Файловi системи i бази даних. Потреби iнформацiйних систем
Информация - Компьютеры, программирование
Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование
Файловi системи i бази даних. Потреби iнформацiйних систем
(реферат)
За всю iсторiю обчислювальноi технiки можна прослiдкувати двi основнi сфери ii застосування. Перша сфера це застосування обчислювальноi технiки для виконання математичних розрахункiв, якi надто довго або взагалi неможливо провести вручну. Розвиток саме цiСФi галузi сприяло iнтенсифiкацii методiв числового розвязку складних математичних задач, розвитку класiв мов програмування, орiСФнтованих на зручний запиiислових алгоритмiв, становлення зворотного звязку з розробниками нових архiтектур ЕОМ.
Друга галузь, яка безпосередньо вiдноситься до теми наших лекцiй це використання засобiв обчислювальноi технiки в автоматичних або автоматизованих iнформацiйних системах. В найширшому розумiннi, iнформацiйна система являСФ собою програмно-апаратний комплекс, функцii якого полягають у надiйному збереженнi iнформацii у памятi компютера, виконання специфiчних для даного додатку перетворень iнформацii та/або обчислень, наданнi користувачевi зручного та зрозумiлого iнтерфейса. Зазвичай такi системи мають справу з великими обсягами iнформацii, яка маСФ достатньо складну структуру.
Класичними прикладами iнформацiйних систем СФ банкiвськi системи, системи резервування авiацiйних квиткiв, мiiь у готелi тощо.
Друга галузi застосування обчислювальноi технiки виникла дещо пiзнiше за першу. Це повязане з тим, що на свiтанку обчислювальноi технiки можливостi компютерiв по зберiганню iнформацii були дуже обмеженими. Говорити про надiйне та довготривале збереження даних можливо було лише при наявностi запамятовуючих пристроiв, якi зберiгають iнформацiю пiсля вимкнення живлення машини. Оперативна память компютерiв такоi властивостi не маСФ. У перших компютерах використовувалися два пристроi зовнiшньоi памятi магнiтнi стрiчки та барабани. РДмнiсть магнiтних стручок була достатньо великою, але за своСФю фiзичною природою така стрiчка забезпечувала лише послiдовний доступ до даних. Магнiтнi ж барабани, якi бiльше подiбнi до сучасних магнiтних дискiв з фiксованими головками, надавали можливiсть довiльного доступу до даних, але були обмеженого розмiру.
Такi обмеження не були суттСФвими для чисто чисельних розрахункiв. Але для iнформацiйних систем, в яких потреба у поточних даних визначаСФться кiнцевим користувачем, наявнiсть лише магнiтних стрiчок або барабанiв СФ незадовiльною. Уявiть собi покупця квиткiв, який бiля каси повинен чекати повного перемотування магнiтноi стрiчки. ОднiСФю з природних вимог до таких систем СФ достатня швидкiсть виконання операцiй.
ЗдаСФться, саме вимоги нечислових прикладних програм, викликали появу зйомних магнiтних дискiв з рухомими голiвками, що явилося революцiСФю в iсторii обчислювальноi технiки. Такi пристроi зовнiшньоi памятi мали набагато бiльший обсяг, забезпечували достатню швидкiсть доступу до даних в довiльному порядку, а можливiсть змiни дискового пакету на пристроi дозволяла мати практично необмежений архiв даних.
З появою магнiтних дискiв почалася iсторiя систем керування даними у зовнiшнiй памятi. До того моменту кожна програма-додаток, якiй потрiбно було зберiгати данi у зовнiшнiй памятi, сама визначала розмiщення кожноi порцii даних на магнiтнiй стрiчцi чи барабанi i виконувала обмiн мiж оперативною памяттю та пристроСФм зовнiшньоi памятi за допомогою програмно-апаратних засобiв низького рiвня (машинних команд або виклику вiдповiдних програм операцiйноi системи). Такий режим роботи не дозволяСФ i дуже ускладнюСФ пiдтримку на одному зовнiшньому носii декiлькох архiвiв iнформацii довготривалого зберiгання. Крiм того, кожнiй прикладнiй програмi потрiбно було вирiшувати проблему iменування частин даних i структуризацii даних у зовнiшнiй памятi.
РЖсторичним кроком став перехiд до використання централiзованих систем управлiння файлами.
Файловi системи це набiр програм, якi виконують для користувачiв деякi операцii, наприклад створення звiтiв. Кожна програма визначаСФ своi власнi данi i керуСФ ними.
Файловi системи були першою спробою компютиризувати вiдомi всiм ручнi картки. Подiбна картка (або пiдшивка документiв) в деякiй органiзацii могла мiстити всю зовнiшню i внутрiшню документацiю, повязану з деяким продуктом, завданням, клiСФнтом або спiвробiтником. Зазвичай таких папок дуже багато, iх нумерують i зберiгають у шафах. З метою безпеки шафи можуть навiть закривати на ключ або зберiгати у примiщеннях, що знаходяться пiд охороною. У бiльшостi людей вдома СФ власнi карототеки, що мiстять пiдшивки документiв, такi як рахунки, гарантiйнi талони, чеки про сплату за комунальнi послуги, старховi та банкiвськi папери, звiти з лабораторних робiт, конспекти лекцiй тощо. Якщо нам потрiбна будь-яка iнформацiя, потрiбно вручну переглянути картотеку вiд початку до кiнця, щоб знайти те, що наiiкавить. Цей процес можна вдосконалити, ввiвши у такiй системi процес iндексування, який дозволить прискорити процес пошуку потрiбних вiдомостей. Наприклад, можна використати спецiальнi роздiлювачi або окремi папки для рiзноманiтних логiчно повязаних типiв обСФктiв.
Ручнi картки дозволяють успiшно справитися з поставленими задачами, якщо кiлькiсть обСФктiв, що зберiгаються, невелике. Також вони цiлковито пiдходять для роботи з великою кiлькiстю обСФктiв, якi потрiбно лише зб?/p>