Бібліотечна освіта в США

Контрольная работа - Педагогика

Другие контрольные работы по предмету Педагогика

іл. Вони закриваються із-за бюджетного дефіциту, який привів до різкого скорочення фінансування університетів. Наприклад, про закриття престижної програми з бібліотекознавства в Колумбійському університеті в Нью-Йорку йдеться в журналі Америка. В 1993 р функціонувала 51 школа, акредитована Американською бібліотечною асоціацією. У порівнянні з вітчизняними учбовими закладами бібліотечні школи США невеликі. Наприклад, в бібліотечно-інформаційній школі Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн - 250 студентів та по шукачів докторського ступеня, яких навчають 13 викладачів.

Кожна бібліотечна школа США має своє обличчя. Воно визначається перш за все колом викладачів, які залучаються до викладацької діяльності, орієнтацією програм, видавничою діяльністю тощо. Так, згадувана вище школа Іллінойського університету в м. Урбана-Шампейн відома своїми історичними коренями, традиціями - нещодавно вона відзначила своє 100-річчя.

В залежності від спрямування програм, які пропонуються, акредитовані бібліотечні школи США в 1993р. присвоювали своїм випускникам звання магістра наук (5 шкіл), магістра бібліотекознавства (24 школи), магістра бібліотечної справи (Вашингтонський університет в м. Сіє тлі), магістра бібліотекознавства та інформаційної науки (13 шкіл), магістра бібліотечного обслуговування (3 школи), магістра мистецтв (9 шкіл). Деякі бібліотечної школи, наприклад, в університеті штату Флорида можуть присвоювати студентам звання магістра або магістра мистецтв, в університеті Кентуккі - магістра бібліотекознавства або магістра мистецтв, в залежності від обраних студентами програм.

Останнім часом бібліотечні школи США надають своїм студентам можливість одержати два дипломи про вищу освіту, при умові успішного завершення обох учбових програм. Наприклад, в Католицькому університеті Америки поряд із званням магістра бібліотекознавства студенти можуть отримати звання магістра біології, музикознавства, релігієзнавства, юриспруденції, історичних наук, англійської мови, грецької та латинської мов, в Мерілендському університеті - звання магістра бібліотекознавства та магістра в галузі архівознавства.

Бібліотечній освіті в США приділяє велику увагу бібліотечна громадськість. В полі зору бібліотечних працівників - практиків та викладачів такі питання, як сутність інформаційного персоналу, відображення змін в сучасному суспільстві та в бібліотечній справі, зокрема, у програмах підготовки спеціалістів в галузі інформації та ін.

Велику роль у розробці концепції бібліотечної освіти відіграють бібліотечні асоціації, перш за все Американська бібліотечна асоціація. Нею розроблено положення про вищу бібліотечну освіту. Згідно з цим положенням бібліотечним працівникам необхідно мати ступінь магістра. Спостерігається загальна тенденція ліквідації ступеня бакалавра як мінімальної.

В положенні про вищу бібліотечну освіту Американської бібліотечної асоціації детально обговорюються вимоги до працівників різних типів та видів бібліотек, наприклад, університетських, шкільних тощо. В шкільних бібліотеках, наприклад, можуть працювати магістри - випускники учбових закладів, акредитованих Американською бібліотечною асоціацією або Національною радою по акредитації освітніх установ для вчителів.

Спеціальне положення про вищу освіту розроблено також асоціацією спеціальних бібліотек. Воно витримано в руслі вимог Американської бібліотечної асоціації, але з урахуванням специфіки цього типу бібліотек. В ньому підкреслюється, що знання, вміння та навички, що їх дає акредитована програма магістра бібліотекознавства, є важливим для будь-якого інформаційного середовища, тобто спостерігається тенденція розширення рамок можливого використання спеціалістів поза межами бібліотек.

Всі, хто зацікавлений в удосконаленні підготовки спеціалістів для бібліотек, обєднуються в Асоціацію бібліотечно-інформаційної освіти. Вона була створена в 1915 р. й має за мету сприяти поліпшенню дослідницької діяльності з питань бібліотечної освіти, підвищенню якості викладання спеціальних дисциплін, забезпеченню спеціальною літературою тощо. Наприклад, асоціація видає статистичний звіт з питань бібліотечно-інформаційної освіти, в якому подаються статистичні дані про зарахування бібліотечних шкіл, відомості про курси та дисципліни, які вони пропонують, викладацький склад (кількість, вік, вчені ступені тощо). Ця організація організує також щорічні конференції. Наприклад, в 1993р. така конференція проходила в Денвері (штат Колорадо). Членами асоціації є бібліотечні школи, також існує персональне членство.

Питання бібліотечної освіти висвітлюється на сторінках спеціального журналу Journal of Education for Library and Information Science, який видається Асоціацією бібліотечно-інформаційної освіти 5 разів на рік з 1960 року, та на сторінках інших періодичних видань з питань бібліотечної справи. Публікації, присвячені бібліотечній освіті, відображають в базах даних - з питань освіти - ERIC та з питань бібліотекознавства - LISA.

Акредитацію вищих бібліотечних закладів США та Канади здійснює Комітет по акредитації Американської бібліотечної асоціації.

В розробці основних положень акредитації взяли участь Асоціація бібліотечно-інформаційної освіти разом з представниками 17 американських та канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.

Кожна бібліотечна школа чітко формулює свої цілі та завдання, які відповідають загальним принципам бібліотечної справи та бібліотечної освіти