Форми i засоби творiв фотожурналiстики
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
ормацii. Фотографiя ж сприймаСФться миттСФво.
Фотографiчне зображення маСФ таку властивiсть, як наочнiсть, яка забезпечуСФ зовнiшню вiдповiднiсть обСФкту знiмка i його зображення. На знiмку можна побачити обСФкт, виявляСФмо властивi йому насправдi риси. Хоча i словеснi знаки СФ засобом передачi iнформацii про предмет, що означаСФ, матерiально вони не мають нiчого спiльного з цим предметом.
Завдяки наочностi фотографiя максимально доступна глядачевi. Для безпосереднього сприйняття фотографii вимагаСФться набагато менша мiра пiдготовленостi в порiвняннi iз сприйняттям тексту. Це зовсiм не означаСФ примiтивностi, однозначностi фотографii. Та все ж вигляд видимоi реальностi i зорова конкретнiсть, що обумовлюють надзвичайну активнiсть сприйняття, залишаються властивi фотографii, який би багатошаровий змiст вона в собi не несла, якими б щонайтоншими засобами не користувалася.
Специфiкою фотографiчного зображення СФ i те, що воно СФ так званою "вiдкритою системою" [6, с. 131-132].
Фотографiчне зображення вiдкрите для його продовження в часi i просторi. Кадр - це шматок дiйсностi, шматок життя. За фотокадром ми завжди можемо представити ще щось. Нiкого не бентежить, що на знiмку можна побачити частину лиця, однi руки i тому подiбне.
Досить довгий час переваги i сила дii вiдкритоi системи повною мiрою не усвiдомлювалися фотографами. Вiрнiше теорiя i практика були не готовi до того, щоб сприйняти щось "незавершене", "незавершене" з точки зору традицiйних принципiв композицii.
Умовнiсть фотографii проявляСФться вже в тому, що реальний тривимiрний простiр зображуСФться в нiй на двомiрнiй площинi, в тому, що усе колористичне багатство навколишньоi дiйсностi на знiмку передаСФться за допомогою тiСФi колiрноi палiтри, яка знаходиться у розпорядженнi фотографii, але не вiдповiдаСФ колiрному багатству навколишнього свiту або ж ще абстрактнiше, - в чорно-бiлому варiантi [7, с. 111-114].
Таким чином, необхiдно вiдмiтити, що особливiстю журналiстського виду фотографii СФ те, що в нiй в усiй повнотi реалiзуються i проявляються практично усi властивостi фотографiчного зображення. "Моментальнiсть" ii сприйняття дозволяСФ скоротити час, потрiбний на отримання тiСФi або iншоi iнформацii. РЗi наочнiсть забезпечуСФ виникнення у глядача уявлення про дослiджуваний факт, документальнiсть фотографii i те, що вона СФ "вiдкритою системою" обумовлюСФ вiру глядача в передану iнформацiю, створюСФ ефект присутностi, почуття причетностi з тим, що вiдбуваСФться i так далi.
3. Форма i засоби творiв фотожурналiстики
Твiр фотожурналiстики, як i будь-який iнший твiр людськоi творчостi, не може iснувати, не набувши вiдповiдноi форми. Змiст вдягаСФться у форму, без якоi воно не може iснувати в повнiй визначеностi, форма маСФ сенс i значення тодi, коли вона служить проявом змiсту [8, с. 216-218].
Аналiз форми творiв фотожурналiстики повязаний з розглядом питання про характер ii образотворчо-виразних засобiв. Вони СФ елементами форми i служать розкриттю змiсту, надання йому матерiальнiй плотi.
Образотворчо-виразнi засоби фотожурналiстики i фотографii в цiлому безпосередньо обумовлюються можливостями фотоапаратури, тобто технiка. Повною мiрою осягнути цi можливостi можна тiльки при досконалому знаннi ремесла. Вiльне володiння технiкою - не самоцiль, а необхiдна умова для плiдноi роботи у сферi фотографii [7, с. 118-119].
Основою фотографiчноi форми СФ композицiя, тобто побудова знiмка по певних закономiрностях, встановлення спiввiдношення його частин твiрних цiле.
Фотографiчне зображення просторове. Вже першi фотообСФктиви давали можливiсть створювати на знiмках iлюзiю третього вимiру. Сучасна технiка дозволяСФ фотографовi знiмати за допомогою обСФктивiв, що дають рiзну просторову побудову.
Одним з найважливiших образотворчих засобiв фотографii СФ тон. Це i зрозумiло, адже тон - похiдне свiтла - першооснови фотографii. Але мiж першоосновою (свiтлом) i результатом (фотографiчним зображенням) лежить велика кiлькiсть засобiв i прийомiв, використовуваних автором для отримання бажаного результату.
РЖстотним етапом розвитку фотографii була поява можливостi використовувати колiр. Редукцiя, обмежена гаммою чорно-бiлих тонiв, перестала бути неминучою вона перестала бути "сутнiсною умовнiстю" фотографii.
Одним з найважливiших елементiв, що впливають на вiдповiднiсть форми знiмка змiсту, СФ вибiр моменту зйомки.
Слiд зауважити, що пiд поняттям динамiчностi маСФться на увазi вiдчуття руху, яке передане на фотографii. Вiдмiтимо, що динамiчним може бути i зображення нерухомих обСФктiв [6, с. 94-96].
Кожен той, що теоретично знiмаСФ може оперувати усiм комплексом закладених у фотографii образотворчих можливостей. Але практика показуСФ, що рiзнi види фотографii, рiзнi жанри мають певну специфiку використання засобiв вiддзеркалення, вiдтворення дiйсностi. Специфiка ця полягаСФ в тому, що в рiзних видах i жанрах деякi образотворчi засоби в бiльшостi випадкiв взагалi не знаходять використання, а також в тому що сутнiснi елементи побудови зображення (тон, лiнiя i так далi) органiзовуються певним чином.
Структура образотворчих засобiв, що породжуСФ форму конкретного фотографiчного зображення, визначаСФться не лише специфiкою цього способу вiддзеркалення дiйсностi, не лише iндивiдуальнiстю автора, але бiльшою мiрою i тим видом, в якому фотографiя функцiонуватиме. РЖншими словами, СФ своi закони використання образотворчих засобi