Фредерик Тейлор. Його експерименти
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Реферат
На тему:
Фредерик Тейлор. Його експерименти
2011
Вступ
Тейлор Ф. У. - видатний американський дослiдник i управлiнець-практик, що поклав початок науковоi органiзацii працi i рацiоналiзацii у сферi управлiння, основоположник менеджменту, представник науковоi школи управлiння.
Обгрунтував специфiку людини як соцiального ресурсу. Розглядав його як СФдино можливий обСФкт управлiння. РЖз його точки зору, людина (на виконавському рiвнi) - достатньо пасивна, не зацiкавлена в працi iстота, що слабо орiСФнтована на дiяльнiсть i реагуСФ головним чином на матерiальнi стимули. Вважаючи, що головна мета управлiння - забезпечення високоi продуктивностi працi i соцiальноi гармонii, запропонував концепцiю ii досягнення, базуючись на своСФму розумiннi природи людини як специфiчноi iстоти i соцiального ресурсу. Розробив принципи рацiональноi органiзацii працi, заснованi на iдеi роздiлення, спецiалiзацii i стандартизацii виконавськоi i управлiнськоi працi. Створив соцiальну фiлософiю, що обгрунтовуСФ рацiональнi принципи органiзацii i управлiння. Запропонував жорсткий розподiл працi на програмуючу i виконавську працю. Ввiв новi принципи нормування i оплати працi. Обгрунтував принципово нову функцiональну структуру управлiння, побудовану на розподiлi працi i спецiалiзацii дiяльностi управлiнцiв. Найбiльш вiдомi науковi роботи по менеджменту: "Принципи наукового менеджменту" i "Управлiння пiдприСФмством".
Бiографiя
Фредерiк Уiнслоу Тейлор (1856-1915) народився у вiдомiй i спроможнiй фiладельфiйськiй сiмi. Батьки дотримувалися прогресивних поглядiв, вели насичене iнтелектуальне i культурне життя, щепивши своiм дiтям (яких було у них троСФ) високi моральнi принципи. Вплив батькiв, подорож по РДвропi, навчання в привiлейованiй школi дозволили Тейлору отримати рiзностороннi i достатньо глибокi знання. Вiдомо, що його отець, що чудово знав класичну лiтературу i мистецтво, прагнув направити сина по гуманiтарнiй дорозi.
Проте, до засмучення батькiв, молодий Тейлор не пiшов по iх стопах. Вiн вибрав карСФру iнженера i пiдприСФмця. Можливо, на його вибiр вплинув характер -твердий, рiшучий, цiлеспрямований, може - iнтелектуальна обстановка того середовища, в якому йому довелося социалiзiроваться. Насичене дiлове життя Фiладельфii, численнi знайомi сiмi Тейлоров - бiзнесмени, промисловцi, полiтичнi дiячi, колiр iнтелiгенцii, - поза сумнiвом, подiяли на формування особи того, хто в майбутньому так прославив Америку.
Тейлор закiнчив Стiвенсовкий iнститут, отримав фундаментальну пiдготовку по iнженерних i математичних науках, активно захоплювався спортом - легкою атлетикою, бейсболом, крикетом, футболом, туризмом, ковзанами, гiмнастикою. Одночасно вiн посилено займався теоретичними науками i експериментами, зробив немало винаходiв в областi органiзацii виробництва i металознавства, деякi з них - на свiтовому рiвнi. СвоСФму головному винаходу вiн присвятив 26 рокiв, разом з Бартом сконструювавши спецiальну лiнiйку. З ii допомогою можна було оперувати чотирнадцятьма незалежними змiнними - завдання, яке не пiд силу було вирiшити жодному прикладному математиковi того часу.
Не дивлячись на блискучi перспективи, що вiдкрилися переднiм завдяки походженню i соцiальному статусу сiмi, Тейлор почав життСФвий шлях простим робочим, вибився в майстри, потiм в головнi iнженери, став пайовиком декiлькох крупних компанiй. А пiд кiнець життя став мiльйонером, вiдомим всьому свiту публiцистом i консультантом, викладачем в кращих американських унiверситетах i школах бiзнесу.
Поза сумнiвом, Тейлор символiзував - причому в найяскравiших рисах - новий тип менеджера: спортивного вигляду пiдприСФмець, що умiСФ цiнувати своСФ слово i що поважаСФ спiвбесiдника, чудово i всесторонньо освiчений iнженер, що знаСФ досконало всi тонкощi економiки i виробництва. Йому постiйно доводилося з чимось боротися - з опором профспiлок, груповим егоiзмом робочих, заздрiстю колег i вiдсталiстю промисловцiв.
Творча спадщина Тейлора багатогранна, його можна вiднести i до менеджменту, i до iндустрiальноi соцiологii. У соцiологii працi вiн вивчав питання рестрiкци-онiзма (роботи з прохладцей, як вiн виражався), груповоi взаСФмодii i груповоi динамiки, а також вiдношення до працi, стимулювання, мотивацiю i органiзацiю працi. До менеджменту треба вiднести його концепцiю управлiння i адмiнiстрування.
Перший вибух iнтересу до керування був вiдзначений у 1911 роцi. Саме тодi Фредерик Тейлор опублiкував свою книгу" Принципи наукового керування", що традицiйно вважаСФться початком визнання керування наукою i самостiйною областю дослiдження. У1880-i роки Фредерик Тейлор, американський iнженер-самоучка, початкiв системне вивчення процесу працi. Ставши керуючим на "Мидвейл стил воркс" у Фiладельфii, вiн жахнувся вiд хаосу в промисловiй практицi: мiж керуючими i робiтниками не було нi найменшого натяку на спiвробiтництво, неефективнiсть i марнотратство бурхливо прогресували, вироблення складала мизер. Фредерик Тейлор звязав себе з "пошуками кращого шляху", вiн став батьком наукового менеджменту, що з тих пiр веде бiзнес по лоцiях (опис морiв i узбереж для нестаткiв мореплавання) експ?/p>