Боротьба за незалежність Української держави
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
про тимчасовий устрій України, підписані Гетьманом та отаманом (головою) Ради Міністрів Миколою Устимовичем.
У грамоті Гетьман заявляв, що він відкликнувся на поклик трудових мас Українського Народу і взяв на себе тимчасово всю повноту влади. Цією грамотою оголошує він себе гетьманом усієї України. Центральна Рада і всі земельні комітети розпускаються, міністри та товариші їх звільняються, але всі урядовці Центральної Ради повинні продовжувати працю. Незабаром буде виданий закон про вибори до Українського Сойму. Поновлюється право приватної власности; буде вжито заходів до вивласнення великих землеволо- дінь за плату й наділення землею малоземельних хліборобів. Будуть забезпечені права робітників.
У Законах про тимчасовий державний устрій України підкрес- лювалося, що закони ці діють до скликання сойму. У Законах накреслено головні напрямні нового уряду в галузі гетьманської влади, прав населення, законів, організації управління. На Генеральний Суд покладалося охорону законности в Україні. Замість назви Українська Народна Республіка буде вживатися назва Українська Держава.
Переворот викликав у масі не-соціалістів значне задоволення. Яскраво накресливши негативне ставлення до Центральної Ради на Полтавщині, В. Андрієвський пише так про враження, яке справило обрання Гетьмана: . . . перемогла таки здорова національна стихія над модерними доктринами і силогізмами, значить, у народі таки заговорив голос крови... козацької крові, розлитої на нашій землі, і на польських і московських плахах, і на турецьких галерах, і в московських казематах .. ."*
Переворот 29 квітня викликав серед соціалістичної маси населення неґативне враження. На прикладі партії ес-ефів найкультурнішої, найінтелігентнішої з українських партій видно, як сприйняла інтеліґенція події 29 квітня.
14-го травня відбувся в Києві нелегально Всеукраїнський Робітничий Зїзд, який вирішив вести рішучу боротьбу з гетьманатом за Українську Республіку.
13-16 травня відбувся нелеґально зїзд Української Партії Соціялістів-Революціонерів. Між його учасниками розгорілась боротьба: праве крило стояло за демократизацію політичного та громадського життя і готове було йти на компроміс з урядом; ліве крило критикувало всю діяльність партії, шукало порозуміння з російськими большевиками й гостро відмежовувалося від усіх українських політичних груп. Створився новий Центральний Комітет партії, який почав видавати нелеґальний часопис п. н. Боротьба, що закликав до соціальної революції в Україні. Від цієї назви і всю цю групу називали боротьбістами.
8-11 травня в Києві відбувся зїзд Конституційно-Демократичної Партії, більшість членів якої складалася з українців, але було в ній чимало росіян та євреїв. Зїзд признав персональне право окремим членам вступати до нового уряду.
15-18 травня відбувся зїзд представників промисловости, торгівлі, фінансів та сільського господарства т. зв. Протофісу. Прибуло коло 1.000 делегатів. Зїзд ухвалив підтримати гетьманський уряд і заявив про свою готовість всіма силами сприяти утворенню нового державного, громадського та економічного ладу Української Держави." Цей зїзд показав, що гетьманську Україну, крім хліборобів-власників та середньої інтеліґенції, кадетів. підтримують також великі капіталісти та промисловці.
Проте, опозиція проти гетьманату зростала.
Третій фронт внутрішньої боротьби творили різні російські організації. Коли в Україні настали спокійні умови життя, з окупованих большевиками земель посунули росіяни. Більша частина з них приїздили, як народжені в Україні, з пашпортами, що їх видали українські консули. Але, приїхавши до України, ці люди принесли з собою ненависть до ідеї самостійної Української Держави і зробили Київ гніздом інтриґ та змови. . Одночасно діяли в Україні російські терористичні організації, які ставили за мету викликати паніку в Україні, розбиття, розсварити німців з українцями.
Становище місцевої адміністрації ускладнювалося ще більше спадщиною Центральної Ради. Вище була вже згадка про те, як з приходом в Україну німців та австрійців почалася аграрна реакція: волинські та подільські поміщики почали організовувати каральні загони, які стягували з селян забране за попередній час і компенсацію за знищене майно. Німці та австрійці не перешкоджали цим каральним експедиціям, навіть допомагали їм. Ці самочинні розправи ширилися в першому періоді існування гетьманського уряду, який не мав фактичної сили припинити їх, Величезне значення мало земельне питання. Ухвалений ЗІ січня 1918 р., закон Центральної Ради про встановлення норми землеволодіння в 25 десятин і конфіскацію більших володінь був скасований Грамотою Гетьмана 29 квітня. Непевність становища селян та поміщиків викликала незадоволення з обох боків, ексцеси та скарги. 6-го жовтня 1918 року урочисто відкрито в Києві перший Державний Український Університет, а 22 жовтня другий Український Університет у Камянці-Подільському. Передбачалося відкриття українських університетів в інших містах. Тоді ж Просвіта та Земство заснували в Полтаві Історично-Філологічний факультет.™ Засновано Державний Український Архів, в якому мали бути зосереджені документи історії України, перевезені з архівів Москви
та Петроґраду; засновано Національну ґалерію Мистецтва, Український Історичний Музей та Українську Національну Бібліотеку, яка зростала ?/p>