Францiя - законодавиця мод
Информация - География
Другие материалы по предмету География
В»ька десяткiв промислових корпорацiй i банкiв, тiсно повязаних мiж собою та з iноземним капiталом. Разом iз тим, у деяких галузях економiки (сiльське господарство, торгiвля, легка й харчова промисловiсть) високою СФ частка дрiбного пiдприСФмництва.
Особливiстю французькоi економiки СФ значна частка державного сектору приблизно усiх промислових пiдприСФмств. Державнi банки забезпечують бiльшiсть депозитних i кредитних операцiй, у державному секторi зайнято близько робiтникiв та службовцiв.
Протягом багатьох столiть Францiя залишалася передовою аграрною краiною, зараз вона маСФ багатогалузеве високопродуктивне сiльське господарство. За обсягом сiльськогосподарськоi продукцii, яку вона випускаСФ, краiна посiдаСФ третСФ мiiе у свiтi (пiсля США й Канади) i перше у Захiднiй РДвропi, повнiстю забезпечуючи себе основними ii видами.
У той же чаiастка промисловостi у ВВП краiни в десять разiв бiльша за частку сiльського господарства, промисловi вироби складають близько 80% вiд вартостi експорту, а економiка краiни, безумовно, маСФ риси постiндустрiальноi економiки. Бiльше половини економiчно активного населення зайнято у сферi послуг, на яку припадаСФ понад 2/3 ВВП краiни.
Францiя маСФ потужнi збройнi сили, забезпеченi зброСФю й вiйськовою технiкою власного виробництва, у тому числi ядерну зброю. Краiна посiдаСФ третСФ мiiе у свiтi пiсля США й Росii за обсягом коштiв, якi витрачаються на дослiдження космосу. Францiя великий експортер капiталу, який розмiщують в основному в краiнах РДС i деяких краiнах, що розвиваються.
Провiдне мiiе серед галузей промисловостi Францii посiдають енергетика, машинобудування й хiмiчна промисловiсть.
Порiвняно невеликi запаси вугiлля й дуже незначнi запаси нафти не могли забезпечити краiну власним паливом. У звязку iз цим пiсля Другоi свiтовоi вiйни уряд став придiляти велику увагу розвитку ядерноi енергетики, що в основному спираСФться на власну науково-технiчну й сировинну базу. За масштабами розвитку ядерноi енергетики Францiя поступаСФться тiльки США. У краiнi працюють бiльше нiж 50 енергоблокiв АЕС, на яких щорiчно виробляСФться понад 70 % усiСФi електроенергii. Невисока забезпеченiсть Францii традицiйними паливними ресурсами ставить краiну в залежнiсть вiд iмпорту нафти. Тому плануСФться зменшення використання нафти для роботи електростанцiй розвиток атомноi енергетики, а також використання альтернативних джерел енергii: енергii сонця, вiтру, морських припливiв.
На частку машинобудування припадаСФ бiльше нiж 2/5 робiтникiв i вартостi промисловоi продукцii. Францiя перебуваСФ серед перших краiн свiту за виробництвом i експортом машин та промислового встаткування. На свiтовому ринку високий попит мають автомобiлi, авiацiйна й космiчна технiка, зброя, обладнання для АЕС. Щорiчно у Францii випускають 3,54,0 млн автомобiлiв, причому 90 % виробляють двi компанii "Рено" i "Пежо-СiгроСФн".
Французькi вiйськовi ("Мiстер" i "Мiраж") i пасажирськi ("Каравела") лiтаки, ракети "Арiан" купують багато краiн РДС i свiту.
РозвиваСФться електротехнiчна й електронна промисловiсть, але побутових приладiв краiна бiльше закуповуСФ, нiж продаСФ.
Головна особливiсть машинобудування в цiлому його висока концентрацiя у Великому Парижi.
Францiя входить до перших пяти краiн свiту за виробництвом та експортом хiмiкатiв. Достатня сировинна база, високий рiвень розвитку новiтнiх технологiй, сучасна органiзацiя працi дозволили Францii стати одним зi свiтових лiдерiв iз виробництва мiнеральних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, фармацевтичних засобiв, парфумерii. Великi хiмiчнi пiдприСФмства розмiщенi практично у всiх районах краiни; в Ельзасi (виробництво калiйних добрив), Лотарингii (вуглехiмiя й виробництво соди). Нафтохiмiчнi комбiнати розташованi в портах. ПiдприСФмства тонкоi хiмii (фармацевтика, парфумерiя) i виробництво шин зосередженi в Паризькiй агломерацii.
За останнi 2030 рокiв у промисловостi Францii вiдбулися iстотнi змiни. Зменшилася матерiаломiсткiсть й енергоСФмнiсть галузей обробноi промисловостi. ВiдбуваСФться згортання деяких важливих старих галузей: виробництво сталi зменшилося на 1/3, випуск бавовняних i вовняних тканин приблизно на 1/4.
Велике значення зберiгаСФ швейна промисловiсть; ii вироби мають великий попит i за межами краiни. Париж залишаСФться центром iз випуску одягу, галантереi, парфумiв.
Високим рiвнем розвитку та якiстю продукцii вiдрiзняСФться харчова промисловiсть. Особливий попит мають французькi вина, сири, кондитерськi вироби.
Структура сiльського господарства Францii характеризуСФться великою розмаiтiстю галузей за приблизноi рiвностi значення рослинництва й тваринництва.
У рослинництвi провiдне мiiе належить зерновим культурам. За збором пшеницi Францiя посiдаСФ четверте мiiе у свiтi пiсля США,
РЖндii й Канади. Основнi "пшеничнi" райони Пiвнiчно-Французька й Аквiтанська низовини. Кукурудзу вирощують в основному на пiвденному заходi; на пiвнiчному заходi краiни сiють овес i гречку, у центральному масивi жито, у дельтi Рони рис. Основна технiчна культура цукровий буряк, майже повсюдно вирощують картоплю.
За збором винограду Францiя дiлить перше мiiе у свiтi з РЖталiСФю. Основна частина винограду йде на виготовлення вин у середньому бiльше нiж 60 млн лiтрiв на рiк. Вина виготовляють в 11 виноробних районах. Вино для французiв своСФрiдне джерело цивiлiзованого задоволення. Плодiвництво й овочiвництво