Фiзична культура i спорт в умовах ринковоi економiки
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?дь-якому продуктi працi (товарi, послузi) обумовлюСФ спецiалiзацiю виробництва, ii постiйне поглиблення за рахунок впровадження нових, але того самого профiльного напрямку видiв дiяльностi (послуг), що з часом потребуСФ вiдповiдноi форми управлiння.
Пiдтвердженням постiйного поглиблення спецiалiзацii може слугувати розширення впливу фiзкультури i спорту на вирiшення багатьох соцiальних питань.
Загальнi галузевi признаки змiсту виробничого процесу в галузi ФКiС:
- органiзацii галузi здiйснюють специфiчнi функцii, якi повязанi iз задоволенням специфiчних потреб. Продуктом виробництва, в першу чергу, виступають оздоровчi, освiтнi, видавничi послуги, якi задовольняють рiзноманiтнi потреби фiзкультурно-спортивноi направленостi людей рiзного вiку, iнтересiв i матерiальних можливостей;
- професiйне забезпечення виробничого процесу досягаСФться багаторiвневою системою пiдготовки кадрiв, якi надаються середнiми та вищими навчальними закладами, пiсля вузiвською освiтою i рiзними формами пiдвищення квалiфiкацii;
- матерiально-технiчна база - спортивнi споруди, iх оснащення та iнвентар;
- представляСФ собою характернi для цих видiв дiяльностi основнi i оборотнi фонди невиробничого призначення;
- бюджетне фiнансування здiйснюСФться у вiдповiдностi з самостiйною статтею державних витрат;
- управлiння галуззю здiйснюСФться системою органiв виконавчоi влади регiонального i мiiевого рiвнiв, якi розробляють стратегiю розвитку фiзичноi культури i спорту й несуть вiдповiдальнiсть за iх реалiзацiю.
Аналiз динамiки основних показникiв фiзкультури i спорту у масштабах краiни свiдчить про наявнiсть у розвитку галузi ряду тенденцiй, якi в останнi роки набувають позитивного характеру:
- зростаСФ кiлькiсть спортивних споруд;
- збiльшуСФться чисельнiсть штатних працiвникiв фiзкультурно-оздоровчих центрiв, спортивних клубiв, пiдприСФмств та органiзацiй;
- збiльшуСФться кiлькiсть людей, якi займаються в секцiях i групах за видами спорту, клубах i групах фiзкультурно-оздоровчого напрямку.
Разом з тим, розвитку фiзкультури i спорту протягом значного часу притаманнi i негативнi тенденцii.
В першу чергу, це бюджетне фiнансування галузi за залишковим принципом, невиконання законодавчих актiв у частинi затверджених нормативiв фiнансування фiзкультури i спорту, а також невиконання показникiв бюджетного фiнансування.
В кожнiй галузi народного господарства проявляються економiчнi вiдносини, якi характернi в цiлому для конкретноi краiни.
Методологiчною основою для iх аналiзу СФ загальна економiчна теорiя - економiка.
Крiм цього iснуСФ ряд економiчних диiиплiн, якi вивчають конкретну галузь (економiка транспорту, економiка спорту).
Як вiдомо, предметом економiки СФ проблема пiдвищення ефективностi використання обмежених ресурсiв для задоволення безмежних потреб людей. Це загальна для народного господарства будь-якоi краiни проблема. Яка характерна i для кожноi галузi.
Стосовно галузi ФКiС вона знаходить вияв у таких питаннях:
- яка органiзацiйно-правова форма найбiльш ефективна для функцiонування фiзкультурно-спортивноi органiзацii з врахуванням специфiчних особливостей останньоi;
- якi найбiльш рацiональнi способи залучення займаних чи пайових фiнансових ресурсiв для функцiонування i розвитку фiзкультурно-спортивноi органiзацii;
- як пiдвищити конкурентоздатнiсть фiзкультурно-спортивноi органiзацii;
- як найбiльш ефективно використовувати мережу фiзкультурно-спортивних споруд i кожну з них окремо;
- як реалiзувати велику кiлькiсть бiлетiв на спортивнi змагання, абонементiв для занять у фiзкультурно-оздоровчих групах.
Таким чином, предметом економiки ФКiС СФ проблема вибору найбiльш рацiональних способiв споживання ресурсiв (факторiв виробництва) для розширення ринку надання послуг, максимального наближення iх асортименту i якостi до споживчих вимог. Вирiшення цих проблем передбачаСФ не тiльки використання економiчних iнструментiв, а й розробку моделей органiзацii виробництва, застосування соцiально-психологiчних методiв стимулювання працiвникiв, системи маркетингових засобiв, якi просувають послуги i товари до споживачiв.
У розумiннi предмета галузевоi економiки знаходиться взаСФмозвязок двох основних роздiлiв економiчноi теорii макроекономiки та мiкроекономiки.
Мiкроекономiка як роздiл економiки повязана з вивченням вiдносно мало масштабних економiчних процесiв, субСФктiв явищ (пiдприСФмств, фiрм, вiдносин мiж ними).
В центрi ii уваги знаходиться виробники i споживачi: iх рiшення з приводу обсягiв виробництва, продажу, купiвлi, з врахуванням потреб, цiн, витрат, прибутку.
Крiм того, вона вивчаСФ ринкову поведiнку субСФктiв, вiдносини мiж ними у процесi споживання, розподiлу, обмiну, а також вiдносини мiж виробниками i державою.
Макроекономiка дослiджуСФ економiку як цiле, а також ii сектори (державний сектор, бiзнес, домогосподарства, промисловiсть, с/г, фiнансовий i страховий ринки, споживчий ринок) з використанням макроекономiчних показникiв та iх звязкiв, наприклад, з зайнятiстю, державними витратами.
Для виробництва послуг у галузi ФКiiе передбачаСФ всебiчний аналiз факторiв, якi впливають на попит i пропозицiю iх продукцii. Так, наприклад, прогнозуючи попит, необхiдно виходити з того, наскiльки значне мiiе в потребах сiмi займаСФ бажання проводити дозвiлля в секцiях i клубах, займати?/p>