Фактичний допуск до роботи як пiдстава виникнення трудових правовiдносин
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат
З предмету: Трудове право Украiни
На тему: Фактичний допуск до роботи як пiдстава виникнення трудових правовiдносин
Киiв 2009 р.
План
Вступ
1. Поняття фактичного допуску до роботи за чинним трудовим законодавством
2. Фактичний допуск до роботи як форма укладення трудового договору
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Як вiдомо трудовий договiр вважаСФться основною пiдставою виникнення трудових правовiдносин. Якщо проблеми трудового договору як юридичного факту певною мiрою перебували у полi зору представникiв колишньоi радянськоi науки трудового права, то способи його укладення залишались поза iх увагою. Водночас у цiй сферi iснуСФ чимало невирiшених питань, якi впливають на стан забезпечення трудових прав та iнтересiв як працiвникiв, так i роботодавцiв. Недостатньо чiтке правове регулювання процедури укладення трудового договору породжуСФ нестабiльнiсть у взаСФмовiдносинах сторiн, що уклали такий договiр.
РЖнодi працiвника допускають до роботи, обiцяючи згодом оформити його офiцiйно. Звiсно, дехто погоджуСФться, не знаючи правових наслiдкiв такоi згоди, а дехто, може, й знаСФ, але теж погоджуСФться, оскiльки потрiбна хоча б якась робота. Зауважимо, вiдповiдно до ч. 4 ст. 24 КЗпП трудовий договiр вважаСФться укладеним навiть тодi, коли наказу чи розпорядження про прийняття на роботу не було видано, але працiвника фактично допущено до роботи. Однак змiст цiСФi статтi настiльки суперечливий, що якби на практицi довелося керуватися лише нею, зробити це було б нелегко. Навiть Пленум Верховного Суду Украiни, намагаючись визначити СФдиний пiдхiд до моменту укладення трудового договору, у своiй постановi вiд 6 листопада 1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорiв обмежився вказiвкою на виданий наказ та фактичний допуск до роботи як фактичнi обставини, пiсля яких вважаСФться, що договiр укладено.
1. Поняття фактичного допуску до роботи згiдно чинного трудового законодавства
Момент фактичного виконання працiвником роботи може мати самостiйне юридичне значення. На той випадок, якщо не було проведено документального оформлення прийняття на роботу, фактичний допуск працiвника до роботи визнаСФться за трудовим законодавством моментом укладення трудового договору. Тим самим вже не трудовий договiр визначаСФ момент початку виконання роботи, а навпаки момент виконання роботи засвiдчуСФ факт укладення трудового договору.
Разом з тим, фактичний допуск до роботи не можна трактувати як якийсь новий, не згадуваний ранiше спосiб укладення трудового договору. Вiн можливий, очевидно, лише пiсля проведених попередньо переговорiв мiж сторонами. Завдяки йому, власне, i засвiдчуСФться факт досягнення згоди мiж ними за усiма iстотними умовами трудового договору. РЖнша рiч, що цi переговори не отримали свого традицiйного завершення наказу чи розпорядження видано не було. Тому законодавець з метою забезпечення гарантiй найманим працiвникам i встановив правило, за яким факт допуску особи до виконання роботи СФ пiдставою для виникнення трудових правовiдносин.
2. Фактичний допуск до роботи як форма укладення трудового договору
Законодавець справдi передбачаСФ, що трудовий договiр вважаСФться укладеним i тодi, коли наказ чи розпорядження не були виданi, але працiвника фактично було допущено до роботи. Однак вiн проголошуСФ це правило у досить загальному планi. Фактичний допуск до роботи не завжди свiдчить про укладення трудового договору. Справа в тому, що СФ один важливий нюанс, якого потрiбно дотримуватись у даному випадку. Пленум Верховного Суду Украiни у зазначенiй Постановi вiд 6 листопада 1992 р. № 9 розяснив, що фактичний допуск до роботи вважаСФться укладенням трудового договору, якщо робота проводилась за розпорядженням чи з вiдома власника або уповноваженого ним органу.
Як же працiвник може забезпечити обiзнанiсть власника чи уповноваженого ним органу про допуск до роботи? Можна порекомендувати одну просту рiч написати заяву про прийняття на роботу на iмя роботодавця, не укладаючи при цьому самого трудового договору, якщо вже роботодавець не бажаСФ його укладати. Другий примiрник цiСФi заяви з вiдмiткою про ii прийняття роботодавцем потрiбно залишити собi. РЖ якщо раптом роботодавець не захоче продовжувати трудовi вiдносини, дана заява свiдчитиме про те, що вiн знав про фактичний допуск працiвника до роботи. Це, в свою чергу, надасть працiвнику аргументи для виплати роботодавцем заробiтноi плати та виконання ним iнших обовязкiв, передбачених законодавством про працю (нарахування та виплата пенсiйних, страхових платежiв, виплата вихiдноi допомоги тощо).
РЖще один важливий бiк цього питання: написання такоi заяви та ii належна реСФстрацiя роботодавцем свiдчитиме, що працiвник маСФ справу саме з власником чи уповноваженим ним органом, а не будь-якою iншою особою даного пiдприСФмства, яка iнформуСФться про допуск працiвника до роботи.
ВважаСФмо за необхiдне звернути увагу також на те, що ст. 24 КЗпП не мiстить зауваження, передбаченого п. 7 Постанови ВСУ № 9. Досить часто на цю обставину не звертають уваги навiть тi, хто вважають, що добре знають змiст ч. 4 ст. 24 КЗпП.
Фактичний допуск до роботи на певному мiii означаСФ, що сторони д