Фінансова санація підприємства: сутність, роль, джерела та порядок здійснення
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ративних прав підприємств, що перебувають у фінансовій скруті.
У вітчизняній практиці можна зустріти й інші методи державної підтримки підприємств, наприклад, надання певним субєктам підприємницької діяльності в оренду приміщень без стягування орендної плати та без оплати комунальних послуг, надання виключних ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, погашення державою (або державними підприємствами) заборгованості деяких субєктів господарювання за енергоносії.
3. Механізм санації та економікоправові аспекти
3.1 Санація шляхом реорганізації. Санаційний аудит та баланс
Після винесення ухвали про санацію боржника керуючий зобовязаний подати на схвалення комітету кредиторів план санації (реорганізації). План санації повинен містити перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, строк та черговість виплати боржником чи інвестором боргу.
План санації має містити таку інформацію:
- аналіз причин фінансової кризи;
- оцінка фінансового стану боржника до початку санації;
- заходи щодо нормалізації фінансового стану боржника;
- механізм контролю за ходом реалізації плану санації.
За 15 днів до закінчення санації, а також за наявності підстав
для дострокового припинення санації, керуючий повинен надати зборам кредиторів письмовий звіт, до якого додається реєстр вимог кредиторів. Звіт керуючого, розглянутий зборами кредиторів, та протокол зборів кредиторів подаються на затвердження до арбітражного суду. Затвердження арбітражним судом звіту керуючого санацією є підставою для винесення ним ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство.
Реструктуризація підприємства - це запровадження організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів спрямованих на реорганізацію підприємства зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Керуючись таким визначенням, можна розмежувати категорії реструктуризації та реорганізації.
У наукових джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств, залежно від характеру застосовуваних заходів виокремлюють такі форми реструктуризації:
- реструктуризація виробництва;
- реструктуризація активів;
- фінансова реструктуризація;
- корпоративна реструктуризація (реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає зміни в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. В рамках даного виду реструктуризації можуть здійснюватися такі заходи:
- зміна керівництва підприємства;
- запровадження нових, прогресивних форм та методів управління;
- диверсифікація асортименту продукції;
- поліпшення якості продукції;
- підвищення ефективності маркетингу;
- зменшення витрат на виробництво;
- скорочення чисельності персоналу підприємства.
Реструктуризація активів включає заходи, результатом яких є зміни структури та складу активів балансу. До основних заходів у рамках реструктуризації активів належать такі:
- продаж частини основних засобів;
- продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;
- продаж окремих підрозділів підприємства;
- реалізація окремих видів фінансових вкладень;
- рефінансування дебіторської заборгованості.
Фінансову реструктуризацію повязують зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. До основних заходів у рамках фінансової реструктуризації відносять такі:
- реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
- одержання додаткових кредитів;
- збільшення статутного капіталу;
- заморожування інвестиційних вкладень.
Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна. Корпоративна реструктуризація повязана з реорганізацією підприємства: її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.
За формальними ознаками розрізняють такі три види реорганізації:
- реорганізація, яка спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);
- реорганізація, яка спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виділення);
- реорганізація без зміни розмірів підприємства (перетворення).
Реорганізація підприємств, які мають кредиторську заборгованість, здійснюється з дотриманням вимог щодо переведення боргу, зокрема:
- переведення боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;
- новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що випливають з відносин кредитора і первинного боржника;
- поручительство і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручник або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;
-відступлення вимоги і переведення боргу, якщо такі визначалися угодою, укладеною в письмовій формі, можуть бути вчинені також у простій письмовій формі.
Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провести поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств?/p>