операцii на вiдкритому ринку здiйснюються у виглядi купiвлi i продажу державних облiгацiй центральним банком на вiдкритому ринку, тобто шляхом купiвлi i продажу облiгацiй комерцiйним банкам i населенню в цiлому.
Найважливiший аспект цiСФi операцii полягаСФ в тому, що, коли центральний банк купуСФ цiннi папери у комерцiйних банкiв, резерви а водночас i здатнiсть до кредитування комерцiйних банкiв зростають.
Вплив на резерви комерцiйного банку буде, по сутi, такий же, якщо центральний банк куплятиме цiннi папери просто у населення. Хоча iснуСФ невелика рiзниця мiж купiвлею центральним банком цiнних паперiв у комерцiйних банкiв i в населення. Якщо всi комерцiйнi банки з самого початку знаходяться на межi вичерпання кредитних можливостей, то придбання центральним банком облiгацiй у комерцiйних банкiв збiльшить фактичнi i надлишковi резерви комерцiйних банкiв на всю суму купiвлi облiгацiй. З iншого боку, купiвля облiгацiй центральним банком у населення теж збiльшуСФ фактичнi резерви, але разом з тим збiльшуСФ i поточнi рахунки. Однак в обох операцiях загальний результат однаковий: коли центральний банк купуСФ цiннi папери на вiдкритому ринку, то резерви комерцiйних банкiв збiльшуються. Якщо банки дають у позику своi надлишковi резерви, пропозицiя грошей у краiнi зростаСФ.
Продаж центральним банком державних облiгацiй знижуСФ резерви комерцiйних банкiв. Комерцiйнi банки оплачують цi цiннi папери, виписуючи чеки на своi вклади, тобто своi резерви, у центральному банку. Центральний банк облiчуСФ цi чеки, вiдповiдно зменшуючи резерви комерцiйних банкiв. Коли б центральний банк продавав цiннi папери населенню, кiнцевий результат був би , по сутi, той самий.
Комерцiйнi банки i населення спонукаСФ продавати або купляти державнi цiннi папери у центрального банка та обставина, що цiни i вiдсотковi ставки облiгацiй перебувають в оберненiй залежностi. Коли центральний банк вирiшуСФ купляти державнi облiгацii, попит на них зростаСФ. Виходить, цiни державних облiгацiй пiднiмаються, а вiдсотковi ставки падають. Зрослi цiни i зниженi вiдсотковi ставки облiгацiй спонукають банки i власникiв державних облiгацiй серед населення продавати iх центральному банку. РЖ навпаки, коли центральний банк вирiшуСФ продавати державнi облiгацii, то додаткова пропозицiя на ринку знижуСФ цiни на облiгацii i пiдвищуСФ вiдсотковi ставки, роблячи тим самим купiвлю державних облiгацiй привабливою для банкiв i населення.
Зрозумiло, що зростання резервноi норми збiльшуСФ кiлькiсть необхiдних резервiв, якi повиннi тримати банки. Або банки втратять надлишковi резерви, уповiльнивши процес створення грошей шляхом кредитування, або ж вони вважатимуть своi резерви недостатнiми i будуть змушенi зменшувати своi чековi рахунки i тим самим грошову пропозицiю.
Зниження резервноi норми переводить обовязковi резерви в надлишковi i тим самим збiльшуСФ можливiсть банкiв створювати новi грошi шляхом кредитування.
Центральний банк надаСФ позики комерцiйним банкам, але стикаСФться з необхiднiстю термiнового отримання додаткових коштiв. Коли комерцiйнi банки беруть позики, вони переводять центральному банку виписане на себе боргове зобовязання, яке гарантуСФться додатковим забезпеченням, як правило, державними цiнними паперами. Подiбно до того, як комерцiйнi банки вiдшукують вiдсотковi платежi на своi п