Фiзична культура i спорт в умовах ринковоi економiки
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Фiзична культура i спорт в умовах ринковоi економiки
В умовах поглиблення ринкових вiдносин вiдбуваСФться iнтенсифiкацiя економiчноi i особливо пiдприСФмницькоi дiяльностi не тiльки органiзацiй фiзкультурно-спортивного напрямку, але й усiх працiвникiв галузi ФКiС.
У звязку з цим радикально змiнюються вимоги до професiйноi пiдготовки кадрiв по фiзкультурi i спортi, якi у процесi навчання у ВНЗ повиннi засвоiти не тiльки основи ринковоi економiки, але й сформувати економiчне мислення, оволодiти елементами економiчноi культури, поведiнки та самовизначення у сферi спортивного пiдприСФмництва.
Державний освiтянський стандарт вищоi професiйноi освiти в рамках засвоСФння навчального курсу Економiка ФКiС передбачаСФ розгляд фiзкультури i спорту, як галузi народного господарства, вивчення економiки, фiнансового забезпечення, матерiально-технiчноi бази i трудових ресурсiв галузi, проведення економiчного аналiзу дiяльностi фiзкультурно-спортивних органiзацiй.
Бакалавр ФКiС повинен не тiльки добре орiСФнтуватися у рiзноманiтних макро i мiкроекономiчних проблемах фiзкультури i спорту, якi функцiонують в умовах формування ринковоi економiки, але й вмiти працювати з рiзними документами i фiнансовими планами, кошторисами i договорами.
Галузева структура народного господарства характеризуСФться перелiком окремих галузей, окремих виробництв i видiв дiяльностi, якi видiленi в економiцi краiни на пiдставi суспiльного розподiлу працi, пропорцiями, якi сформувалися мiж ними у розподiлi ресурсiв i масштабах виробництва, мiжгалузевими взаСФмовiдносинами, якi проявились в обмiнi товарами i послугами.
В основу класифiкацiя галузей народного господарства можуть бути покладенi рiзнi принципи, якi вiдображають способи видiлення однорiдних видiв дiяльностi в одну класифiкацiйну галузеву одиницю.
РЖснуСФ пiдхiд, який передбачаСФ, що галузь народного господарства включаСФ в себе сукупнiсть виробництв однорiдноi продукцii незалежно вiд масштабiв пiдприСФмств або iх пiдроздiлiв, вiдомчоi належностi чи наявностi самостiйного балансу. Мова йде про те, що якщо на великих пiдприСФмствах в невеликих масштабах у якостi допомiжних виробляються товари чи послуги, якi не характернi для основноi дiяльностi, то вони повиннi враховуватись не за профiлем цього пiдприСФмства, а по галузях, вiдповiдним споживчим якостям товарiв чи послуг, що виробляються.
РЖншими словами, в основу класифiкацii галузей покладено пiдприСФмство (органiзацiя, установа), яке маСФ самостiйний баланс i маСФ визначений вид дiяльностi, тобто принцип господарчоi галузi.
Виробнича сфера являСФ собою сукупнiсть галузей матерiального виробництва, кiнцевий результат дiяльностi яких СФ матерiальний продукт. Це галузi, якi виробляють, в першу чергу, засоби виробництва i предмети споживання. До них вiдносять: промисловiсть, с\г, будiвництво, торгiвлю, транспорт.
Невиробнича сфера це комплекс галузей, якi не виробляють, як правило, безпосередньо матерiальних цiнностей. У бiльшостi випадкiв це галузi, якi повязанi iз задоволенням нематерiальних потреб людини за допомогою надання рiзноманiтних послуг, а саме послуг житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, транспорту та звязку для населення, охорона здоровя, фiзкультура i спорт, освiта, культура, наука (у сферi матерiального виробництва 66,2%, нематерiального 33,8%, краiнi РДвропи 60-70% у сферi послуг, причина впровадження заходiв НТР).
Аналiзуючи структуру галузей народного господарства його було подiлено на виробничу та невиробничу сфери, необхiдно вiдзначити, що органiчний взаСФмозвязок цих двох сфер економiки полягаСФ у тому, що матерiальне виробництво, що матерiальне виробництво, яке створюСФ матерiально-технiчнi умови для усiх видiв суспiльно-корисноi дiяльностi, у тому числi i для невиробничоi сфери, випробовуСФ на собi i зворотний звязок вплив самого працiвника (його освiта, iнтелект, здоровя) всього того, що СФ вирiшальним впливом на зростання продуктивностi працi, а забезпечуСФться нематерiальним виробництвом.
ФКС з економiчноi точки зору можна охарактеризувати, як вид суспiльно-корисноi дiяльностi з надання рiзнохарактерних послуг. Така дiяльнiсть вiдноситься до невиробничоi сфери, тому що прямо не приймаСФ участь у створеннi матерiального продукту.
Галузь це сукупнiсть пiдприСФмств i органiзацiй, якi характеризуються загальнiстю продукцii, що виготовляСФться, технологii виробництва, основних фондiв, професiйних навичок працюючих i потреб, якi задовольняються ними.
Не дивлячись на те, що наведене визначення вiдноситься насамперед до галузей виробничоi сфери, його правомiрно застосовувати на будь-яку галузь народного господарства, тому що в ньому мiстяться головнi признаки, якi лежать в основi, з одного боку, обСФднання в галузь рiзних господарських одиниць, а з iншого боку, рiзницi мiж галузями. В основi об СФднання рiзних господарських одиниць в галузь лежать:
- особливостi працi робiтникiв пiдприСФмств i органiзацiй, якi виконують специфiчнi функцii в системi суспiльного подiлу працi;
- особливостi використовуваних засобiв працi;
- специфiчна форма результатiв працi.
Сукупнiсть названих при знакiв вiдображаСФ виникнення рiзновидiв суспiльно необхiдноi дiяльностi та iх формування в галузь: розвиток потреб у б?/p>