Фактори, що впливають на розвиток підліткової злочинності

Дипломная работа - Социология

Другие дипломы по предмету Социология

еми є першопричиною правопорушень дітей, що виховуються в такій сімї. Формування в підлітка криміногенної мотивації невідривно повязане зі становленням його особистості, тобто із процесом виникнення під впливом зовнішніх умов таких рис його характеру й соціальних звязків, які згодом і визначають вчинки неповнолітнього правопорушника. Соціалізація індивіда як процес засвоєння їм соціального досвіду можлива у двох основних формах. По-перше, в умовах стихійного впливу на особистість різних обставин життя, у тому числі тих, що мають різно-направлений характер, що відбувається нерідко у випадку, коли сімя й, насамперед, батьки самоусуваються від виховання дітей, надаючи останніх самим собі. І, по-друге, в умовах цілеспрямованого виховання особистості дитини, у рамках якого роль виховного впливу батьків і нормальної сімейної обстановки найбільш важлива.[15]

Аналіз соціально-негативних явищ і процесів, що детермінують злочинну поведінку неповнолітніх, показує, що недоліки й витрати сімейного виховання, а іноді й пряме підбурювання неповнолітніх - явища досить нерідкі. Так, по даним дослідників проблем злочинності неповнолітніх, у теперішній період часу до 40% всіх дітей проживають у бідних сімях, батьки в які не в змозі забезпечити навіть мінімально необхідні потреби своїх дітей. Щорічно до 500 тисяч дітей і підлітків залишаються в неповних сімях через розлучення батьків. Більше 160 тисяч дітей виховуються в державних установах, причому 90% з їхнього числа мають батьків, або ухиляються від їхнього виховання, або позбавлених батьківських прав. Крім проблем, повязаних із сирітством і матеріальною незабезпеченістю, однієї з найбільш негативних тенденцій є все більше поширення випадків жорстокого звертання з дітьми, що закономірно породжує як відповідна реакція агресивність і жорстокість останніх. Приміром, за даними А.І. Боргового, щорічно, рятуючись від жорстокого звертання, кінчають життя самогубством до 2 тисяч дітей і підлітків. Близько 30 тисяч неповнолітніх по тій же причині йдуть із сімї, бродяжать, вчинюють злочини. При цьому 70% всіх дитячих травм мають сімейно-побутовий характер, у тому числі бувають повязані із застосуванням некоректних прийомів виховання.

Виникнення в неповнолітніх юнаків і дівчат мотивації, що лежить в основі здійснення ними злочинів і правопорушень, будучи складним і неоднозначним процесом, може бути повязане із цілим поруч типових внутрішньо-сімейних ситуацій, серед яких, на мою думку, найпоширеніші наступні.

Наявність у сімї або найближчому оточенні підлітка прикладів злочинної, протиправної або аморальної поведінки, що, безперечно, впливає на особистість неповнолітнього, орієнтуючи його на незаконні способи одержання грошей, легкого збагачення в сполученні із упевненістю в безкарності й зневажливому відношенні до карного закону. Особливо слід зазначити, що зазначений фактор, який детермінує злочинну поведінку неповнолітніх, особливо небезпечний в умовах недостатньо ефективної системи виявлення, розкриття й розслідування злочинів. Якщо в середньому по Україні розкривання злочинів оцінюється в 65-75%, а їх латентність, по самих скромних оцінках, становить співвідношення 1 до 3, не дивна впевненість деяких неповнолітніх правопорушників у власній невразливості й безкарності.[6]

Схильність дорослих членів сімї до алкоголізму або наркоманії з наступним прилученням підлітків до вживання спиртних напоїв або наркотичних засобів також є факторами, що сприяють здійсненню ними правопорушень. Юнаки й дівчата, що не досягли 18 років, у силу вікових психофізіологічних особливостей схильні до швидкого звикання й формування стійкої залежності від одурманюючих речовин. У неповнолітніх такі захворювання, як алкоголізм або наркоманія, розвиваються набагато швидше, ніж у дорослих осіб, швидше виникає стійка залежність від спиртного або наркотиків з наступними негативними особистісними змінами, складніше протікає лікування. Неповнолітні алкоголіки або наркомани - це в основному обличчя, що легко піддаються впливу негативного середовища. Потреба в спиртних напоях або наркотичних засобах швидко укоріняється в їхній свідомості, приводить до моральної деградації. У результаті багато підлітків вживають самі витончені спроби добути речовини, що володіють одурманюючими властивостями, не зупиняючись для досягнення цієї мети ні перед чим, і в результаті легко встають на злочинний шлях. Саме тому перша чарка, прийнята з рук батьків у святковий день, далеко не шкідлива й може привести до самих непередбачених наслідків.

Конфліктна атмосфера в сімї, систематичні сварки між батьками або близькими родичами на очах дітей або з їхнім залученням у конфлікт також є типовими криміногенними факторами, що лежать в основі формування злочинної мотивації неповнолітніх. Необхідно мати на увазі, що внутрішньо-сімейні конфлікти досить різноманітні як по складу учасників, так і по змісту. Однак всі вони однаково згубно впливають на незміцнілу психіку неповнолітніх. Діти й підлітки в силу віку набагато більше піддані стресам, викликаним незадоволеністю й непевністю в стабільності сімейних відносин. Для неповнолітнього особливо важливо знайти в батьківській сімї опору, конфліктність же не сумісна з довірчими відносинами. У результаті підліток з такої сімї намагається набутити впевненості й самоствердитися в компанії однолітків, що не рідко приводить до здійснення злочинів. З іншого боку, неповнолітні і?/p>