Фредерик Тейлор. Його експерименти
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Вµриментально i логiчно виведених нормативiв. На "Мидвейл" i пiзнiше в "Бетлехем стил" Тейлор дослiджував менеджмент у чотирьох параметрах: нормування, фактор часу i задач, систематичний добiр i навчання, грошовi стимули.
Теорiя рацiоналiзацii Ф. У. Тейлора
тейлор менеджмент управлiння рацiоналiзацiя
Теорiя рацiоналiзацii Ф. У. Тейлора - система оригiнальних взаСФмозвязаних положень i принципiв пiдвищення ефективностi трудовоi дiяльностi працiвникiв шляхом вдосконалення соцiальноi органiзацii. Критикуючи традицiйнi принципи органiзацii i управлiння, що не враховують особливостi людськоi природи, Ф. У. Тейлор грунтуСФться в своiй теорii на своСФрiдних уявленнях про природу людини, людськi взаСФмини i людську поведiнку.
Розглядаючи органiзацiю в основному як процес, орiСФнтований на забезпечення ефективноi трудовоi дiяльностi, Ф. У. Тейлор висловив думку, що не технiка i економiка, а саме управлiння людьми СФ основним чинником, що впливаСФ на пiдвищення ефективностi i в цьому полягаСФ основна проблема США. На його думку, сучасний робочий працюСФ не в повну силу i свiдомо обмежуСФ своСФ вироблення - "феномен роботи з прохладцей". Причини цього явища вiн бачив перш за все в помилкових i нерацiональних принципах органiзацii трудовоi дiяльностi робочих.
Витоки поведiнки робочого, що iменуСФться iм як "робота з прохладцей", Ф. У. Тейлор повязував з "феноменом групового тиску" i "феноменом свiдомого обмеження вироблення". Суть першого феномена полягаСФ в тому, що при традицiйних принципах органiзацii трудовоi дiяльностi робота в колективi примушуСФ передовикiв опускатися до рiвня середнякiв, а середнякiв - до рiвня тих, що вiдстають. Отже, необхiдно вiдмовитися вiд колективних норм органiзацii трудовоi дiяльностi.
Суть другого феномена полягаСФ в тому, що робочий свiдомо обмежуСФ вироблення. Ф. У. Тейлор прийшов до висновку, що таке поведiнка - пiдсумок рацiонального пiдходу i негативноi оцiнки робочим прогнозованого спiввiдношення, з одного боку, витрат i зусиль, повязаних iз збiльшенням вироблення, а з iншоi - очiкуваноi ним винагороди. Робочi виходять з уявлення, що при традицiйному способi органiзацii працi при збiльшеннi вироблення адмiнiстрацiя обовязково понизить розцiнки. У цiй тезi Ф. У. Тейлор передбачив положення, лежачi в основi сучасних процесуальних теорiй мотивацii. Усвiдомлення природи цього феномена привело до радикальноi перебудови не тiльки системи оплати працi, але i всiСФi системи управлiння.
Намагаючись побудувати систему управлiння з урахуванням людськоi специфiки, Ф. У. Тейлор визначив чотири науковi принципи управлiння, якi зумовлюють його погляд на рацiональну органiзацiю: впровадження економних методiв роботи; професiйний вiдбiр i навчання працiвникiв; розстановка кадрiв; спiвпраця адмiнiстрацii i виконавцiв. При цьому виходячи з iдеi принципового розподiлу програмуючоi i виконавськоi працi вона висунув двi концепцii: "досягаючого робочого" i "досягаючого керiвника".
Згiдно першоi концепцii робочому треба доручати таке завдання, виконання якого вимагало б вiд нього максимум напруги i зусиль, але не шкодило його здоровю. У мiру того, як це завдання iм освоюватиметься, йому треба давати все бiльш складнi завдання. Вiдповiдно до цього всi типи робiт Ф. У. Тейлор класифiкував по ступеню складностi i змiсту. На основi цiСФi класифiкацii вiн побудував систему навчання i професiйного вiдбору працiвникiв. РЖншою стороною рацiональноi органiзацii трудовоi дiяльностi була система санкцiй (догана, штраф, звiльнення). Нарештi, диiиплiнарна i штрафна система доповнювалася специфiчною iндивiдуально-вiдрядною системою оплати працi.
Згiдно другоi концепцii, перш нiж примушувати робочого виконувати завдання, адмiнiстраторовi слiд самому навчитися трудитися як мiнiмум в два рази краще. Сфера його дiяльностi повинна поступово розширюватися: турбота про органiзацiю працi робочих, контроль за рiзними аспектами iх дiяльностi, iх навчання, соцiально-iнженерна функцiя i так далi
У цих умовах адмiнiстратор (майстер) вже не мiг справитися з покладеними на нього функцiями i замiсть одного адмiнiстратора, що вiдповiдав в пiдроздiлi органiзацii за те, що все вiдбуваСФться, виникла функцiональна адмiнiстрацiя, що складаСФться з декiлькох спецiалiзованих по рiзних напрямах дiяльностi iнструкторiв i контролерiв.
Висновки
У 1884 р. Тейлор став головним iнженером, цього року вiн вперше використовував систему диференцiальноi оплати за продуктивнiсть працi. Оформив патентами близько 100 своiх винаходiв i рацiоналiзацiй. З 1890 р. по 1893 р. Тейлор - головний керiвник Мануфактурноi iнвестицiйноi компанii, Фiладельфiя, власник паперових пресiв в Мене i Вiсконсiнi, органiзував власну справу по управлiнському консультуванню, першу в iсторii менеджменту. З 1898 р. по 1901 р. вiн - консультант сталеливарноi компанii ВiфлСФСФмськой, шт. Пенсiльванiя.
У 1906 р. Тейлор стаСФ президентом Американського суспiльства iнженерiв-механiкiв, а в 1911 р. фундирував Суспiльство сприяння науковому менеджменту (пiзнiше воно отримало назву Суспiльства Тейлора). З 1895 р. Тейлор почав своi всесвiтньо вiдомi дослiдження по органiзацii працi. Першi його експерименти, поставленi на знаменитому Шмiдте, були направленi на рiшення питання про те, яка кiлькiсть залiзняку або вугiлля чоловiк може пiднiмати на лопатах рiзного розмiру, щоб в перебiгу тривалого часу не втрачати працездатностi