Фінансові потоки у неприбуткових організаціях
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
). Як Закон Про фундації, так і Закон Про асоціації зазнали суттєвих змін з моменту їх прийняття 1989 року. Теперішнє правове поле в Польщі щодо НПО дещо ускладнилось, однак система функціонує досить ефективно. НПО, як правило, засновуються без невиправданих затримок чи витрат і одразу після цього можуть вільно обирати види діяльності. Суттєві податкові пільги встановлені як для асоціацій, так і для фундацій.
Фундації мають певні обмеження у своїй діяльності, які стосуються вибору господарської діяльності для досягнення статутних цілей та роботи з органами місцевого самоврядування. Асоціації також можуть зіткнутися з труднощами, співпрацюючи з органами місцевої влади. Так, виконуючи замовлення цих органів асоціації змушені проходити ускладнені процедури конкурсу (для відбору підприємницьких структур) на виконання держзамовлення, включаючи адвокатську практику чи надання традиційних соціальних послуг [54].
Короткий огляд підходів щодо податкових пільг НПО в деяких інших перехідних економіках регіону наводимо в таблиці 2.
Таблиця 2.
Особливості оподаткування НПО в окремих країнах Центральної та Східної Європи.
КраїнаОсобливості національного податкового законодавстваХорватіяЗакон про ПДВ набув чинності 01.01.98 року і не дає пільг чи зниження ставки податку для НПО. Доход НПО, одержаний за рахунок пожертвувань і грантів, загалом звільнений від оподаткування. Виняток акторські та культурні асоціації, які мали можливість одержати кошти, що знижувало суму податку.ЕстоніяНещодавно відбулися зміни в оподаткуванні асоціацій та фундацій. Згідно зі змінами до Закону Про податок на доход, прийнятими в березні 1998 року, фізичні особи можуть знизити величину свого податку, роблячи внески до НПО, які націлені на досягнення суспільного добробуту. Будь-яка економічна діяльність НПО підлягає оподаткуванню за ставкою 26%. НПО зараз ініціюють зміни до законодавства.УгорщинаЗаконодавство, що регулює діяльність НПО, є чи не найбільш прогресивним. Багато пільг в оподаткуванні. Фізичні особи мають право направляти 1% своїх зобовязань по прибутковому податку з громадян на потреби окремих НПО, спрямованих на досягнення суспільного добробуту, та додатково 1% у релігійні організації. Така законодавча норма діє тільки в цій країні регіону.СловаччинаДонорам-юридичним особам дозволено зменшувати (не більш як на 2%) базу оподаткування на суму внесків до НПО, якщо ці внески не менші за 2000 словацьких крон. Донорам-фізичним особам дозволено зменшувати (не більш як на 10%) базу оподаткування на суму внесків до НПО, якщо ці внески не менші за 1000 словацьких крон.
В українському законодавстві багато неузгодженостей щодо регулювання діяльності НПО. Ця проблема повязана не тільки з системою оподаткування, але й багатьма іншими законами, що так чи інакше стосуються третього сектора починаючи з відсутності концептуальної визначеності щодо природи некомерційних організацій, їх місця і ролі в системі громадянського суспільства і спільного, зрозумілого для всіх понятійного апарату.
У чинному українському законодавстві зустрічаємо різні терміни на позначення типу організацій, які ми у своїй збірці називаємо НПО:
- обєднання громадян (ОГ) найзагальніший термін, що стосується громадських організацій, професійних спілок, політичних партій (стаття 36 Конституції України);
- громадські організації (ГО) обєднання громадян, створені для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів (стаття 3 Закону Про обєднання громадян);
- благодійні організації (БО) недержавні організацій, що здійснюють благодійну діяльність відповідно до закону Про благодійництво та благодійні організації (стаття 1);
- непідприємницькі організації (НО) термін, який вживається на позначення НПО в проекті Цивільного кодексу України;
- неприбуткові організації (НПО) термін, який на сьогодні вважається найповнішим і охоплює всі вище названі організації (згідно з Законом Про оподаткування прибутку підприємств).
Формально виглядає логічним, що бюджетні й громадські організації внесено до однієї статті закону як неприбуткові, оскільки ті й інші не мають прибутку. Та звернувшись до світового досвіду ми навряд чи знайдемо щось подібне. Це зрозуміло, адже природа згаданих організацій різна. Якщо поява та діяльність одних (державних) зумовлена нормативним актом публічної влади і підкріплена бюджетним (гарантованим) фінансуванням, то інші зявляються і діють на підставі доброї волі приватних (недержавних) осіб, і є юридичними особами саме приватного, а не публічного права.
Тому навряд чи доцільно включати до одного реєстру такі різні за своєю природою й діяльністю організації. Більше того, це дає підстави спекулювати на цифрах. Так, за даними ДПА, які було оприлюднено 21 січня 2000 року на одному з семінарів із проблем оподаткування НПО, до реєстру НПО включено 79561 організацію, з них 2007 благодійних організацій (2,5% від усіх НПО) та 12100 громадських організацій (15,2% від усіх НПО). За цими ж даними загальна сума пільг, отриманих включеними до реєстру НПО, становила 1 млрд. 615 млн. гривень, не сплачено з цієї суми податку 425 млн. гривень. Проте загальні доходи всіх БО склали 127 млн. гривень, а ГО 160 млн. гривень, тобто набагато менше ніж умовні збитки бюджету. (На інші організації припадає 1 млрд. 328 млн. гривень п