Фiлософська культурологiя Володимира Залозецького
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?женням глави Чернiвецькоi облдержадмiнiстрацii (№ 284) засновано щорiчну премiю iменi Володимира Залозецького з метою заохочення медичних працiвникiв до активноi участi у розвитку медичноi науки, винахiдництва та рацiоналiзаторства на Буковинi, впровадження в медичну практику нових i ефективних методiв лiкування й профiлактики хвороб. ПремiСФю щорiчно нагороджуються сiм кращих працiвникiв охорони здоровя областi. Вручення премii приурочене до професiйного свята Дня медичного працiвника. Серед перших лауреатiв премii iменi В.Залозецького вiдомi науковцi Буковинського державного медичного унiверситету: професор Б.М.Боднар (1993), кандидат медичних наук Г.Д.Дейбук (1994), доцент А.О.Кудла (1995), професор Б.О.Мiльков (1996), професор В.О.Калугiн (1998).
ВважаСФмо за доцiльне встановити меморiальну дошку на Украiнському народному домi, яка б засвiдчувала причетнiсть Володимира Залозецького й до розвою украiства на Буковинi.
Роздiл 2. ФРЖЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРОЛОГРЖЯ ВОЛОДИМИРА ЗАЛОЗЕЦЬКОГО. ВОЛОДИМИР ЗАЛОЗЕЦЬКий активний дiяч львiвського мистецького середовища
У 1926 роцi завдяки зусиллям К.Морарiу в Чернiвцях вiдкрили музей Ч.Порумбеску (сучасна вулиця Й.Главки). Пiсля смертi його засновника дiяльнiстю музею керував Сучавський банк в особi його керiвника Т.Лупу. В 1928 р. музей перенесли до Сучави.
Вiдомi спроби створення на Буковинi i етнографiчних музеiв, в тому числi i пiд вiдкритим небом. Вперше iдею буковинського скансену виголосили у 1906 р. на зборах наукового товариства у Зальцбурзi (Австрiя), де повiдомлялося про плани його спорудження.
У 1934 р. зусиллями Володимира Залозецького на горi Цецино у передмiстi Чернiвцiв було збудовано рiзьблену гуцульську хату та прикрашену рiзьбою браму з дашком для хвiртки та ворiт. Це мало започаткувати маленький музей гуцульського мистецтва Буковини. РД данi, що в 1938р. цей музей вiдвiдав вiдомий Чернiвецький лiкар та скульптор Опанас Шевчукевич з дружиною Ольгою. Подальша доля цього музею невiдома. Вважають, що вiн згорiв у кiнцi 30-х рокiв. До наших днiв збереглася лише рiзьблена брама, на якiй вирiзано дату тАЮ 1934 ". В даний час брама встановлена на територii Чернiвецького музею народноi архiтектури та побуту. РЖнформацiю подав М. Чучко у Збiрнику ЧНУ за 1998 р. (стор. 76).
В умовах королiвськоi Румунii украiнцi стали нацiональною меншиною, яка найбiльше вiдчувала тиск румунiзацii в царинi освiти та культури, змушенi були самостiйно дбати про збереження власноi iдентичностi культури, традицii, обрядiв. З цiСФю метою доктор мистецтвознавства В.Залозецький розпочав у 1924р. збiр iнформацii про обряди та звичаi у рiзних частинах краю. В червнi 1924р. в украiнськiй газетi тАЮЗоря" з`явилося його оголошення з проханням надсилають йому письмовi свiдчення про звичаi та обряди украiнських селян Буковини. Насамперед В.Залозецький цiкавився тАЮзвичаями й обходами при народинах, хрестинах та весiллях" i iнших сiмейних святах, а також вiдзначенням Нового року, Йордана, Рiздва, Великодня та iн. мiiевих i сiмейних свят. Головним завданням вважав тАЮзiбрати знаменитi й цiкавi подробицi при цiлковитiй правдивостi". Щоправда, вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть даних несли самi дописувачi, для заохочення яких було встановлено грошову премiю загальною сумою 2 тисячi леiв. Сума була депонована в Украiнськiй видавничiй спiлцi для розподiлу мiж дописувачами.
З метою вдосконалення роботи в 1927р. було створено Спiлку збирачiв старовини й любителiв науки народовiдання. РЗi метою стало тАЮзбирання матерiалiв та предметiв, якi вiдносяться в першу чергу до Земель заселених Украiнцями в Румунii". Члени Спiлки, усвiдомивши потребу збереження зiбраних ними матерiалiв, вирiшили заснувати музей народовiдання. Бажання заручитися ширшою пiдтримкою украiнського населення краю зумовило перiодичну появу на сторiнках газет тАЮРiдний край" (видавалася в 1926-1930рр.) та тАЮЧас" (видавалася в 1928-1940рр.) iнформацiй про надання новознаснованому музею фiнансовоi допомоги та експонатiв. Зокрема, у жовтнi 1928 р. у "Часi" зявилося оптимiстичне повiдомлення про те, що музей розвиваСФться "надзвичайно гарно": за короткий час iснування у фондах збiрки було за iнвентаризовано 1746 експонатiв, iншi чекають своСФi черги. У молодому музеi, окрiм творiв культового мистецтва та нумiзматичноi збiрки, були зiбранi цiннi рукописи, археологiчнi та етнографiчнi памятки.
Багато експонатiв, як декоративно-прикладних (пiстолi, рiжки), так i суто ужиткових старожитностей (як от деревянi клiщi для витягування крихт iз вуликiв) жертвували селяни [Час. 1928, ч.14. с. 3] . Одним iз засобiв для збору коштiв стало видання в лютому 1928р. брошури тАЮУкраiнський музей народовiдання в м.Чернiвцях". Його необхiднiсть i завдання з вказiвками для збирачiв народописних матерiалiв уклав Корнiй Купчанко, а вступне слово написав доктор мистецтвознавства Володимир Залозецький. В украiнськiй пресi зявилися повiдомлення про видання (зокрема, газета "Час" вiд 28 жовтня 1928р.), його змiст i спрямування та адресу Украiнського народного дому, у якому розмiстилася управа музею, де можна було придбати брошуру.
Першi музеi на Буковинi та iх сподвижники здiйснили титанiчну роботу як у справi збереження памяток iсторii та мистецтва, просвiтницькоi роботи, так i популяризацii буковинського мистецтва у всiй монархii. Щорiчники крайового музею, яких вийшло 14 чисел, були iлюстрованими, публiкували науковi дослiдження в галузi мистецтва, архiтектури, археологii авторства РД. М