Фiнансова система Украiни
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
пропорцii розвитку економiки при фiнансуваннi саме з бюджету i насамперед витрат на розвиток економiки. Так, iз бюджету здiйснюСФться фiнансування операцiйних та iнших витрат на розвиток агропромислового комплексу, надаються дотацii вугiльнiй промисловостi, спрямовуються капiтальнi вкладення в низку обСФктiв загальнодержавного значення, фiнансуються науково-технiчнi програми.
За допомогою бюджету створюються спецiальнi економiчнi зони, якi суттСФво впливають на прискорення територiального розвитку економiки. Проте найбiльше бюджет впливаСФ на темпи та пропорцii розвитку економiки завдяки фiнансуванню соцiальних витрат i науки. При цьому з бюджету фiнансуСФться пiдготовка кадрiв, охорона здоровя, збереження довкiлля тощо. Звiсно, що обсяги витрат iз бюджету на науку вiдiграють вирiшальну роль для розвитку економiки та соцiальноi сфери.
Державнi фiнанси, тобто система бюджетiв держави, СФ на сьогоднi найрозвиненiшим. Упродовж усiх рокiв утворення фiнансовоi системи незалежноi Украiни у вдосконаленнi пiдсистеми державних фiнансiв здiйснено найрiшучiших крокiв.
Це насамперед прийняття Закону про бюджетну систему Украiни. Можна вважати цей закон одним з найпрогресивнiших у РДвропi. Його ще називають фiнансовою конституцiСФю держави. Цей закон закрiпив фундаментальнi засади органiзацii державних фiнансiв. Ним визначено ланки зведеного бюджету, чiтко окреслено призначення та роль кожноi з них. У цьому законi наведено перелiк прав i обовязкiв рiзних гiлок влади щодо бюджету, виписана послiдовнiсть бюджетного процесу, визначено низку доходiв i витрат кожного з бюджетiв. Проте це хоч i значний, однак лише перший крок у процесi реформування системи бюджетiв держави.
Важливою умовою успiшного функцiонування бюджетноi системи маСФ стати поглиблення реформи бюджетних взаСФмовiдносин мiж центральними та регiональними рiвнями влади на основi розмежування вiдповiдальностi за розвязання економiчних i соцiальних проблем краiни та окремих адмiнiстративно-територiальних утворень шляхом вiдповiдного розподiлу державних видаткiв i доходiв.
Для реалiзацii цього положення буде визначено розмiр гарантованого рiвня витрат на соцiально-економiчний розвиток адмiнiстративно - територiальних утворень. Забезпечення такого рiвня маСФ здiйснюватися з урахуванням сукупностi вiдносин щодо розподiлу й використання фiнансових ресурсiв, що створюються на вiдповiднiй територii, та перерозподiльчих мiжрегiональних процесiв.
ПотребуСФ також удосконалення дохiдна частина бюджетiв. Загальний рiвень оподаткування, розмiри ставок податкiв, iхня кiлькiсть i база оподаткування повиннi набути стабiльностi. Загалом, система оподаткування маСФ забезпечити оптимiзацiю структури розподiлу та перерозподiлу валового внутрiшнього продукту через бюджет у межах 45-47 вiд ВВП.
Дохiдна частина бюджету повинна набути стабiльностi й забезпечити обовязковiсть i рiвномiрнiсть у сплатi податкiв усiма юридичними та фiзичними особами, неприпустимiсть будь-яких проявiв дискримiнацiйного ставлення до окремих платникiв. Удосконалення системи мобiлiзацii доходiв до бюджетiв потребуСФ змiн у пiдходах щодо надання пiльг деяким платникам. Надмiрна перевантаженiсть чинного податкового законодавства великою кiлькiстю наданих пiльг призводить до всiляких викривлень економiчних умов господарювання рiзних господарських субСФктiв i невиправданого, з економiчноi точки зору, перерозподiлу доходiв.
Нагальною щодо удосконалення чинноi системи мобiлiзацii доходiв СФ потреба законодавчого забезпечення захисту прав платникiв податкiв, розробка норм i правил ведення облiку та форм звiтностi для цiлей оподаткування з використанням мiжнародних стандартiв. Усе це повинно бути вiдображено у податковому кодексi держави.
У фiнансовiй системi Украiни виникла та розвиваСФться нова пiдсистема, яка одержала назву тАЬЦентралiзованi i децентралiзованi фонди цiльового призначеннятАЭ. До неi належать: Пенсiйний фонд, Фонд зайнятостi, Фонд конверсii, Державний iнновацiйний фонд, позабюджетнi фонди мiiевих рад та iншi. Загалом в Украiнi нинi налiчуСФться понад 350 рiзних позабюджетних фондiв.
Усi централiзованi та децентралiзованi фонди на сьогоднi концентрують у своСФму розпорядженнi майже чверть усiх фiнансових ресурсiв держави. Кошти означених фондiв витрачаються, як правило, на соцiальнi потреби, вони допомагають насамперед пiдтримувати життСФвий рiвень значноi частини населення, якi закiнчили свою трудову дiяльнiсть за вiком, у звязку з втратою працездатностi або безробiттям. Цi фонди сприяють локалiзацii негативних соцiальних виявiв у суспiльствi, допомагають певним громадянам здiйснити переквалiфiкацiю тощо.
Примiром, Фонд конверсii та Державний iнновацiйний фонд впливають на розвиток економiки завдяки фiнансуванню iнновацiйних проектiв, створенню нових виробництв i технологiй, форм органiзацii господарськоi дiяльностi. Тому актуальними СФ питання наукового обТСрунтування обсягу та цiльового призначення фондiв, а також контролю за цiльовим використанням iхнiх коштiв.
Пiдсистема тАЬДержавний кредиттАЭ покликана мобiлiзувати фiнансовi ресурси для фiнансування витрат iз бюджету, якi не вiдшкодовуються його доходами. Назва тАЬДержавний кредиттАЭ не зовсiм вiдповiдаСФ своiй сутi. Тут точнiшою була б назва тАЬДержавний боргтАЭ.
Державний борг буваСФ зовнiшнiй i внутрiшнiй. Усi кошти як у межах держави, так i за зовнiшнiми запозиченнями, як правило, сп