Бiофiзичнi основи електрографii
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?огою пiдсилювачiв.
Струм дii порозумiваСФться, як уже було зазначено, тим, що збуджена дiлянка тканини виявляСФться на короткий час електронегативною стосовно
спочиваючих дiлянок. Коли один з електродiв, що
вiдводять, прикладений до неушкодженоi, а iнший - до ушкодженоi
дiлянки нерва чи мяза, рiзниця потенцiалiв мiж електродами при проходженнi хвилi порушення пiд першим електродом на короткий час
зменшиться: прилад, що реСФструСФ, знайде коливання, що швидко протiкаСФ в напрямку, зворотному напрямку струму спокою. Що ж стосуСФться ушкодженоi дiлянки (пiд другим електродом), то хвиля збудження, що приходить вгасаСФ в ньому, не змiнюючи його електричного стану. У цьому випадку струм дii маСФ форму однофазного, тобто однобiчного коливання (рис.4, а).
Якщо ж обидва електроди розташувати на неушкодженiй подовжнiй поверхнi препарату, то струм дii представиться у видi двофазного коливання (рис.4, б), тому що дiлянки тканини, на яких лежать електроди, зСФднанi з гальванометром, не одночасно охоплюються порушенням. Поширюючись з визначеною швидкiстю, збудження спочатку доходить до найближчого електрода i створюСФ тут швидко минаючу електронегативнiсть; прилад, що реСФструСФ, даСФ коливання в одному напрямку. Коли ж при подальшому своСФму поширеннi порушення, минавши область першого електрода, досягаСФ дiлянки, що лежить пiд другим електродом, у зовнiшньому ланцюзi виникаСФ короткочасний струм зворотного напрямку, що регiструСФться у видi другого коливання, спрямованого в протилежну сторону.
Рис.4. Лiворуч однофазний, праворуч двофазний струм дii сiдничного нерва жаби, зареСФстрований на катодному омоiилографi.
Тривалiсть однофазного струму дii в кiстякових мязах хребетних тварин виражаСФться тисячними частками секунди: у мязах жаби вона складаСФ 0,003-0,004 секунди, у мязах теплокровних - 0,002-0,003 секунди. У нервах тривалiсть струму дii складаСФ 0,0005-0,0020 секунди. Нiж скорiше проводиться порушення в нервi, тим швидше протiкаСФ струм дii.
4. Походження струмiв спокою i струмiв дii
Ще ССФченов вiдзначав значення обмiну речовин у виникненнi рiзницi потенцiалiв у тваринних тканинах. У розвиток цих поглядiв В. Ю. Чаговец (1896) показав можливiсть пояснення електричних явищ у мязах i нервах, виходячи з представлень про концентрацiйнi струми, обумовлених рiзною концентрацiСФю деяких iонiв (наприклад, Н-iонiв) у рiзних дiлянках тканини. Рiзниця концентрацiй може бути результатом змiни обмiнних процесiв у дiлянках збудження чи ушкодження.
Пiзнiше одержала поширення мембранна теорiя (Ю. Бернштейн, 1902), заснована на схематичних представленнях про iснування на поверхнi мязових i нервових волокон особливого прикордонного шару (мембрани), що, подiбно деяким штучно одержуваним перетинкам, СФ прохiдною для катiонiв i непрохiдною для анiонiв. Тому що концентрацiя електролiтiв по обох сторонах мембрани неоднакова, то катiони (наприклад, що мiстяться у вiдносному надлишку усерединi волокна iони калiю) прагнуть перейти в зовнiшнСФ середовище, але утримуються на зовнiшнiй поверхнi мембрани зарядами своiх анiонiв. Унаслiдок цього мембрана стаСФ поляризованою: зовнiшня поверхня ii заряджена позитивно, а внутрiшня негативно( рис 5.). Поки волокно не ушкоджене, по всiй його поверхнi потенцiал однаковий, але при його ушкодженнi, тобто при порушеннi цiлостi мембрани, негативнi iони одержують можливiсть дифундувати зсередини назовнi: ушкоджене мiiе виявляСФться електронегативним стосовно нормально поляризованоi поверхнi.
Рис.5. Схема неушкодженого поляризованого нервового волокна (у станi спокою).
Таке походження струму спокою. Збудження ж звязане зi збiльшенням проникностi мембран, про що свiдчить ряд спостережень. Завдяки цьому оболонка в дiлянцi порушення стаСФ однаково проникною для всiх iонiв i деполяризуСФться, унаслiдок чого збуджена дiлянка виявляСФться електронегативною стосовно iншiй позитивно зарядженiй поверхнi волокна. На вiдмiну вiд деполяризацii, що створюСФться ушкодженням, деполяризацiя, звязана з порушенням, СФ оборотною i поширюСФться разом зi збудженням. Саме поширення збудження з цього погляду представляСФться, як поширення плани деполяризацii. На границi мiж деполяризованою i поляризованою дiлянкою виникаСФ внаслiдок рiзницi потенцiалiв перемiщення iонiв, що приводить до деполяризацii новоi дiлянки i до вiдновлення поляризацii колишнього (рис.6).
Рис.6. Схема, що показуСФ деполяризацiю мембрани нервового волокна в дiлянцi збудження (ця дiлянка показана переривчастою лiнiСФю); збудження поширюСФться лiворуч праворуч i залишаСФ за собою рефракторну фазу (охоплена нею дiлянка обкреслена жирною лiнiСФю). Стрiлки показують виникнення мiiевого струму.