Францiя - законодавиця мод
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Францiя законодавиця мод
Територiя та географiчне положення. Францiя розташована в захiднiй частинi РДвропейського материка. За своСФю конфiгурацiСФю територiя краiни нагадуСФ шестикутник, тому жителi iнодi називають ii Гексагоном. До складу Францii входять островiв Корсика та низка дрiбних прибережних островiв, а також чотири заморськi департаменти: Гваделупа, Гвiана, Мартинiка й Реюньйон; заморськi територii: Нова Каледонiя, Французька Полiнезiя, Французькi пiвденно-антарктичнi землi, острови Майотта, Валлiс, Футуна й спецiальна територiальна одиниця острови Сен-ПСФр i Мiлекон. Хоча Францiя й розташована мiж Атлантичним океаном i Середземним морем, але вона в той же час маСФ значну довжину кордонiв з iншими розвиненими краiнами: на пiвночi iз Великою БританiСФю, на сходi iз БельгiСФю, Люксембургом, Нiмеччиною, ШвейцарiСФю та РЖталiСФю, на пiвднi iз Монако, Андоррою та РЖспанiСФю. Бiльш як половина кордонiв морськi, багато естуарiiв рiчок i бухти зручнi для стоянки суден. Завдяки значнiй довжинi морських кордонiв i володiнням в Океанii Францiя маСФ 11 млн км2 ексклюзивноi економiчноi зони.
Вузлове географiчне положення Францii серед захiдноСФвропейських держав, зручнiсть морських i сухопутних звязкiв усе це сприяло економiчному розвитку краiни. Однак iз цих же причин Францiя досить часто опинялася в центрi свiтових суперечок.
Природа. Природнi умови й ресурси Францiя досить рiзноманiтнi, що обумовлено ii фiзико-географiчним положенням i будовою поверхнi. Для краiни типовi горбкуватi рiвнини, ii територii розташовано нижче за 500 м, СФ також високi гори Альпи та середньовисокi Пiренеi, що простягаються вздовж пiвденно-схiдних i пiвденно-захiдних кордонiв.
Перевага рiвнинних слабогорбкуватих просторiв iз родючими окультуреними бурими лiсовими й пiдзолистими ТСрунтами у сполученнi з помiрним теплим i вологим морським клiматом сприятлива для розвитку сiльського господарства. Середньорiчна кiлькiсть опадiв на бiльшiй частинi територii краiни становить 600-1000 мм, зимовi температури додатнi, снiговий покрив зазвичай вiдсутнiй, рiчки не замерзають. Завдяки великим розмiрам територii спостерiгаСФться значний дiапазон клiматичних розбiжностей, що дозволяСФ поСФднати рослинництво середньоСФвропейського й субтропiчного типiв. Лiси займають 24% територii краiни.
Мякий клiмат, мальовничий природа, тисячi кiлометрiв морських пляжiв, великi можливостi для розвитку туризму, альпiнiзму й зимових видiв спорту в горах, багатство iсторичних та архiтектурних пасток, густа мережа дорiг, готелiв i ресторанiв роблять Францiю класичною краiною для туризму. Доходи вiд використання рекреацiйний ресурсiв тут СФ досить великими.
Францiя не СФ багатою на мiнеральнi ресурс. Запаси камяного вугiлля, зосередженi в основному в Лотарингii, нафти й природного газу СФ невеликими. Обмеженiсть паливних ресурсiв достатньою мiрою компенсуСФться значним гiдр потенцiалом гiрських рiчок, особливо Рони та ii альпiйських притокiв. Бiльш значнi запаси уранових руд у Центральному масивi й Бретанi а залiзних руд у Лотарингii. На пiвднi у Провансi й Лангедоцi добувають боксити, а в Ельзасi й Лотарингii калiйну й камяну сiль.
РЖсторичних розвиток. У давнi часи територiю Францii заселяли племена кельтiв. У II ст. до н. е. на цi землi стали переселятися римляни, якi назвали краiну ГаллiСФю. У V-VIII ст.. н. е. до Галлii прийшли нiмецькi племена франкiв, бургундцiв, вестготiв. У серединi 8 ст на територii Галлii була утворена велична iмперiя Каролiнгiв. Злиття племен призводило до злиття мовних прислiвникiв, якi стали основою французькоi мови. Розпад iмперii зумовив виникнення безлiчi князiвств, однак уже наприкiнцi 10 ст. династiя Капетингiв почала активно приСФднувати до своiх володiнь прилеглi землi. Боротьба за областi ГiСФнь, Нормандiя й Анжу призвела до Столiтньоi вiйни з АнглiСФю (1337-1453) i сприяла обСФднанню французьких нацiй. Релiгiйнi протирiччя мiж католиками й протестантами (гугенотами) призвели до тривалоi релiгiйноi вiйни, що закiнчилася перемогою католикiв i вступом на престол Генрiха IV, засновника династii Бурбонiв. Французька революцiя 1789 1794 рр. скинула монархiю й заклала пiдвалини нового буржуазного суспiльства. Головне нацiональне свято сучасноi Францii День узяття Бастилii. Воно вiдзначаСФться 14 липня. Полководець i державний дiяч Наполеон Бонапарт здiйснив спробу повернути iмперiю, розвязав вiйну з РосiСФю, зазнав поразки й був iз ганьбою вигнаний iз краiни. Пiд час Другоi свiтовоi вiйни вся територiя Францii була окупована нiмцями, але з 1942 р. став набирати сили рух Опору, очолюваний в емiграцii генералом Шарлем де Голлем. У 1958 р. генерал де Голль заснував у Францii Пяту республiку (iснуСФ i зараз) i був обраний ii президентом.
Президент сучасноi Францii обираСФться термiном на сiм рокiв. Вiн призначаСФ премСФр-мiнiстра й членiв уряду, керуСФ збройними силаси, призначаСФ на вищi державнi й вiйськовi посади. Законодавчий орган Францii двопалатний парламент.
Населення. Населення краiни складають в основному французи. Нацiональними меншинами СФ корсиканцi, бретонцi, ельзаii, фламандцi, що проживають в основному на окраiнах. Значну кiлькiсть (близько 4 млн осiб) складають iммiгранти португальцi, алжирцi, марокканцi та iншi народи. Природний прирiст населення 3 особи на 1000 жителiв.
Середня густота населення становить 110 осiб/км2, однак у гiрських районах вона не досягаСФ й 20 осiб/ км2, а в районах Парижа, Лiона та iнших великих мiст вона перевищуСФ 300 осiб/км2.