Форсована iндустрiалiзацiя в Украiнi: мета, планування, методи проведення, джерела, наслiдки
Информация - История
Другие материалы по предмету История
попитом виробництв, що працювали на безпосереднього споживача. Виробництво продукцii, не призначеноi прямо або опосередковано для народного споживання (наприклад, продукцii воСФнно-промислового комплексу) фiнансувалося з державного бюджету.
У плануваннi, фiнансуваннi й постачаннi радянська промисловiсть подiлялася на групи А (виробництво засобiв виробництва) та Б (виробництво товарiв народного споживання). Галузi групи Б фiнансувалися за залишковим принципом, а на групу А видiлялися основнi фiнансовi ресурси.
Група А складалася з галузей важкоi промисловостi, група Б - з галузей легкоi та харчовоi промисловостi. Пiд пильним наглядом мобiлiзацiйних осередкiв на пiдприСФмствах i вiдповiдних органiв в управлiнських структурах промисловiсть групи А виробляла мiнiмум товарiв народного споживання, а в промисловостi групи Б вагома частка обмежаних потужностей спрямовувалась на задоволення потреб пiдприСФмств групи А.
4 Результати Першоi та Другоi пятирiчок
Перша пятирiчка
Перший рiк пятирiчки розпочався з жовтня 1928 р. капiталовкладення в основнi промислово-виробничi фонди Украiни зростали рiк у рiк. РЗх загальний обсяг збiльшився з 438 млн. крб. у 1929 р. до 743 млн. у 1930 р., 997 млн у 1931 р. й 1 млрд 229 млн у 1932 р.
Продиктованi Сталiним плановi темпи зростання промислового виробництва були величезнi 37,7 % за рiк, хоча офiцiйнi статистичнi данi показують, що середньорiчний темпи промислового зростання за роки першоi пятирiчки становили тiльки 15, 7 %. При зiставленнi натуральних показникiв пятирiчного плану з осягами виробництва, досягнутими в 1932 р. виявляСФться, що виконати пятирiчку не вдалося по багатьох позицiях. РЖз окремих видiв продукцii, особливо легкоi, харчовоi та хiмiчноi промисловостi, затвердженого першим пьтирiчним планом обсягу виробництвав взагалi не досягли в довоСФнний час.Сучасний дослiдник Кульчицький вважаСФ, що невиконання поставлених завдань було запрограмовано вже самим пiдходом до планування, i цей пiдхiд - ставити недосяжнi цiлi, добиваючись iх виконання пiд загрозою найжорстокiших кар.
Серед промислових обСФктiв перших пятирiчок особлива увага придiлялася 35 загальносоюзним будовам, на кожну з яких до 1936 р. було витрачено понад 100 млн крб. РЖз них в Украiнi розмiщувалося 12 обСФктiв 7 новобудов i 5 докорiнно реконструйованих пiдприСФмств, тобто третина. До новобудов належали три металургiйних заводи (Запорiжсталь, Криворiжсталь, Азовсталь), Днiпрогес, Днiпроалю-мiнiйбуд, Краммашбуд i Харкiвський тракторний завод (ХТЗ). Гiгантами серед реконструйованих обСФктiв були Луганський паровозобудiвний завод i чотири металургiйних заводи: у Макiiвцi, Днiпродзержинську, Днiпропетровську й Комунарську (нинi Алчевськ).
Наприкiнцi 30-х рокiв вирiшальна роль у виробництвi промисловоi продукцii належала фабрично-заводському сектору. Промислову продукцiю тепер виробляв в основному робiтничий клас, а не ремiсники та кустарi. Модернiзацiя промисловостi стала фактом.
За рiвнем розвитку галузей важкоi промисловостi Украiна випереджала багатьох захiдноСФвропейських краiн. Вона посiла друге мiiе в РДвропi (пiсля Нiмеччини) за виплавкою чавуну й четверте мiiе в свiтi за видобутком вугiлля. За виробництвом металу й машин Украiна випередила Францiю й РЖталiю, наздоганяла Великобританiю. Для розвитку цих галузей в Украiнi використовувалася значна частка загальносоюзних капiталовкладень.
На початку 1933 р. Сталiн оголосив про дострокове виконання першоi пятирiчки за 4 роки i з мiсяцi. 1933 був останнiм роком першоi пятирiчки, але став розглядатися як перший рiк другоi пятирiчки.
Друга пятирiчкам (1933 1937 рр.)
Заплановано досить помiрнi середньорiчнi темпи зростання промисловоi продукцii 13 14 %, що лiквiдувало гостроту народногосподарських диспропорцiй.У другiй пятирiчцi була подолана iнфляцiя й досягнута стабiлiзацiя цiн. Але спотворювалась питомна вага окремих галезей у загальному обсязi промисловоi продукцii. Наприклад, оновлення продукцii було iнтенсивним у машинобудуваннi, але майже не вiдчувалося в добувних галузях, тож частка останнiх у промисловому виробництвi знижувалася безвiдносно до реальних зрушень на пiдприСФмствах. Середньорiчний темп приросту промисловоi продукцii в Украiнi становив у другiй пятирiчцi 17,4 %. Порiвння планових i звiтних показникiв у натуральному виразi показуСФ, що друга пятирiчка була бiльш успiшною.
Про соцiалiстичне змагання
В 1929 р. ЦК ВКП (б) ухвалив постанову Про соцiалiстичне змагання фабрик i заводiв. У нiй зазначалося, що змагання це не епiзодична компанiя, а постiйний метод роботи. Органiзацiя змагання покладалася на профспiлки, а загальне керiвництво ним на партiю. В першiй пятирiчцi робочi маси зустрiли iдею змагання з великим ентузiазмом. Ефективнiсть змагання як методу полiпшення кiлькiсних i якiсних показникiв була доведена вже в 1928/1929 рр. Якщо в першому пiврiччi промисловiсть знизила собiвартiсть продукцii на 1,9 %, то друге пiврiччя дало набагато кращi результати 6,1 %.
Метод змагання було використано пiд час налагодження незвичного для робiтникiв господарського розрахунку на пiдприСФмствах. У промисловостi виникли госпрозрахунковi бригади, утворюванi профспiлковими органiзацiями. Госпрозрахунковою могла стати кожна виробнича бригада, яка мала можливiсть впливати на зниження собiвартостi продукцii. Бригади одержували грошовi ?/p>