Фiнансовий контроль
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?рка здiйснюСФться за певним перелiком питань або з однiСФi теми шляхом ознайомлення на мiii з окремими сторонами фiнансовоi дiяльностi. Такi перевiрки можуть проводитися наскрiзним методом за ознакою однотипностi операцiй чи за ознакою взаСФмного звязку мiж рiзними субСФктами контролю.
Використання всiСФi сукупностi видiв, форм i методiв контролю
(схема 2) маСФ надзвичайно велике значення для ефективного функцiонування системи фiнансового контролю в цiлому. Так, застосування всiх видiв фiнансового контролю СФ важливим з погляду запобiгання втрати контролю за дiяльнiстю певних секторiв економiки та утворення неконтрольованих сегментiв у фiнансовiй сферi, а також з погляду попередження паралелiзму та дублювання при здiйсненнi контролю.
3. Фiнансовий аудит як спецiальний вид фiнансового контролю
Фiнансовий аудит в сучасному виглядi в нашiй краiнi з`явився порiвняно недавно i юридично оформився з часу прийняття Закону Украiни Про аудиторську дiяльнiсть, (22 квiтня 1993 року). Але як вид дiяльноствi людей вiд маСФ велику iсторiю.
На початку чотирнадцятого сторiччя в Пiвнiчнiй РЖталii почала розвиватися торгiвля. Мiста прагнули отримати вiд цього свою частку прибутку. А задля цього iм потрiбно було знати суму виручки та доходу . У звязку з цим в Генуi та iнших мiстах Пiвнiчноi РЖталii з 1330 року призначаються так званi вiзитатори, якi перевiряють бухгалтерськi книги купцiв, тобто в нинiшньому розумiннi перевiряють достовiрность облiку i звiтностi пiдприСФмцiв. Вiзитаторы Генуi повиннi були бути не молодшими 30 рокiв (накопичено мiнiмальний життевий та профессiйный досвiд) та мати мiнiмально власностi на 3000 лiр (тобто мати достатнСФ матерiальне забезпечення i почуття моральноi й матерiальноi вiдповiдальностi). Цi ревiзори вважаються першими представниками профессiйного прошарку в галузi аудиторськоi служби.
У ХVРЖ сторiччi поряд з фiскальною ревiзiйною службою в крупних торгiвельних будинках та банках РДвропи розвивалась внутрiшня аудиторська служба. У купцiв це завдання входило спочатку в обов`язки головного бухгалтера, який перевiряв бухгалтерськi книги окремих фiлiй, а потiм, у звязку з розширеннням контрольних функцiй, створюються спецiальнi аудиторськi служби на пiдприСФмствi, якi поступово перетворюються на внутрiшнiй аудит.
Внутрiшнiй аудит повнiстю спрямований на своСФ пiдприСФмство чи групу об`СФднаних пiдприСФмств i надавав данi про стан справ i також складав аналiтичнi розробки на перспективу не тiльки для адмiнiстрацii, а й для засновникiв i власникiв пiдприСФмства.
У 1578 роцi на нiмецькомовнiй территорii вперше було засвiдчене iснування в процесуальнiй справi незалежних ревiзорiв бухгалтерських книг, котрi здiйснювали свою аудиторську дiяльнiсть. До ХРЖХ столiття, цi ревiзори, запрошувались судами для перевiрки бухгалтерських книг неплатоспроможних клiСФнтiв (боржникiв) при веденнi судовоi справи. Цi ревiзори повиннi були складати присягу про чесну та незалежну перевiрку боржникiв.
З 1681-1701 р.р. у Шотландii зустрiчаються першi бухгалтери як представники вiльноi профессii. Починаючи з ХРЖХ столiття також i в Германii немаСФ нiчого незвичного в залученнi незалежних i довiренних "панiв ревiзорiв".
1931 рiк - рiк народження професii аудитора в Германii в сучасному розумiннi. Виникнення професii аудитора в Германii було викликано глибокою економiчною кризою з сенсацiйнним банкрутством нiмецьких акцiонерних товариств, а також випливаюча звiдси втрата довiри до пiдприСФмств i пiдприСФмцiв. Державi довелося прийняти надзвичайну постанову рейхс-президента про акцiонерне право, банкiвський нагляд i податкову амнистiю. Ця постанова передбачала введення обовязковоi ревiзii , детальнi нормативнi акти по структурi i оцiнцi рiчного балансу, а також встановлювала тиражi для публiкацii визначених даних в звiтi про господарську дiяльнiсть, розробку iнструкцiй та стандартiв по аудиту.
В Росиi ще в кiнцi ХIХ сторiчя зявились першi школи, в яких викладались елементи аналiзу, аудиту та комерцiйних розрахункiв. Першим росiйським бухгалтером, що повязав мiж собою бухгалтерський облiк, аналiз та аудит, вважаСФться А.К.Рощаховський.
Таким чином, профессiя аудитора виникла пiсля глибокоi економiчноi кризи i метою ii створення було виконання визначених функцiй захисту и порядку в iнтересах як iндивiдуального пiдприСФмництва, так i економiки краiни в цiлому.
В сучасному розумiннi АУДИТОР (англ. Аuditоrs)- особа, що перевiряСФ стан фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприСФмства за певний перiод. В перекладi з латинi це слово означаСФ слухач.
Аудитор вiдрiзняСФться вiд ревiзора по сутi пiдходу до перевiрки фiнансово-господарських документiв - консультацiйного, принципово -доброзичливого, а також знаннням не тiльки бухгалтерського облiку i звiтностi, але й економiчних законiв, юридичного права, фiлософii. Аудитор не стiльки намагаСФться знайти цифровi й сумарнi (можливо арифметичнi) помилки, скiльки даСФ огляд методу ведення бухгалтерського облiку, аналiз виробничо-господарськоi дiяльностi та пiдтвердження (чи спростування) фiнансово - виробничих результатiв дiяльностi пiдприСФмства за звiтний перiод и можливi перспективи развитку на майбутнСФ. При цьому, основою висновкiв аудитора СФ ретельна перевiрка всiСФi бухгалтерськоi звiтностi. Аудитор за статусом - незалежний експерт, тобто вiн самостiйно здiйснюСФ свою дiяльнiсть пiд власну вiдповiдаль?/p>