Geum.ru

Фізична особа-підприємець

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

?тами господарського права. [2, с.92]

Субєкт господарювання має відповідати таким ознакам:

  1. здійснювати господарську діяльність (ст. 3 ГК України);
  2. мати господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків);
  3. мати відокремлене майно (на підставі права власності, господарського відання, оперативного управління або оперативного господарського використання);
  4. відповідати за зобовязаннями в межах свого майна (крім випадків передбачених законодавством). [5, с.155]

Однією з ознак є така, що субєкти господарювання (підприємці) мають відокремлене майно. Стосовно юридичних осіб це, зокрема, означає, що на час реєстрації їх як субєктів господарської діяльності необхідна наявність майна, склад та порядок внесення якого визначається їх засновниками. Для юридичних осіб визначених законодавством організаційно-правових форм вартість майна, що вноситься засновниками, не повинна бути меншою за встановлену відповідним законом.

Щодо фізичної особи підприємця законодавство не передбачає положень, безпосередньо регулюють відокремлення майна, що використовується нею для зайняття підприємницькою діяльністю, від її особистого майна. Винятком з цього є положення ст. 54 Цивільного кодексу України (далі ЦК), яка передбачає, то якщо фізична особа підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна. [6, с.16]

Правами, на підставі яких субєкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію є право власності, право господарського відання, право оперативного управління та право оперативно-господарського використання майна. Ці права врегульовані відповідно ст.ст. 134, 136, 137 та 138 ГК. [7, с.144]

Ще однією ознакою є така, що субєкти господарювання несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах відокремленого майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном. При цьому учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобовязаннями юридичної особи, я юридична особа не відповідає за зобовязаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. [8, ст.96]

Фізична особа підприємець за Господарським і Цивільним кодексами України відповідає за зобовязаннями, повязаними з господарською (підприємницькою) діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення Крім того, ч. 2 ст. 52 ЦК містить положення, відповідно до якого фізична особа підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобовязаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. [6, с.17]

На підставі ч.1, 13 ст. 58 ГК слід також додати таку важну ознаку, як обовязкову державну реєстрацію субєкта господарювання (крім філій та представництв ч.17 ст.58). [5, с.155]

Частина 2 статті 55 ГК наводить неповну класифікація видів субєктів господарювання, що включає:

  1. господарські організації. їх головна відмітна ознака, що поєднує в один вид субєктів господарювання, полягає у тому, що, незалежно від організаційно-правових форм (будь-які підприємства, господарські товариства, кооперативи, фермерські господарства, господарські обєднання, органи господарського керівництва), усі вони є юридичними особами, тобто можуть бути самостійними (діяти від свого імені, під власну майнову відповідальність за зобовязаннями, виступати позивачем і відповідачем у судах) учасниками товарно-грошового обороту;
  2. фізичні особи (у тому числі громадяни України, іноземці, особи без громадянства). Головний критерій для їх легального функціонування в процесі господарювання бути зареєстрованими як субєкт підприємництва в установленому законом порядку (тобто бути легітимізованими);
  3. філії, представництва, інші (незалежно від назви) внутрішньоструктурні підрозділи господарських організацій юридичних осіб, створювані останніми для здійснення господарської діяльності. [2, с.92]

Цю класифікацію можна умовно привязати до реєстрації субєкта: в першому випадку це юридична особа, в другому фізична особа, третьому виду взагалі не потрібна реєстрація, бо він являє собою частини інших юридичних осіб.

Більш розгорнута класифікація видів субєктів господарського права наведена у наступному розділі.

 

1.2 Види субєктів господарського права

 

Основними видами субєктів господарювання відповідно до ГК (ст. 55 57, ст. 73, 74, 78, 80, 93, 113) є:

  1. підприємства всіх форм власності, державні та комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, підприємства колективної власності, приватні, та їх структурні підрозділи;
  2. обєднання підприємств (асоціації, трести, синдикати, концерни, корпорації, конгломерати та ін.);
  3. органи державної влади і управління з управління економікою;
  4. фінансово-кредитні установи (Національний банк, комерційні банки, ощадний банк);
  5. посередницькі організації (біржі, брокерські контори, аудиторські кампанії);
  6. фізичні особи підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підприємства. [9, с.10]

До субєктів господарювання ГК відносить як комерційні, так і не комерційні