Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика

ідомлено сприйняті учнями в кожному обєкті. На цьому етапі школярі вчаться на основі аналізу та визначення ознак предметів, виділяти істотні.

Четвертий етап. Отриманні на попередньому етапі результати узагальнюються, формується визначення. Можна підвести дітей до того, щоб вони самостійно дали визначення новому поняттю. Але на мою думку, це доцільніше зробити вчителеві, демонструючи істотні ознаки. Це допоможе учням цілісно осмислити суть поняття.

Для закріплення поняття формуються загальні запитання.

Пятий етап. На цьому етапі школярі навчаються різнобічно застосовувати і використовувати сформовані поняття. У процесі репродуктивної розповіді з елементами бесіди, в учнів формуються уявлення про предмет. Міцність засвоєння понять залежить від оволодіння школярами вміння працювати з ними [25,37,67].

Поняття вважається сформованим, якщо учень вільно може оперувати ним.

Як зазначає Т.М.Байбара, для процесу формування уявлень в початковій школі потрібно використовувати такі узагальнені етапи:

  1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозвязків і взаємозалежностей обєкта;
  2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження;
  3. Запамятовування змісту уявлень;
  4. Відтворення змісту уявлень за допомогою памяті [4,33,43].

Враховуючи сутність уявлення, як форми знань, алгоритм пізнавальної діяльності, результатом якої воно є, вікові особливості пізнавальних психічних процесів у молодших школярів, вченими виведено умови формування природничих уявлень у молодших школярів, а саме:

  1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природничих обєктів, їх зовнішніх взаємозвязків;
  2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням;
  3. Організація усвідомлення змісту уявлення;
  4. Організація запамятовування чуттєво-наочного образу обєкта чи групи обєктів;
  5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту, без наявності обєкта;
  6. Організація застосування сформованого уявлення при розвязанні задач за зразком, у подібних і нових ситуаціях [28,65,72].

Вагоме місце у процесі формування природничих знань мають дидактичні умови. Під дидактичними умовами розуміють змістову характеристику компонентів, які утворюють систему навчання, зазначає М.В.Звєрєва [22,66,74], а саме: завдань навчання, принципів відбору змісту і методів навчання, організаційних форм, підходу вчителя до виявлення результативності навчання, характеру взаємостосунків між вчителем і учнями, засобів навчання. Таким чином, дидактичні умови передбачають урахування дидактичних принципів, закономірностей, способів, форм навчального процесу. Але вони самостійно не діють, а реалізуються через певний зміст і тому найтісніше повязані з методичними.

Ефективність формування природничих уявлень і понять у молодших школярів значною мірою залежить від дидактичних умов. На основі теоретичного узагальнення психолого-педагогічної та методичної літератури ми виокремили такі дидактичні умови формування знань про тварин:

  • здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;
  • дотримання поетапності формування природничих уявлень і понять;
  • вибір та поєднання різних методів та засобів навчання під час формування знань про тварин;
  • використання пізнавальних завдань для застосування сформованих знань.

Здійснюючи системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу, вчитель має змогу побачити відображення змісту навчального матеріалу у структурній моделі, як цілісного обєкта. Під час логіко-понятійного аналізу цього змісту вчитель може виділити комплекс природничих понять (загальноприродничі, біологічні, географічні, екологічні), які утворюють склад і структуру їх системи і є фундаментом природничих знань; намітити зовнішні і внутрішні системотворчі звязки; визначити провідні змістово-методичні лінії кожної теми, розділу, предмета в цілому. Аналіз програм, підручників, навчальних посібників дозволяє побудувати струнку систему уроків, яка відображає логіку засвоєнь понять і уявлень. При цьому вчитель відшукує оптимальну структуру матеріалу, визначає таку послідовність і систему звязків (причинно-наслідкових, функціональних, просторових, родовидових, логіко-змістових), які сприяють більш повному засвоєнню їх змісту та обсягу.

Поняття з-поміж інших форм знань вчитель виділяє на основі логіко-понятійного аналізу окремих тем підручника. Критерієм при цьому слугує наявність істотних ознак у його змісті. Як зазначає Т.М.Байбара, кожне поняття розглядається як система, елементами якої є його істотні ознаки, а також як елемент системи природничих понять і системи природничих знань, тобто є цілісним системним обєктом Так у дітей поступово формується уявлення про ієрархію понять, тобто прості поняття входять у складніші, які, в свою чергу, є частиною ще загальніших. Така ієрархія систем перебуває у відповідності з вимогами загальної теорії систем, що дає можливість дотримуватися однієї із умов входження в систему систем [4,24].

Важливе значення у формуванні системи понять має вміння учнів виявляти та встановлювати між ними звязки та залежності. Найпоширенішими в курсі Я і Україна є причинно-наслідкові звязки, які встановлюються між тілами живої та неживої природи.

Засвоєння природничих понять потребує застосування певних прийомів навчально?/p>