Філософія соціального розвитку
Контрольная работа - Философия
Другие контрольные работы по предмету Философия
?и, що передбачають наявність інформаційних мереж і банків даних, замінять завод як основний центр виробничої діяльності, і саме вони стануть своєрідним символом, що визначатиме специфіку нового суспільства. У роботі Компютопія Масуда стверджує, що інформаційне суспільство буде безкласовим і безконфліктним, це буде суспільство злагоди, з невеликим урядом і державним апаратом. На відміну від індустріального суспільства, характерною цінністю якого є споживання товарів, інформаційне суспільство висуває як характерну цінність час. У звязку з цим зростає цінність культурного дозвілля.
Подальшою розробкою теорії інформаційного суспільства можна вважати концепцію американського соціолога і футуролога Ольвіна Тоффлера, що викладена в книгах Третя хвиля, Передбачення і передумови, Зрушення влади. На думку Тоффлера, усі індустріальні суспільства стоять перед суперіндустріальною революцією, що позбавить значення великий конфлікт ХХст. конфлікт між капіталізмом і комунізмом і створить нове, суперіндустріальне суспільство. Таке суспільство матиме посткапіталістичну соціальну структуру, у якій поняття приватної власності утратить свій зміст не в результаті соціального перевороту, а як автоматичний наслідок розгортання НТР.
Тоффлер вважає, що техніка обумовлює тип суспільства і тип культури, причому цей вплив має хвилеподібний характер. Він пропонує розглядати історію як послідовність хвиль, кожна з яких знаменує сукупність фактів і подій сугубо техніко-економічного порядку безвідносно до політичних інститутів суспільства, що зумовлюють зміни способу життя, його цінностей.
Перша хвиля, що почалася 8000 років до нової ери, призвела до утворення сил, а з ними і нового укладу життя, друга індустріальна хвиля, що почалася з 16501750рр., продовжується і сьогодні. Вона принесла сучасну модель життя всіх індустріальних суспільств, для яких характерно масове виробництво і масове споживання, утворення корпорацій, однакова система творення, аналогічні процеси в системі комунікацій (у газетах, радіо, кіно і телебаченні ми знаходимо ті ж принципи фабрики) і т.д. Система другої хвилі, стверджує Тоффлер, знаходяться в кризі. Ми бачимо це на прикладі кризи благополуччя, кризи комунікативних систем, навчальних закладів, міжнародних фінансових структур. Національна держава переживає кризу. Тільки новий етап НТР зможе позбавити людство від криз і катаклізмів. Спостерігаючи занепад старих і виникнення нових галузей виробництва, Тоффлер запропонував картину можливих трансформацій соціальної і технологічної реальностей, названих їм третьою хвилею. До- і постіндустріальні хвилі в розвитку техніки і її впливі на суспільство описуються Тоффлером як хвилі, що симетрично розбігаються. Якщо перша аграрна хвиля, що йшла майже 10тис. років, вихлюпнула індустріально-заводський, масовий тип культури і суспільства, то третя хвиля несе людство від нього в нескінченність технологічної творчості індивідуумів.
Прогнози Тоффлера ґрунтуються на передумові, що третя хвиля це своєрідне діалектичне зняття другої хвилі і тому кожний з принципів індустріалізму у новій фазі суспільного розвитку перетворюється у свою протилежність. Так, суспільство однотипного споживання трансформується в суспільство споживання різноманітних послуг, масова культура у безліч субкультур, одномірна свідомість у багатомірну, жорстко регламентована система цінностей у більш вільну й таку, що обирається індивідуально. Разом з тим ці припущення здаються дещо абстрактними. Сам Тоффлер також робить застереження у відношенні майбутнього розвитку, застерігаючи, що багато чого тут буде залежати від бажання і волі людей діяти в даному напрямку. На його думку, третя хвиля відрізняється від попередніх фаз суспільного розвитку саме тим, що в ній вирішальну роль відіграватимуть культура і нова політична структура, які ще необхідно створити.
Особливість філософської концепції Тоффлера полягає в тому, що він, як, і інші дослідники, розглядає суспільні зміни як прямий рефлекс технічного прогресу. Аналізуючи різні сторони громадського життя, бере за домінанту перетворення в техносфері. Дійсно, наука і техніка розкрили велич людського розуму. Вони змінили світ і уявлення про нього. Рівень розвитку техніки може характеризувати той чи інший етап розвитку людства. Однак техніка зовсім не виступає, як це може здатися на перший погляд, як сама значна сила суспільного прогресу. Її розвиток обумовлений конкретними соціальними потребами, суспільними запитами, цілим комплексом економічних, політичних, соціальних і культурних факторів. Тому вплив техніки багато в чому залежить від пануючих у суспільстві соціальних відносин.