Форми i засоби творiв фотожурналiстики
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
в в художнiй фотографii, науковiй фотографii, фотожурналiстицi. У останнiй цi закони використовуються в iнформацiйних у аналiтичних i в художньо-публiцистичних жанрах.
4. Специфiка дослiдження i вiддзеркалення дiйсностi у фотожурналiстицi
Вивчення фотожурналiстики як специфiчного способу досягнення i вiддзеркалення дiйсностi припускаСФ розгляд характеру ii звязкiв з обСФктом, тобто з фактами i явищами життя.
Виходячи з предмета дослiдження, журналiстику цiкавлять актуальнi, показнi факти сучасноi дiйсностi. Фотографiчний знiмок маСФ щонайтiснiший звязок з життСФвою першоосновою у нiм як би знайшли точне повторення реальнi явища [3, с. 217-219].
Механiчне копiювання дiйсностi, навiть здiйснюване найдосконалiшими технiчними засобами, чужо журналiстицi. Само перенесення факту з реальноi дiйсностi в сферу журналiстики припускаСФ той або iнший рiвень дослiдження цього факту. Вже сама констатацiя факту, опис його так чи iнакше вiдбиваСФ результати осмислення подii журналiстом, включаСФ в особливiй формi його розумiння i оцiнку.
Таким чином змiст повноцiнноi журналiстськоi фотографii СФ нерозривною СФднiстю вiдбиваноi дiйсностi i ii авторськоi оцiнки, осмислення, виявлення сутi зображуваного.
Очевидно, що фотожурналiстика маСФ певну специфiку в дослiдженнi i тим бiльше у вiддзеркаленнi дiйсностi.
Великий комплекс рiзних чинникiв, якi можуть i не виявитися у момент сприйняття предмета, визначають авторське вiдношення до нього, надають предмету якесь конкретне значення. Це i життСФвий досвiд, уявлення про свiт, про людину, знання i почуття, фiлософська, iдеологiчна, полiтична позицiя автора, емоцiйне забарвлення сприйняття, не кажучи вже про усвiдомлену мету, яка стоiть перед автором. Спонтаннiсть оцiнки явища в усiй його складностi - результат попереднього пiзнавання свiту.
Специфiкою професii СФ те, що фотожурналiст, як правило, обмежений в термiнах виконання того або iншого завдання. Тому усi його дослiдницькi здiбностi, здiбностi виявляти суть, значення, сенс явищ мають бути максимально активiзованi.
Фотожурналiст позбавлений можливостi прослiдкувати сам процес видозмiни змiсту факту. Фотожурналiст повинен таким чином вiдчувати ключовi моменти в розвитку явища, передбачати iх вiрогiдне виникнення i зафiксувати факт так, щоб вiн розкрився в усьому багатствi змiсту.
Якщо фотожурналiст ясно уявляСФ, що вiн хоче сказати своСФю фотографiСФю, тодi вiн зможе уловити той ключовий, кульмiнацiйний момент, який буде здатний виразити його iдею [8, с. 119-121].
Значення, цiннiсть дослiдження i вiддзеркалення факту у фотожурналiстицi, як i в журналiстицi в цiлому, великою мiрою визначаються завглибшки i силою вираження в нiй життСФвоi правди.
Одна з найважливiших сутнiсних властивостей журналiстики полягаСФ у вiдповiдностi, принциповiй взаСФмообумовленостi правди ii творiв i матерiальноi, життСФвоi правди конкретних фактiв i подiй, що СФ обСФктивною стороною змiсту твору.
Для аналiтичних жанрiв фотожурналiстики характерне глибше i багатостороннСФ дослiдження фактiв. Фотографiя не лише даСФ уявлення про явище, але розкриваСФ його суть, корiння. У сферу уваги фотожурналiста потрапляСФ не лише конкретне явище в його миттСФвому станi, а конфлiкти, проблеми, що знаходяться в розвитку цього явища, його звязку з iншими фактами дiйсностi. РЖндивiдуальнiсть, конкретнiсть факту продовжуСФ грати дуже iстотну роль але вона сполучаСФться з подiбними явищами.
Фотожурналiст повинен виявити ключовi, кульмiнацiйнi моменти в розвитку явища, оскiльки саме вони мiстять в собi СФднiсть видимого i сутнiсного [7, с. 94-96].
Першорядну вагу для фотожурналiста маСФ умiння виявити насправдi показнi факти, що СФ носiями правди життя, виявити iх iстинний сенс i значення.
У iнформацiйнiй групi жанрiв дослiджуються i вiдбиваються iндивiдуальнi, конкретнi факти в iх миттСФвому видi. СубСФктивне начало вiдносно пригнiчуСФться [8, с. 118-123].
У аналiтичних жанрах фотографii дають глядачевi уявлення про суть явища, розкривають проблеми його розвитку, вiдбивають конкретний факт як елемент загального. СубСФктивнiсть сприйняття автором знаходить в цих жанрах повнiше вираження.
У публiцистичних жанрах явище дослiджуСФться в рiзних аспектах. Аналiз факту безпосереднiм чином повязаний з етичною, емоцiйною його оцiнкою.
Фотожурналiстика не лише вiдтворюСФ життя у формах самого життя, але безпосереднiм чином вiдтворюСФ реальнi життСФвi факти. Вона збагачуСФ iх думками i почуттями автора i знаходить органiчнi змiсту форми вiддзеркалення.
Висновки
Фотографiя може зробити людину як би свiдком подiй, що вiдбуваються у свiтi, збудити почуття причетностi цим подiям, вона даСФ наочне уявлення про окремi епiзоди громадського життя, вiйськовi зiткнення, стихiйнi лиха, науковi вiдкриття, що вiдбуваються в найвiддаленiших куточках нашоi планети.
Зорове сприйняття фотографiй маСФ своi особливостi. Сенс письмовоi або усноi iнформацii людина сприймаСФ поступово. Погляд, кинутий на сторiнку тексту, не даСФ майже нiякоi iнформацii. Фотографiя ж сприймаСФться миттСФво.
Специфiкою професii СФ те, що фотожурналiст, як правило, обмежений в термiнах виконання того або iншого завдання. Тому усi його дослiдницькi здiбностi, здiбностi виявляти суть, значення, сенс явищ мають бути максимально активiзованi.
Фотожурналiст позбавлений можливостi прослiдкувати сам процес видозмiни змiсту факту. Фотожурналiс?/p>