Форсована iндустрiалiзацiя в Украiнi: мета, планування, методи проведення, джерела, наслiдки
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Реферат
на тему: Форсована iндустрiалiзацiя в Украiнi: мета, планування, методи проведення, джерела, наслiдки
План
1 Сталiнський варiант побудови радянського устрою
2 Мета, джерела та методи проведення iндустрiалiзацii
3 Планування
4 Результати Першоi та Другоi пятирiчок
5 Наслiдки iндустрiалiзацii
Список лiтератури
1 Сталiнський варiант побудови радянського устрою
Сталiнський варiант економiчноi основи радянського устрою, як i ленiнський, ТСрунтувався на комунiстичнiй доктринi, викладенiй у чиннiй партiйнiй програмi 1919р. Проте Й. Сталiн внiс iстотнi поправки до економiчного устрою, зробленi або пiд впливом провальних урокiв воСФнного комунiзму, або пiд тиском селянських мас уже пiд час розгорнутого будiвництва соцiалiзму.
Як уже зазначалося, Генсек бажав здiйснити суцiльну колективiзацiю в комуннiй формi. Опiр селян змусив обрати компромiсну артiльну форму колгоспiв. Завдяки цьому селянам залишалися рештки ринкових вiдносин у виглядi присадибноi дiлянки та колгоспноi торгiвлi.
В органiзацii державноi промисловостi Й. Сталiн не повернувся до спадщини воСФнного комунiзму. Як i за часiв непу, робiтничий клас зберiгав право вiльного вибору мiiя працi.
Ще у груднi 1925 р. на XIV зiздi ВКП (б) було проголошено курс краiни на iндустрiалiзацiю.
2 Мета, джерела та методи проведення iндустрiалiзацii
РЖндустрiалiзацiя процес створення великого чи просто машинного виробництва в усiх галузях народного господарства, насамперед у промисловостi.
РЖмпортозамiнна iндустрiалiзацiя така, що направлена на створення промисловоi бази, яка б забезпечила умови для замiни iмпортноi промисловоi продукцii продукцiСФю власного виробництва.
Наприкiнцi 20-х рр. завершилася дискусiя про шляхи i методи будiвництва соцiалiзму. Перемiг Сталiнський варiант економiчноi основи радянського устрою, що передбачав суцiльну колективiзацiю селянських господарств. Проте залишалися i певнi рештки ринкових вiдносин у виглядi присадибноi дiлянки й колгоспноi торгiвлi.
Проект всеосяжних корiнних економiчних перетворень розробили у 1928 р. Було обрано стратегiю прискореного розвитку важкоi промисловостi, основними етапами якого стали пятирiчки.
Мета ( завдання):
1) подолання економiчноi вiдсталостi 2) збодути технiко-економiчну незалежнiсть СРСР 3) створити економiчну базу для побудови комунiзму 4) забезпечити всебiчну обороноздатнiсть СРСР, перетворити його на наймогутнiшу державу свiту
Термiн проведення:
1928 кiнець 1930-х рр. ( Перша, Друга i Третя пятирiчки)
Характер iндустрiалiзацii: iмпортозамiнна
Джерела:
- Нацiоналiзацiя промисловостi i лiквiдацiя приватного сектора ( згортання непу)
- Збiльшення прямих i непрямих податкiв
- Прибудки вiд зовнiшньоi торгiвлi ( доходи вiд державноi монополii на зовнiшню торгiвлю, збiльшення експорту сировини за кордон, продаж за кордон нацiонально-культурних цiнностей)
- Колективiзацiя сiльського господарства
- Використання трудового ентузiазму робiтникiв
- Примусова праця полiтичних вязнiв
- Конфiскацiя церковного i монастирського майна
- Запровадження картковоi системи розподiлу продуктiв, що не дозволяло робiтникам i службовцям використати заробленi грошi на придбання товарiв понад гарантовий картками мiнiмум.
- Полiтика ножицi цiн мiж промисловою продукцiСФю i сiльгосппродукцiСФю.
Методи проведення.
В умовах iндустрiалiзацii вiдбулася змiна ринкових методiв управлiння економiкою доби непу на командно-бюрократичнi (втручання в плановi показники, iгноруючi економiчнi закони розвитку народного господарства).
Труднощi iндустрiалiзацii:
1. Радянський союз мiг розраховувати лише на внутрiшнi джерела фiнансування iндустрiалiзацii
2. Не вистачало квалiфiкованих кадрових робiтникiв та iнженерiв
3. Низький рiвень економiчноi освiти радянського керiвництва, вiдсутнiсть досвiду здiйснення плановоi iндустрiалiзацii.
3 Планування
На 1929 р. було заплановано 32 % приросту промисловоi продукцii, на 1930 р. i 1931 р. по 45 %, , на 1932 р. 36 %. Сталiн назвав 1929 р. роком великого перелому. Цi плани були економiчно необТСрунтованими. Запланованi показники не були досягнутi. Щорiчний прирiст промислового виробництва в цi роки в середньому складав 15,7 % , а в 1933 р. скоротився до 5%.
РЖндустрiалiзацiя здiйснювалась екстенсивним шляхом: не за рахунок новiтньоi технiки i технологiй, а за рахунок будiвництва великоi кiлькостi пiдприСФмств, збiльшення кiлькостi працюючих.
У 1929 р. ЦК ВКП (б) ухвалив постанову Про реорганiзацiю управлiння промисловiстю. Основною ланкою управлiння ставало пiдприСФмство, а не трест. На пiдприСФмствам органiзовувалось госпрозрахункове господарювання. Вiдмiннiсть була в тому, що трестiвський госпрозрахунок доби непу охоплював в основному сферу управлiння, тодi як госпрозрахунок пiдприСФмств сферу виробництва.
Промисловiсть, яка залежала вiд вiльного ринку, розвивалася за обСФктивно iснуючим законом попиту й пропозицii. Темпи ii зростання задавалися ринком, тобто, попитом на кiнцевий продукт, призначений задовольняти потреби суспiльства. Розвиток галузей, якi не виробляли кiнцевого продукту (добувна промисловiсть, шляхи сполучення), визначався